Навіщо Макрону потепління у відносинах з Москвою. Огляд ЗМІ

Макрон і Путін Копирайт изображения Getty Images

У четвер, 12 вересня, іноземна преса пише про таке:

  • Чому Макрон прагне налагодити відносини з Москвою
  • Про що йдеться у секретних документах про "брекзит"
  • Шпигунські ігри між Москвою і Вашингтоном
  • Чи ефективно працювати багато?

Макрон хоче потепління з Росією

Прагнення французького президента Еммануеля Макрона налагодити стосунки з Росією викликає занепокоєння в Європі, пише Financial Times, додаючи, що до Володимира Путіна там ставляться з підозрою.

Макрон хоче посадити за стіл переговорів Путіна і президента України Володимира Зеленського, щоб досягти завершення конфлікту на Донбасі. Зустріч має відбутися у Парижі цього місяця.

Але на цьому амбіції французького лідера не вичерпуються: він прагне долучити Москву до вирішення міжнародних кризових ситуацій, у тому числі до питання іранської ядерної програми.

Газета цитує директора Французького інституту міжнародних відносин Томаса Гомарта, який каже, що дипломатичні плани Макрона щодо Росії ґрунтуються на думці про те, що "мати відносини з Москвою, гірші ніж ті, що були під час холодної війни, - абсурдно".

"Але деякі з союзників Франції - Німеччина, Нідерланди, Польща та країни Балтії - ставляться до цього з обережністю. Дехто з них виступає за збереження чи посилення європейських санкцій, накладених на Росію через Крим", - йдеться у статті.

У Парижі ідею зняття санкцій не підтримують, але французькі посадовці припускають, що питання Криму не стане на заваді налагодженню відносин з Москвою, якщо російський та український президенти дійдуть згоди щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, пише Financial Times.

Брекзит: Секретні документи прогнозують "хаос"?

Копирайт изображения Getty Images

Вихід Великої Британії з ЄС без угоди може призвести до хаосу через проблеми з постачанням продуктів, медикаментів та бензину, пише The Guardian з посиланням на секретні урядові документи, оприлюднені напередодні.

Документ на п'ять сторінок містить припущення уряду щодо кроків, які необхідно буде вжити в рамках "Операції вівсянка звичайна" (Operation Yellowhammer), розробленої на випадок "жорсткого" брекзиту. Його опублікували під тиском з боку депутатів.

Це - найгірший сценарій того, як будуть розгортатися події, пише видання. Ось деякі з прогнозів:

  • Постачання "деяких видів свіжих продуктів харчування" може бути скорочено
  • По всій країні відбуватимуться протести та контрпротести, на роботу з якими знадобляться додаткові ресурси поліції. Також ймовірні масові заворушення
  • Почнуться затримки в надходження медикаментів через Ла-Манш
  • Час очікування на митниці у черзі на паром для перетину Ла-Маншу збільшиться до 1,5-2,5 днів

Шпигунські ігри

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Будинок Смолєнкова у Стаффорді (штат Вірджинія, США)

Вже за кілька годин після того, як американські ЗМІ повідомили про евакуацію в 2017 році з Росії "одного з найбільш цінних агентів" ЦРУ, який надав Вашингтону інформацію про особисту причетність Володимира Путіна до втручання у президентські вибори у США 2016 року, Москва розгорнула кампанію, спрямовану на применшення його значущості, пише The New York Times.

"Росія розгорнула свою пропагандистську машину, щоб представити абсолютно інший образ того самого чоловіка, якого підконтрольні державі новинні ресурси назвали Олегом Смолєнковим", - пише газета.

Виданню не вдалося підтвердити, що Смолєнков - дійсно той самий агент, якого 2017-го року вивезли з Росії.

"Він забагато пив, залишив свою хвору і стару матір" і "взагалі не мав з Володимиром Путіним ніяких контактів", кажуть в Росії.

Газета посилається на слова американських посадовців, які кажуть, що подібні заяви є "дезінформацією" з боку Росії, і їм не можна довіряти.

Применшення значущості інформаторів суперника - стандартна практика у шпіонажі, зазначає New York Times.

Та чи дійсно він був цінним інформатором, як кажуть у США, чи дрібним гвинтиком офіційного апарату, як заявляють в Росії, залишається "надзвичайно важливим питанням".

Пан Смолєнков почав кар'єру у Міністерстві закордонних справ Росії відразу ж після університету на початку 1990-х, пише видання. Близько 15 років тому його відправили працювати до російського посольства у Вашингтоні.

Після повернення до Москви у 2010 році його призначили на посаду чиновника "третього класу" - радника уряду. Його резюме настільки коротке, що у російських соцмережах почали висловлювати припущення, що він, скоріше за все, виконував роль "кур'єра" ЦРУ, отримуючи інформацію від американського агента вищого рівня, якого ще не викрили.

Газета додає, що інформація США та Росії про діяльність пана Смолєнкова настільки розбігається, що навіть дані про його евакуацію виглядають суперечливо.

Єдине, що відомо напевно, - це те, що Смолєнков та його родина зникли. У Росії було відкрито справу про його вбивство, але через те, що тіла не було знайдено, її закрили, підсумовує New York Times.

Чи ефективно працювати багато?

Копирайт изображения Unsplash

"Менше - це більше, коли йдеться про роботу", - пише оглядач Times Дженні Рассел, звертаючись до проблеми понаднормових робочих годин, які стали нормою за сучасного стилю життя.

Авторка звертається до робіт дослідника Інституту майбутнього, що в Силіконовій долині, Алекса Сужунг-Кім Панга, який в результаті проведених досліджень, дійшов висновку, що довші робочі години - "контрпродуктивні" та ведуть до деструктивних наслідків - як для робітників, так і для роботодавців.

У своїй книзі "Відпочинок: Чому працюючи менше, отримуєш більше" Сужунг-Кім Панг пише про те, що глибокий відпочинок покращує мозкову активність і що більше ми відпочиваємо, тим краще для нашого життя і роботи.

"Цим найбільш продуктивні глибокі мислителі, науковці, математики, музиканти та письменники завжди займалися", - каже він.

У якості прикладу дослідник наводить Чарльза Дарвіна, Чарльза Діккенса та Інгмара Бергмана, які працювали не більше кількох годин на день, а решту часу проводили у прогулянках з друзями, походах в гори, спали вдень.

"Причина у здатності людського мозку продовжувати розмірковувати над проблемами і після того, як ми припинили на них концентруватися", - пише автор.

Дозволяючи собі відпочивати, ми отримуємо життя, яким можемо насолоджуватися, підсумовує автор словами Сужунг-Кім Пана.

Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему