На Волині знайшли масове поховання поляків - ЗМІ

У понеділок іноземні видання пишуть про масове поховання поляків на Волині, арешт активістів Greepace як сигнал Росії, занепад атомної енергетики та примарність Чорноморського зернового пулу.

Масове поховання на Волині

Масове поховання знайшли українські та польські археологи під час спільних розкопок в Володимирі-Волинському, що на Волині, пише польська Gazeta Wyborcza.

За кокардами на шапках загиблих та військовими і поліцейськими ґудзиками на одязі було встановлено, що в похованні знаходяться рештки понад 300 поляків.

За словами видання, всі вони були вбиті пострілом у потилицю в 1940-41 роках та, скоріш за все, були жертвами НКВД.

На даний момент ідентифікувати загиблих вкрай важко.

"Можемо тільки робити припущення. Це могли бути полонені, які будували бункери лінії Молотова. А, може, це були в’язні місцевої в’язниці, яких вбили совєти перед тим, як Володимир-Волинський зайняли німці після 22 червня 1941 року", - каже журналіст Павел Боболовіч, який був присутній на розкопках.

Пошукові роботи проводяться на території старовинного городища.

"Це дуже складна робота. Довкола багато місць масових вбивств, де поховані жертви. Всього в цьому місці поховано понад 2000 людей, більшість з яких – громадяни Польщі", - каже Боболовіч.

На цьому місці НКВД розстрілював як поляків так і українців, а після літа 1941 року нацисти проводили тут розстріли євреїв, додає видання.

Росія проти Greenpeace

Виконавчий директор Greenpeace у Великобританії Джон Совен вважає, що арештом активістів цієї організації Росія сигналізує про продовження розробок родовищ в Арктиці, незважаючи на зовнішній тиск, пише Independent.

Від того часу, як Росія заарештувала 28 активістів Greenpeace минулого місяця, Совен практично весь час проводить, намагаючись забезпечити їх звільнення, але наразі марно.

"Росія дає чіткий сигнал – руки геть від нашої частини Арктики і від нашого права видобувати тут нафту. Що ж, сигнал для Greenpeace був надісланий дуже голосно та дуже чітко, питань немає", - каже Совен.

За його словами, за 28 років у Greenpeace він ніколи не відчував такої підтримки від міжнародної спільноти в справі затриманих активістів. Адже навіть канцлер Німеччини Ангела Меркель, колишній держсекретар США Хіларі Клінтон та президент Бразилії Ділма Русеф зв’язувалися з російським лідером Володимиром Путіним, аби висловити своє занепокоєння арештом грінпісівців.

Совен нагадує, що Greenpeace проводив кампанії в Росії вже багато років, зокрема присвячені полюванню на китів та ядерній енергетиці, але ніколи ще не стикався з подібною реакцією влади.

"Вони захопили наш корабель та ув’язнили 30 людей. Це не просте рішення, і воно дуже відрізняється від того, як влада реагувала на нас раніше", - каже Совен.

Занепад мирного атому

Аварія на атомній електростанції "Фукусіма" в Японії стала, скоріш за все, переломним моментом в розвитку світової атомної енергетики, пише Guardian.

Минулого року падіння виробництва електроенергії на атомних станціях було найбільшим з часів започаткування цієї галузі.

Атомне виробництво електроенергії зазнало труднощів після аварій на Чорнобильській АС та Трі Майл Айленд, але ця галузь швидко відновила свої позиції, пише видання.

Однак інцидент на "Фукусімі" знову поставив атомну енергетику на коліна – було закрито всі атомні станції в Японії, а деякі європейські країни прийняли рішення про поступове закриття своїх атомних об’єктів.

А ось Китай та Росія навпаки роблять ставку на атомну енергетику. Наприклад, у Китаї нині споруджується 66 атомних реакторів, за допомогою яких країна сподівається зменшити свою залежність від горючих корисних копалин, додає газета.

Зерновий пул – примара?

Створення спільного Причорноморського зернового пулу між Україною, Росією та, можливо, Казахстаном викликає багато суперечок, пише російська "Независимая газета".

Вперше ідея об'єднання на зерновому ринку була озвучена російською стороною влітку 2009 року. Йшлося про те, що країни СНД, конкуруючи між собою в Чорноморському басейні, послаблюють свої позиції і втрачають по 10-20 доларів на кожній тонні зерна. Тому було запропоновано створити єдину структуру, яка дозволить Росії, Україні і Казахстану стати сильною командою на міжнародному ринку зерна.

Про це також нещодавно домовилися прем'єр-міністри Дмитро Медведєв і Микола Азаров. Але навесні цього року перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Іван Бісюк зауважив, що Україна зацікавлена в обміні інформацією з Росією і Казахстаном.

Що стосується зернового пулу, він сказав: "Ми б тільки не хотіли залежати від інших країн, тому що Україна є одним з найбільших експортерів зернових у світі".

Економіст Київського центру політичних досліджень і конфліктології Олександр Кошик звернув увагу на те, що прем'єри підписали не документ про створення пулу, а тільки своєрідний меморандум про намір його створити.

З українського боку це політична гра, вважає Кошик: "Показати просування з важливого питання, зацікавленість в обговоренні серйозної проблеми".

"ЄС виступає категорично проти зернового пулу. У листопаді угоду про асоціацію між Україною та ЄС підпишуть. І набудуть чинності зовсім інші правила", - каже він.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.