Нормандська зустріч як тест на зближення Макрона з Росією. Огляд ЗМІ

Макрон і Путін Копирайт изображения Getty Images

У середу, 4 грудня, іноземні ЗМІ пишуть про таке:

  • Чи хоче Макрон зближення з Росією
  • Що зробила Україна для отримання Джевелінів у 2018 році
  • Як виграє Путін від справи про імпічмент Трампа

Тест на зближення з Росією

Нормандський саміт є "ризикованим тестом на зближення з Росією" французького президента Емманюеля Макрона, пише Le Monde у редакційній статті.

Макрон уже "шокував" європейців своїми позиціями щодо Росії, НАТО та ЄС, додає газета.

Зокрема, йдеться про його заяви щодо "мозкової смерті" НАТО, про переосмислення стратегії щодо Росії і про вето на переговори щодо членства в ЄС Північної Македонії та Албанії.

"Позиції французького лідера дратують його партнерів у ЄС, однак провокують дебати", - пише газета.

Директорка німецького Інституту міжнародної політики, Даніела Шварцер, визнає, що "тон Макрона" підриває стосунки з Берліном. У Німеччині, каже вона, "багато хто вважає, що Макрон хоче піти набагато далі, ніж він каже, у зближенні з Росією".

"Емманюель Макрон також не має суттєвої підтримки в Італії, - пише видання. - Італійський уряд позначений такими розбіжностями, у тому числі у зовнішній політиці, що йому дуже важко висловитися на міжнародній сцені".

У центральній Європі (окрім Угорщини), вето для Північної Македонії вважають "вираженням типового для французів зверхнього ставлення до Сходу". У Варшаві найчастіше можна почути думку, що "Макрон видштовхує США з Європи".

Однак багато хто роздратований манерою вираження поглядів французького лідера, а не самими поглядами, пише видання.

"Він не помиляється, навіть коли говорить, що ЄС стоїть на краю безодні, - цитує газета посла в ЄС. - Однак чому він завжди висловлюється у такий французький спосіб?".

Тож після саміту НАТО в Лондоні Макрону доведеться відстояти свої погляди щодо України на нормандському саміті в Парижі 9 грудня.

Джевеліни "за послугу"

Копирайт изображения SAM YEH/AFP/Getty Images

Україна могла отримати Джевеліни у 2018 році через відмову співпрацювати з розслідуванням щодо російського втручання в американські вибори, пише Washington Post.

Тож "послуга за послугу", яку начебто запропонував Трамп Зеленському, імовірно відбулася не вперше. Таку тактику раніше хоча б двічі використав Трамп і щодо Порошенка, пише видання.

У грудні 2017 року адміністрація Трампа зробила "ключове" рішення про надання Україні летальної зброї - Джевелінів. Це та сама зброя, про яку говорили Трамп і Зеленський у телефонній розмові у липні 2019-го.

У квітні 2018 року Україна припинила співпрацю зі спецпрокурором Мюллером про змову Росії з Трампом і припинила розслідування щодо політтехнолога Трампа, Пола Манафорта. А наприкінці того ж місяця до України прибули Джевеліни.

"На перший погляд, це могло бути просто збігом, - пише газета. - Однак у статті New York Times за 2 травня 2018 року українські чиновники сказали, що рішення було прийняте з урахуванням Джевелінів. Стаття навіть вийшла під заголовком: "Україна, у пошуках американських ракет, припинила співпрацю зі спецпрокурором Мюллером"

Володимир Ар'єв тоді сказав, що українська адміністрація хотіла відправити справу Манафорта у "довгий ящик", аби не дратувати Трампа.

Інший можливий приклад послуги за послугу відбувся раніше і також стосувався розслідування Мюллера.

У лютому 2017 року, Трамп обговорив із Порошенком телефоном можливу зустріч. Однак ця зустріч відбулася лише наприкінці червня - незадовго після того, як Порошенко зробив кроки назустріч Трампу у розслідуванні чорної бухгалтерії Пола Манафорта.

А саме: 9 червня, на наступний день після зустрічі адвоката Трампа Рудольфа Джуліані з Порошенком і Луценком, генпрокуратура України долучилася до розслідування справи Манафорта, якою раніше займалося лише НАБУ. Критики казали, що такий крок був направлений на те, щоб потопити скандал.

А вже 20 червня 2017 року Порошенко зустрівся з Трампом.

"Уряд Порошенка мав інші мотиви для затримки розслідування чорної бухгалтерії, окрім спроб задовольнити Трампа, адже розслідування могло торкнутися і членів уряду Порошенка, - пише видання. - Однак цей крок був, імовірно, вигідним для Трампа, і незадовго після нього відбулася зустріч у Білому Домі, яку так хотіли українські лідери".

Тож українці могли засвоїти на основі цих двох випадків, що зустріч у Білому Домі та військова допомога надаються за певних умов. Тоді, у випадку з Зеленським, Трампу навіть не треба про це говорити відверто - це просто мається на увазі, пише газета.

"Потрійна перемога" Путіна

Копирайт изображения AFP/Getty Images

Трамп і його захисники продовжують грати на руку Росії, розповсюджуючи розвінчану теорію про втручання України в американські вибори, пише The New York Times у редакційній статті.

Американські агентства розслідувань одноголосно погоджуються, що Росія винна у хакерській атаці на Гіларі Клінтон, пише видання. Однак республіканський сенатор Джон Кеннеді нещодавно сказав в ефірі Fox News, що за цією атакою стоїть Україна. І він не єдиний, хто звинувачує Україну.

"Десь посміхається Володимир Путін, - пише газета. - Російський президент однозначно радий цій дезінформаційній кампанії".

"Розповсюдження цих нісенітниць є потрійною перемогою для Путіна. Воно відволікає від колишньої і теперішньої роботи Кремля над підривом американських виборів і руйнує політичну підтримку Сполученими Штатами України у її боротьбі проти домінування Росії. У ширшому сенсі, існування двох українських історій плутає і розділяє американську публіку, що є давньою метою Путіна".

Огляд підготувала Маргарита Малюкова, BBC Моніторинг

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему