"Це не те, чого чекали від Зеленського" - FT про Богдана

В огляді міжнародної преси у середу:

  • "Сміливий крок" Зеленського
  • Баку - "сумнівне" місто для футбольного єврокубку
  • Плоди антиміграційної політики
  • Як упоратись з мільйоном мігрантів
Копирайт изображения NurPhoto/Getty
Image caption Андрія Богдана призначено головою адміністрації президента України

"Сміливий крок" Зеленського

Призначення Андрія Богдана главою адміністрації президента України може посилити стурбованість західних партнерів щодо зв'язків Володимира Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським, пише Financial Times.

Газета називає рішення Володимира Зеленського "сміливим кроком". Вона також зауважує, що він був зроблений вже на наступний день після того, як "політичний новачок почав швидко консолідувати владу у пошарпаній війною країні, оголосивши дострокові вибори парламенту".

"Це не те, чого очікували… Зеленський говорив усім, що він - нічия людина, коли його запитували про зв'язки з Коломойським", - цитує Financial Times неназваного іноземця у Києві зі зв'язками у дипломатичних колах.

Газета відзначає, що значну стурбованість викликає те, як Зеленський поведеться у питанні судових позовів Коломойського проти уряду у справі націоналізації ПриватБанку.

Видання нагадує, що Коломойський вважає зміну власника банку політично вмотивованою, тоді як США, ЄС та МВФ підтримали націоналізацію як частину плану дій з очищення банківського сектору України.

"Сумнівне" місто для єврокубку

Копирайт изображения Thomas Eisenhuth/Getty
Image caption У Баку має відбутись фінал Ліги Європи

Independent пояснює, чому не можна проводити єврокубкові футбольні матчі у "географічно віддалених, недостатньо обладнаних і політично сумнівних" місцях, на кшталт Баку.

Саме в Азербайджані має відбутись цього року фінал Ліги Європи і саме туди відмовився летіти гравець "Арсеналу", вірменин Генріх Мхітарян.

На думку автора статті, ситуація навколо Мхітаряна є "ганьбою" і лише верхівкою багатьох проблем, пов'язаних із проведенням фіналів турніру.

"Сама лише неспроможність фанатів дістатися Баку, щоб стати свідками видовищного єврофіналу, мала змусити організаторів переглянути весь турнір. Але те, що через політичний контекст там не буде Генріха Мхітаряна, має стати поворотним моментом", - пише видання.

"Баку майже в усіх сенсах не годиться. Місто має бути позбавлене права приймати ігри Євро-2020 у наступному сезоні. Також потрібно відібрати право проводити фінал Ліги Європи-2019, однак багато учасників процесу, схоже, змирилися, що вже занадто пізно це робити", - зауважує Independent.

У вівторок Мхітарян повідомив, що разом із клубом ухвалив "важке рішення" про те, що він не гратиме у фіналі проти "Челсі". Перед цим міністерство закордонних справ Вірменії заявило, що не бачитиме проблем із участю Мхітаряна в матчі лише тоді, коли Азербайджан надасть достатні гарантії безпеки. У Баку заявили, що гравцю ніщо не загрожує.

На думку Independent, рішення УЄФА провести матч у столиці Азербайджану ослабило "Арсенал" і організація має нести за це відповідальність.

"Дуже схоже, що керівна організація взагалі не розглядала жодний з альтернативних варіантів чи навіть елементів цієї події", - пише видання.

Газета вважає, що проблеми не закінчуються на участі Мхітаряна. Є також питання до розмірів стадіону і присутності значної кількості фанатів, адже квитки для місцевих є занадто дорогими, відзначає Independent.

Уболівальників "Челсі" й "Арсеналу" навряд чи буде багато, припускає автор статті, зауважуючи, що прямих рейсів до Баку небагато.

Плоди політики

Копирайт изображения Reuters
Image caption Ларс Лекке Расмуссен очолює уряд, що спирається на правоцентристську коаліцію.

Times розповідає про еволюцію консервативних поглядів прем'єр-міністра Данії після того, як дівчині його сина заборонили надалі перебувати в країні через дію антиміграційного закону.

Ларс Лекке Расмуссен очолює уряд, що спирається на правоцентристську коаліцію.

Газета нагадує, що останніми роками Данія заборонила одяг, що закриває обличчя, зобов'язала дітей із так званих гетто ходити на уроки про данські цінності, а також почала будівництво в'язниці на острові, де будуть перебувати мігранти, які вчинили злочини. Але жорсткі антиміграційні закони вже не настільки подобаються Расмуссену, відзначає видання.

Причиною може бути те, що дівчина його 29-річного сина має залишити Данію через одну з норм закону.

Журналісти припускають, що у випадку сина прем'єр-міністра йдеться про дівчину на ім'я Аран Катаріна Кіршенманн, яка є американкою і навчається у Копенгагені. Вона має виїхати за межі Данії наступного місяця, оскільки їй менше 24 років. Це мінімальний вік, необхідний для того, щоб іноземні громадяни могли подавати документи на проживання на підставі шлюбу, пише Times.

В інтерв'ю місцевому телеканалу Ларс Лекке Расмуссен заявив, що він в цілому підтримує жорстку лінію щодо міграційних питань, але підкреслив, що деякі закони є недостатньо гнучкими. Прикладом він назвав саме історію зі своїм сином.

Утім, деякі експерти схиляються до думки, що справжньою причиною несподіваних висловлювань глави уряду може бути його бажання створити коаліцію з лівоцентристами після виборів. Очікується, що соціал-демократи наберуть 28% голосів і стануть найбільшою групою в парламенті країни.

Нинішня риторика Расмуссена може стати йому у нагоді на майбутніх переговорах, припускають оглядачі.

"Думаю, що прем'єр-міністр обрав момент, аби додати собі імідж людини з народу, яка відчула наслідки політичних рішень і знає, наскільки вони бувають жорсткими", - цитує Times одного з експертів Amnesty International, який працює в Данії.

Як упоратись з мільйоном мігрантів

Копирайт изображения EPA

Figaro розповідає, як за чотири роки Німеччина "перетравила" потік мігрантів.

Як пише видання, тема імміграції і досі "в головах" німців, але вона вже не в центрі уваги.

Опитування громадської думки свідчать, що ця тема поступилася місцем питанню кліматичних змін.

"Очевидно, криза минула", - пише газета. І додає, що мільйон прохачів притулку, які прибули до Німеччини у 2015-2016 роках, "розчинилися" серед понад 80 мільйонів жителів Німеччини.

Багато поспіхом відкритих центрів для прийняття біженців вже зачинені, оскільки потік людей значно зменшився. З початку року заявки на притулок подали трохи менше 60 тисяч мігрантів.

Але "повернення до спокою" відбувається паралельно з посиленням законів, зауважує Figaro.

У травні міністр внутрішніх справ Хорст Зеехофер подав проект закону, яким полегшується процедура відправлення мігрантів додому. Одночасно уряд почав зменшувати дотації регіонам, які приймають прохачів притулку, хоча місцеві чиновники і висловлюють протест, стверджуючи, що така політика ставить під загрозу інтеграцію людей, що прибули з інших країн.

"Країна увійшла в нову фазу процесу - глибоку інтеграцію в суспільство", - констатує газета.

Figaro пише, що в економічному аспекті канцлер Ангела Меркель перемогла у протистоянні з тими, хто був проти відчинення дверей мільйону біженців.

За даними інституту IAB, чверть тих, хто прибув до Німеччини з 2015 року, вже знайшли роботу. Якщо тенденція збережеться, за п'ять років вже половина прибулих мігрантів матимуть місце роботи.

Видання відзначає, що певною мірою спрацював тиск на уряд з боку бізнесу. Компанії домоглися того, що прохачі притулку можуть почати легально працювати в Німеччині вже за три місяці після подачі документів.

Огляд підготувалаСлужба моніторингу BBC

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

Новини на цю ж тему