"Бог помер": преса про Марадону

Марадона

Хлопець з бідних кварталів, один з найкращих футболістів сучасності, "рука бога", святий, друг латиноамериканських ліваків й італійських мафіозі - він грав всі ці ролі по максимуму.

Дієго Армандо Марадона помер 25 листопада у 60 років. Світова преса вибухнула розпачем.

"Рука бога"

Зазвичай досить стримані провідні німецькі видання не шкодують слів, підкреслюючи значення Марадони для світу та його строкату біографію.

"За виключенням бразильської футбольної легенди Пеле, жодна людина не залишала такий слід у чемпіонатах світу, як Марадона у Мехіко у 1986 році", - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung у статті "В руках бога". Саме тоді, як згадує видання, він і став "святим" для аргентинців.

Тоді у грі ¼ фіналу проти Англії, лише чотири роки по тому, як Аргентина та Велика Британія воювали за Фолклендські острови, Марадона фактично забив гол лівою рукою. Втім, рефері не зафіксував порушення, а сам гравець пізніше заявив: "Я не торкнувся м'яча, це була рука бога". Втім, перший гол був невдовзі підкріплений філігранним другим - і Аргентина виграла.

"Коли б Марадона не з'являвся у чемпіонатах світу, це завжди було драматично та незабутньо", - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

За словами французької Le Monde, "для багатьох аргентинців цей історичний матч був помстою Великій Британії за програш Аргентини у Фолклендській війні чотири роки до того".

Марадона і суспільство

Це стосувалося не тільки футболу, але і його відносин зі світом. Так, за словами видання, він "обожнював класову боротьбу", тому й підтримував дружні стосунки із президентом Венесуели Уго Чавесом і кубинським лідером Фіделем Кастро.

Кастро і Марадона навіть померли в один день з різницею в чотири роки, зауважує газета.

"Він ніколи не цурався свого простого походження, уособлював прагнення до кращого життя багатьох бідних дітей, які мріяли стати зірками футболу", - пише французький Le Monde.

"Безсмертний" пішов

Святість Марадони для аргентинців - наскрізний мотив світової реакції на смерть гравця.

"Помер бог", - стверджується на першій сторінці французька L'Equipe.

Kicker, один з найавторитетніших сайтів, присвячених футболу, написав: "Помер не просто колишній "золотий хлопчик" і чемпіон світу 1986 року. Для Аргентини він святий. Він зійшов на Олімп задовго до цього".

За словами ж німецької Sueddeutsche Zeitung, Аргентина "оплакує того, хто став безсмертним за життя".

"Новина про смерть Дієго Марадони шокувала Аргентину. Для решти світу Марадона може бути виключним спортсменом, талантом сторіччя і, так, може, навіть найкращим футболістом світу. Але для аргентинців він є значно більшим", - пише видання.

"Марадона був борцем, який не здавався. Можливо, саме тому його смерть так сильно вдарила по аргентинцях: можливо, саме зараз їм потрібен був хтось, як він", - припускає газета, нагадуючи про непростий стан аргентинської економіки на тлі пандемії.

Його смерть об'єднала навіть аргентинських політиків, зокрема з правого табору, які за життя гравця не погоджувалися з його поглядами, зауважує Le Monde.

"Вперше за довгий час аргентинці об'єдналися у розпачі", - погоджується ще одне французьке видання Liberation. Країна, де Марадона був "еквівалентом живого бога", була не готова до втрати "безсмертного", додає газета.

"Трагічна" фігура

Як Sueddeutsche Zeitung, так і Spiegel згадують не лише ейфорійні моменти біографії Марадони, адже гравець зловживав наркотиками, йому закидали ухилення від податків та зв'язки з італійською мафією.

"Дієго Армандо Марадона пережив як найвищі піднесення, так і найглибші падіння у своєму житті", - пише Spiegel.

"Фантастичні голи і титули, "рука бога", наркотична залежність: навряд чи якийсь гравець був настільки ж успішним як Дієго Марадона, і настільки ж трагічною фігурою за межами футбольного поля", - сумує видання.

Марадона був "цільним персонажем, який ніколи не вагався зайняти політичну позицію, поділитися соціальними поглядами або розкритикувати систему", описує його Le Figaro.

"Страждання, травми, наркотики, скандали, надмірність - Дієго Марадона, якого вважають одним з найвеличніших гравців в історії, завжди одужував від усього", - пише видання.

Разом з тим він ніколи не втрачав зв'язок із шанувальниками.

"Легенда про дитину з нетрів, яка стала королем футболу, продовжуватиме бігати вулицями Буенос-Айреса", - вважає Le Figaro.

Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС