FT: Україні доведеться вибирати - ЄС чи Росія

Файненшл Таймс нагадує президентові російську приказку про  те, що апетит приходить під час їжі.
Image caption Файненшл Таймс нагадує президентові російську приказку про те, що апетит приходить під час їжі.

Financial Times у середу подає розгорнутий аналіз економічної ситуації у Східній Європі, включно із Україною, у посткризовий 2010 рік. У тій статті ситуацію описано переважно на прикладі Латвії.

Проте поруч із цим аналізом його автор, Ніл Баклі, друкує статтю під назвою "Україна, за якою впадають ЄС і Росія, мусить зробити вибір".

Автор переказує "загадкове" пояснення Віктора Януковича про його преференції щодо інтеграції до Євросоюзу чи Росії: "Чоботи дорогу знають". "Місце розмови було вдало вибране - Лівадійський палац у Ялті, де Черчіль, Рузвельт та Сталін розрізали Європу на шматки у 1945 році. Через шість десятиліть Україна виявилася поміж силами гравітаційного тяжіння з боку Москви та ЄС", - пише він.

Автор згадує про візит у середу до Києва російського прем'єр-міністра Владіміра Путіна.

"Президент (Янукович - ред.), здається, надає перевагу тому, щоб побачити, що він може здобути від кожної з цих сторін, - пише Ніл Баклі. - Проте і Росія, і ЄС зараз пропонують набагато глибшу інтеграцію з Україною. Зрештою їй доведеться зробити вибір".

На думку автора, Росія поводиться дедалі впевненіше: у намаганні зменшити тиск на важку промисловість України, що особливо постраждала внаслідок економічної кризи, пан Янукович у квітні домігся знижки на російський газ. В обмін на це він продовжив оренду бази російського флоту в Севастополі. Це перекреслило, як видавалося, членство в НАТО в середньостроковій перспективі і ще більше розбурхало апетити Кремля. І вже за лічені тижні Москва почала вимагати злиття авіаційних і ядерних промисловостей обох країн.

Тоді як ЄС, хоч і не пропонує членства Україні, принаймні веде переговори про створення зони вільної торгівлі. Представники ЄС кажуть, що доступ на 500 мільйонний внутрішній європейський ринок є для України спокусливою пропозицією. Угода про ЗВТ з ЄС підштовхнула б Україну до запровадження прозорих інвестиційних правил і до модернізації її промисловості. Звісно, це вдарило б по певних кланових інтересах, зазначає автор статті, але мало б величезні довготермінові зиски.

Читати про план руху до безвізового режиму із ЄС

Часопис зауважує: "Аналітики припускають, що багаті прибічники президента - а в Україні олігархи вирішують куди більше, ніж їхні колеги в Росії, - насправді не так прагнуть інтеграції до ЄС, як вони про те заявляють. Вони надають перевагу, каже один колишній політичний гравець, експлуатації непрозорого політичного та юридичного середовища в Україні, щоб заробити "швидкий долар".

Автор завершує: "Пан Янукович, якому треба підняти економіку, аби підтримувати популярність, може таким чином почуватися зобов'язаним шукати з Москви подальшої допомоги. Проте якщо враховувати, що його поступки тільки підштовхнули вимоги ще більших поступок, йому варто, можливо, згадати ще одну приказку, яку часто цитують росіяни: апетит приходить під час їжі".