FT про вибори: перемогла племінна відданість

Янукович

Британська Файненшіал Таймс пише, що ймовірний успіх Віктора Януковича означатиме кінець цілеспрямованим зусиллям прозахідного Віктора Ющенка зблизити Україну з ЄС та США і може означати період, коли Київ шукатиме більшого балансу у стосунках - з одного боку з Москвою, а з іншого – з Заходом.

Написавши, що пан Янукович закликав Юлію Тимошенко визнати поразку і піти з посади прем’єра, газета твердить, що боротьба після виборів може підірвати здатність Києва керувати враженою рецесією економікою та її намагання відновити співпрацю з МВФ.

Аналізуючи регіональний розподіл голосів в Україні, FT пише, що у той час, як у західних областях після 2004 року пана Януковича вважають «морально» непридатним для посади президента, на сході виборці його ніколи не зрадили, так само, як і олігархи.

Файненшіал Таймс пише, що той факт, що вибори можна називати переважно справедливими означає, що здобутки Помаранчевої революції не зовсім втрачені, навіть попри те, що виборці роздратовані неспроможністю влади побороти корупцію, стабілізувати політику чи підвищити рівень життя.

Аналізуючи вибори, FT пише, що після того, як 2004 року пан Янукович програв, союзники у Москві його полишили і його принизили, розкривши махінації керівників його кампанії, в будь-якій європейській країні його кар’єра завершилася б.

Його близький тріумф автори статті пояснюють його здатністю боротися за владу, а також тим, що його поразка 2004 року ніколи не була остаточною. Тоді він набрав 44% голосів, а Віктор Ющенко – 52%.

Поділ України на захід і схід виявився важливішим, ніж будь-яке моральне безчестя – пише газета.

Українські олігархи під проводом Ахметова – пише газета – подолали сумніви після 2004 року і залишилися з Януковичем:

«Зі своїм обмеженим інтелектом і слабкою ідеологією він був і залишається корисним для них політичним лідером.»

Російські лідери – пише FT – не приховують неповаги до Януковича. Прем’єр Путін, доглянутий колишній КҐБіст, має мало спільного з огрядним «колишнім засудженим». Але Москва не відмовилася від Януковича. Натомість вона співпрацювала як з Тимошенко, так і з Януковичем, поставивши на них обох.

Головним для Путіна є рограш прозахідного Ющенка.