Як жити батькам, які в авіакатастрофі МН17 втратили трьох дітей? Огляд іноземних ЗМІ

Копирайт изображения Getty Images

У середу, 12 червня, іноземна преса розповідає про таке:

  • Як горе стало джерелом сили для батьків, які втратили трьох дітей в авіакатастрофі
  • Чому Польща хоче купити у США винищувачі F-35
  • Facebook знову цікавиться особистими даними
  • Сучасні зелені технології не такі вже й зелені

"Павутиння любові" після катастрофи МН17

Британська The Times пише про подружжя із Австралії, яке втратило трьох дітей і батька у катастрофі рейсу МН17 над Донбасом у 2014 році.

Марті Норріс та її чоловік Антоні Мослін відправили трьох дітей віком 12, 10 та 8 років із дідусем Ніком до Австралії, а самі вирішили залишилися в Європі, доки триватиме їхня відпустка.

Коли вони вранці наступного дня дізналися, що літак з їхніми дітьми та батьком збила ракета, то не хотіли жити далі. Вони цілком реально розмірковували, як вчинити самогубство, і лише турбота друзів дозволила їм пережити трагедію.

"Ми були у пеклі. На той момент життя для нас закінчилося. Ми так і говорили - коли закінчився світ - і так ми говоримо зараз," - згадує Марті Норріс.

Друзі в австралійському Перті щоденно чергували у них вдома, щоби не залишати подружжя на самоті. Саме це "павутиння любові" і дозволило їм вижити.

Зараз Марті та Антоні діляться своїми переживаннями, щоб допомогти іншим пережити горе.

"Трагедія може стати джерелом сили. Трагедія може навчити нас такого, чого би ми ніколи не навчилися раніше," - говорить Марті Норріс.

У 2016 році у них народилася четверта дитина.

"Я ніколи не забуду, як я тримала її на руках і відчула на мить спокій, якого я не відчувала вже дуже довго," - згадує Марті.

А чоловік Антоні знайшов власний спосіб зарадити горю.

"Я не відчуваю злоби до людей, які випустили ту ракету. Я відчуваю щось значно гірше. Мені їх шкода."

Минулого року Австралія та Нідерланди заявили, що винною у катастрофі рейсу МР17 є Росія, нагадує The Times.

F-35 потрібні, як дощ

Копирайт изображения Getty Images

Польські збройні сили потребують сучасні американські винищувачі F-35, "як дощ серед спекотного літа," пише Rzeczpospolita.

"У п'ятницю Повітряні Сили на деякий час опинилися у критичній ситуації. Під час звичайного польоту відмовив двигун літака Су-22. На щастя, пілот зумів запустити двигун і безпечно приземлитися," - повідомляє газета. Інцидент не призвів до заборони польотів цього типу машин. Це суттєво, бо польські Повітряні Сили нині перебувають у занепаді. Після березневої катастрофи були заборонені польоти винищувачів Міг-29. Їх взагалі вивели з експлуатації, і тепер невідомо, що з ними буде далі," - пише газета.

Зараз єдиним надійним захистом польського неба є знову ж не нові американські F-16. Тому польське міністерство оборони поспішає укласти угоду про постачання нових винищувачів. Але американська бюрократія не дасть змоги зробити це блискавично швидко.

Польща уже надіслала до США відповідного листа, що називається Letter of Request. Упродовж шести місяців американський Конгрес має його схвалити і тоді надійде черга обговорювати ціну і кількість літаків, а також писати Letter of Order and Acceptance. Увесь процес може тривати близько п'яти років.

"Зараз нам дещо сприяє геополітична ситуація. Можливо, що процес прискориться через те, що американці виштовхнуть із черги охочих придбати їхні F-35 Туреччину, яка підписала контракт на постачання російських систем повітряної оборони С-400," - сподівається Rzeczpospolita.

Тим часом, нові літаки конче необхідні для стримування Росії. F-35 матимуть змогу долати російську систему протиповітряної оборони і завдавати ефективні удари у відповідь, підсумовує газета.

Як не захистити, то купити

Копирайт изображения Getty Images

Facebook запропонував новий підхід до поводження із особистими даними користувачів.

Відтепер кожен охочий віком 18 років і старше зможе завантажити на свій телефон розроблену компанією програму і отримувати платню за моніторинг своїх даних.

Британська The Guardian повідомляє, що компанія вже оголосила набір добровольців, які би розпочали використання відповідного додатку із Play Store. Додаток передаватиме до Facebook інформацію про те, які ще додатки встановлені на телефон користувача, якими їхніми функціями він чи вона користуються та скільки часу це у них займає.

Раніше подібні ініціативи Facebook були негативно сприйняті корпорацією Apple, яка протестувала проти збирання особистих даних на своїх пристроях. Тому нова програма пропонується лише користувачам телефонів на Android.

"Ми вважаємо, що ця програма допоможе нам зробити кращими наші продукти для користувачів Facebook. Цей проєкт повинен чітко ідентифікувати залучених до нього осіб, зазначати, як використовуватиметься їхня інформація, а також, як можна буде з нього вийти," - йдеться у заяві популярної комунікаційної платформи.

Експерти в галузі кібернетичної безпеки назагал схвалюють відкритість Facebook та її готовність ділитися прибутками із користувачами.

"Людська природа така, що за будь-яку, навіть найменшу, винагороду користувачі дуже часто готові відкрити свою персональну інформацію," - вважає Натан Вензлер, старший фахівець із кібербезпеки компанії Moss Adams, що пропонує послуги управління фінансовими активами.

Не такі вже й зелені

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Літій-іонні батареї, як от на багажнику велосипеда, можуть стати заручниками політики

Сучасні зелені технології не такі вже й зелені, пише Independent. Рушієм сучасних технологій є літієві батареї, і потреба в них з часом лише зростатиме.

Оскільки відновлювані джерела дають енергію лише тоді, коли світить сонце чи дме вітер, їхнє промислове використання потребуватиме потужностей із накопичення та збереження виробленої енергії. Велетенська акумуляторна станція у 2017 році була збудована у сонячній Аделаїді у Австралії. Подібну станцію планують запустити у вітряній Шотландії.

"Це все виглядає чудово, однак виробництво матеріалів, із яких роблять акумулятори, також позначається на довкіллі. Зараз 75 відсотків світових запасів літію припадає на Австралію, Чилі, Аргентину та Китай. Аналітики вважають, що незабаром Південна Америка стане новим Близьким Сходом," - пише Independent.

Але йдеться не лише про літій. Ключовим хімічним елементом, який використовують у катодах літій-іонних батарей, є кобальт. Понад 60 відсотків світового виробництва кобальту припадає на Демократичну Республіку Конго. Багато шахт у цій африканській країні належать китайським компаніям.

І таке поєднання створює геополітичні ризики.

Іншим матеріалом, без якого не обходяться сучасні батареї, є графіт. За даними 2015 року, 82 відсотки графіту експортувалося із Китаю.

Тому, незважаючи на великий ентузіазм довкола "зелених" технологій, не слід забувати про політику, без якої не обходиться видобування необхідної сировини. І це не останній аргумент на користь здорового скептицизму.

"Глибина переробки відпрацьованих літієвих акумуляторів є зараз дуже низькою. І якщо ми і надалі будемо їх просто викидати, то енергія, яку ці акумулятори дають, виявиться не такою вже й зеленою," - робить висновок Independent.

Новини на цю ж тему