Багаті країни охопила шлюбна криза - огляд ЗМІ

пропозиція Копирайт изображения Getty Images

У четвер, 11 липня, британська преса висвітлює такі теми:

  • Яких масштабів досягла криза інституту шлюбу у світі?
  • Чи витискають жінок з керівництва компаній у Британії?
  • Коли Лондон стане тропічним містом?
  • Як Танзанії вдалося відновити популяцію носорогів?

Непопулярні шлюби?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Кількість шлюбів у країнах з високими доходами постійно скорочується

Ставлення до інституту шлюбу в світі загалом зазнає суттєвих змін, що і відображає статистика. Британська газета Telegraph публікує свіже дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку, що об'єднує 35 країни світу з відносно високими доходами громадян.

На рекордно низькому рівні є кількість шлюбів у Англії та Уельсі. У 1970 році їх було 415 000, тоді як у 2015 - лише 239 000. Крім того, британці, якщо і одружуються, то значно пізніше. Сьогодні середній вік людей, які одружуються, становить 37 років для чоловіків і 35 років для жінок.

Радикально знизилася і кількість шлюбів серед молодих людей до 20 років: мінус 56% для хлопців і мінус 66% для дівчат.

Із загальної кількості одружених, лише 26% брали шлюб у церкві. У 1980 році половина усіх шлюбів відбувалися у церквах. Що ж стосується одностатневих шлюбів, то їх кількість у Англії та Уельсі є мізерною - усього 2,6%.

Подібною є статистика шлюбів у Америці та Північній Європі. Із 1995 року кількість одружень зросла тільки у Ірландії, Швеції, Угорщині, Словаччині, Латвії та Литві.

Серед усіх членів організації найвищий рівень одружень реєструється у Китаї, Росії та Туреччині.

В Азії ставлення до шлюбу поки що не зазнало радикальних змін. Скажімо, китаянки, які не одружилися до 27 років, вважаються "нікому не потрібними", пише Telegraph.

Гендерний дисбаланс у британському бізнесі

Копирайт изображения Getty Images

Тим часом, Financial Times пише, що роль жінок у світі британського бізнесу є недостатньою. Газета публікує дослідження Школи менеджменту університету Cranfield, яке відзначає зниження, порівняно з минулим роком, кількості жінок на керівних посадах у сотні найбільших за ринковою капіталізацією компаній на Лондонській фондовій біржі.

"Жінки менше часу залишаються у радах директорів. У середньому для жінок це 3,3 роки, тобто у два рази менше, ніж у чоловіків. Окрім того, вони мають менше шансів бути призначеними на вищі посади", - йдеться у дослідженні.

Існують підозри, щоб багато британських компаній потиху саботують вимогу британського уряду довести кількість жінок у радах директорів до 30%.

"Оскільки термін перебування жінок у радах директорів є відносно коротким, то постає питання: вони самі не хочуть там бути, чи їх просто змушують піти? Слід вживати негайних заходів, щоб призначення жінок у ради директорів не було суто символічним жестом, а реальним визнанням їхніх заслуг", - пише Financial Times.

Загалом же із 100 найбільших компаній Лондонської біржі, лише 48 мають 30% чи більше жінок у своїх радах директорів, зазначає газета.

День, коли лондонці відчують себе барселонцями

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Через кліматичні зміни традиційна дощова погода у Лондоні через 20 років може змінитися на посушливу

Якщо глобальне потепління триватиме тими самими темпами і надалі, то через 20 років кліматичні зони змістяться на 1 000 км із півночі на південь. Тоді і у Лондоні буде Барселона, пише Guardian. Але радіти британцям, які люблять тепло, не треба.

"Десять років тому Барселона пережила екстремальну засуху. Життя багатьох мешканців опинилося під загрозою, десятки мільйонів євро витратили на імпорт питної води. Тому цілком можливо, що Лондон та міста, розташовані на його широті, матимуть ті самі проблеми," - пише газета.

Нехай це лише екстремальна модель, але готуватися до змін потрібно. Треба переймати досвід життя у гарячішому і посушливому кліматі. Тим більше, що вже зараз, стихійні лиха спричинені зміною клімату стаються у світі чи не кожного тижня. Попри це, у світі не поспішають оновлювати міську інфраструктуру, щоб вона могла пережити можливі катаклізми.

"Барселонський клімат для Лондона, може, і здається спокусливим, але тільки не для тих, хто має астму чи проблеми із серцем. Крім того, Лондон побудований на глині. А вона стискається і тріскається, якщо занадто сухо і, навпаки, її розпирає, якщо занадто мокро. Тому великі коливання у вологості грунту можуть призвести до великих проблем із стабільністю будівель", - попереджає Guardian.

Як Танзанії вдалося відновити популяцію носорогів

Копирайт изображения Getty Images

На тлі загального зменшення і погіршення кліматичних та природніх показників, очевидне покращення нещодавно продемонструвала Танзанія. За офіційними повідомленнями, кількість носорогів у цій африканській країні зросла на 1 000%, хоча фахівці сприймають ці повідомлення дещо скептично.

Уряд країни пояснює таке зростання боротьбою із браконьєрами і звітує: п'ять років тому носороги у країні були на межі повного винищення. Їх залишалося лише 15 особин, тоді як зараз їхня кількість досягла 167. Також значно зросла і популяція слонів - із 43 000 до 60 000.

Міжнародні організації захисту дикої природи не заперечують важливості зусиль уряду та президента країни у боротьбі із браконьєрами. Але вони вказують, що причина відновлення популяції великих ссавців у Танзанії дещо інша.

"Новина дуже гарна, але ми повинні бути обережними у оцінках та почекати на незалежне підтвердження. У всякому разі лише природнім шляхом такого збільшення популяції досягти неможливо. Носорогів скоріше за все просто привезли з інших місць. Вони дуже повільно ростуть, пізно досягають зрілості і народжують мало потомства. Для звичайного біологічного відновлення їм потрібно багато часу", - говорить Марк Джонс із фундації захисту дикої природи Born Free.

Зі слонами ситуація дещо інша. Ці розумні тварини мігрують туди, де їм безпечніше. Тому багато цих тварин могли природнім шляхом опинитися у Танзанії, яка бореться із браконьєрством. Але крім цього, важливим для збереження слонів і носорогів стало рішення Китаю, який минулого року заборонив торгівлю слоновою кісткою. Воно призвело до економічного занепаду браконьєрства.

Хочете отримувати цікаві новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!

Новини на цю ж тему