FT: Російська портова угода як шок

Тижневик Дзеркало Тижня вміщує статтю під промовистим заголовком «Ми самі відкрили ворота», де аналізує Харківські домовленості України та Росії і називає їх «Пактом Медвєдєва-Януковича», за аналогією до Пакту Молотова-Рібентропа.

Image caption Дзеркало Тижня: «Пакт Медвєдєва-Януковича»

Проте оцінку головним підписантам часопис дає зовсім іншу. Посмішка Януковича після підписання харківських угод сяяла переможним лакейством. Пише Дзеркало Тижня. «За 50 днів свого президентства Віктор Янукович не вніс жодного законопроекту до Верховної Ради, не ініціював жодної реформи. Зате зробив ряд кроків, які посилюють наявний розкол країни, і поставив підпис під принизливою й не надто практичною харківською угодою».

Часопис також зазначає, що Віктор Федорович підписав харківський пакт і указ про урочисте святкування 20-річчя проголошення суверенітету України в один день. Очевидної іронії Янукович не зрозуміє – міркує тижневик. «Українське витікає з країни, як кров із розрізаних вен. Тихо й смертельно. І якщо ця країна помре, швидше за все, він цього не помітить». Завершує Дзеркало Тижня.

Financial Times вмістила на цю тему інтерв’ю з колишнім прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко, яка вважає харківські угоди «шокуючою торгівлею», яка у випадку найгіршого сценарію розвитку може призвести до втрати Україною Криму. Юлія Тимошенко зазначила ФТ, що незалежність України під загрозою, і вона не хотіла б бачити відновлення в Україні авторитаризму та так-званої контрольованої демократії. При цьому лідер парламентської опозиції визнає, що можливості опозиції обмежені, оскільки президент контролює законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. Юлія Тимошенко при цьому закликає США та Євросоюз припинити закривати очі на порушення конституції в Україні.

Комерсант-Україна вміщує розширене інтерв’ю з комісаром ЄС з питань розширення Штефаном Фюле. Суть розмови точилася довкола перспектив України на шляху євро інтеграції. Головним аргументом пана Фюле було зауваження, що Києву слід перейти від декларації намірів до реалізації реформ необхідних на шляху до Євросоюзу. При цьому на думку комісара, необхідна консолідація не лише виконавчої влади на чолі з новим президентом, але й цілого суспільства.

Серед ключових напрямків перебудови України, Штефан Фюле назвав реформу державної закупівлі, судову реформу та боротьбу з корупцією. При цьому він також зазначив, що усі чиновники України його запевняли, що їх не цікавить Митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном, а Київ прагне Зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Пан Фюле нагадав, що ЄС неодноразово пояснював, що Україна не може одночасно належати до двох зон вільної торгівлі.

Галицькі Контракти у статті «МВФ поспішає на допомогу» пише, що Україні знову щастить із Міжнародним Валютним Фондом. Торік фонд різко пом'якшив умови кредитування, тож Кабмін і НБУ змогли отримати позики в розмірі $6,1 млрд. А 12 квітня цього року МВФ оголосив про залучення $500 млрд, які буде спрямовано на допомогу постраждалим від кризи країнам. Новий уряд хоче отримати наступний транш кредиту в розмірі $5 млрд, а загальна сума запитуваної в МВФ допомоги не називалася. Основною умовою надання кредиту фонд назвав скорочення дефіциту державних фінансів до 6% ВВП (за підсумками минулого року він сягнув 12% ВВП).

«Україна готова виконати цю вимогу», — заявив президент Віктор Янукович. За його словами, нову угоду може бути підписано ще до кінця квітня. Галицькі контракти зауважують, що українській владі доводиться погоджуватися на будь-які вимоги МВФ - Уряду вкрай бракує коштів. За даними Держказначейства, у І кварталі до загального фонду держбюджету мобілізовано менше сорока млрд грн, що на 15% менше від запланованого рівня. Щоб покрити бюджетний дефіцит, уряд Миколи Азарова, пише тижневик, використовує ті ж самі методи, за які представники нової влади раніше жорстко критикували кабінет Юлії Тимошенко — залучення кредитів від НБУ через облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), а також неповне відшкодування ПДВ.