У чому прорахунок нового указу про Бандеру?

Юлія Тимошенко
Image caption Юлія Тимошенко на брифінгу у Києві

"Коммерсант Україна" вміщує коментар щодо виклику до Генпрокуратури пані Тимошенко, яка ще минулого місяця твердила, що команда Віктора Януковича здійснює тиск на суддів Конституційного суду.

"Що стосується тиску, то до чого тут ми? - запитує в коментарі виданню керівник прес-служби Генпрокуратури Юрій Бойченко. - Тимошенко сама повідомила про фантастичні хабарі, які пропонують суддям. Про це не потрібно говорити на прес-конференціях, а треба подати відповідну заяву до Генпрокуратури і розписатися під попередженням про надання свідомо неправдивих свідчень, тобто заявити про злочин в передбаченій законом формі".

Указ про Бандеру на руку Росії?

Газета "День" подає як прорахунок підставу про визнання донецьким судом протиправним указ попереднього президента Ющенка про присвоєння звання героя України Степанові Бандері.

Видання твердить, що панові Ющенку, перш ніж видавати той указ, треба було прорахувати всі наслідки цього рішення - як міжнародні, так і внутрішньоукраїнські. В тому числі забезпечення юридичної чистоти указу, адже формально Степан Бандера не був громадянином України, він навіть не був громадянином Радянського Союзу.

Це дало критикам певні аргументи. Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному суді Донецької області протягом 10 днів.

Image caption Віктор Ющенко передав нагороду онукові Степана Бандери

Речник екс-президента Віктора Ющенка Ірина Ванникова вже заявила, що рішення буде оскаржено.

Як пише "День", російські телеканали досить широко сповіщають про рішення Донецького суду.

На думку газети, рішення суду аж ніяк не сприятиме припиненню протистояння між прихильниками і противниками присвоєння звання Героя Степану Бандері. Навпаки, воно лише викличе нові запитання, зокрема юридичного характеру. Чому саме Донецький суд? Чи мав він право приймати таке рішення?

Президент Українського юридичного товариства Олег Березюк каже, що рішення про присвоєння Героя Бандері повинен був розглядати Адміністративний суд м. Києва, а не Донецький окружний адмінсуд, оскільки в законі чітко визначено, що такі справи, де є відповідачем чи позивачем центральний орган виконавчої влади, має розглядатися за місцем знаходження відповідача, тобто в Києві.

Таким чином, перший антизаконний момент - рішення розглянуто неналежним судом. По-друге, якщо йти за такою аналогією, звання мінімум шістнадцяти Героїв України треба скасовувати, тому що за їхнє життя, вони не були громадянами незалежної України.

Донецький суд підійшов формально до цієї справи, тлумачення було однобоким, виходячи тільки з того, що звання Героя має бути присвоєне лише громадянину України.

Насправді ж, тут не все так просто, можливо, в подальшому це питання треба буде ставити навіть перед Конституційним судом, хоча, я думаю, що Апеляційного суду буде достатньо для скасування цього рішення. І воно буде скасоване. Таким чином, ми можемо говорити, що рішення Донецького суду було політичним, а не юридичним.

Свого колегу підтримує Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ: «Виходячи з тієї інформації, якою я володію, мені не зрозуміло, як Донецький суд прийняв цю справу до свого провадження. Чиє право порушене? Чому взагалі рішення приймав Донецький адмінсуд? Територіальна підсудність мала б бути виключно Київського окружного суду. Мені видається, що прийняття до розгляду цього позову не відповідає Кодексу адміністративного судочинства, а рішення носить політичний характер. Воно має бути оскаржене в Апеляційному суді, тільки після його розгляду рішення набуває законної сили, виконувати яке має Президент. Мені здається, Апеляційний суд має скасувати рішення Донецького суду».

Для Росії цей Указ на руку. Вона отримали можливість за рахунок своїх політичних, економічних та інформаційних важелів в країнах ЄС, створювати негативний образ України в очах Європи. Росія використовує цей Указ проти нас, а рішення Донецького суду лише додає їй бали у цій боротьбі за історичну пам'ять.

Image caption Засідання РНБО. Раїса Богатрьова залишилася секретарем Ради

Перший день нової РНБО

"Дєло" пише пише про перше у новому складі засідання Ради Національної безпеки та оборони.

На порядку денному було лише одне питання: що робити з залишеним в Україні високозбагаченим ураном? Дєлу стало відомо із джерел в Міністерстві палива та енергетики, що напередодні візиту президента Януковича у США наступного тижня на саміт щодо ядерної безпеки, члени РНБО підготували спеціальне рішення - передати уран американській стороні, щоб виконати положення про без'ядерний статус України.

Цю інформацію виданню частково підтвердили і в РНБО. Україна, пише далі "Дєло" отримає за це компенсацію.

Видання твердить, що раніше саме її розмір не давав довести переговори до логічного кінця, хоча зараз, посилаючись на державну таємницю, таку інформацію та інші подробиці не розголошують.