Рішення в останню мить - ЗМІ про асоціацію

Україна - ЄС Копирайт изображения UNIAN
Image caption Остаточне рішення, чи підписувати угоду з Україною ЄС прийме за два дні до саміту у Вільнюсі, пише Europolitics

Іноземні видання пишуть про шанси підписання угоди між Україною та ЄС та перепони на цьому шляху, стан газових відносин між Україною та Росією та важку долю активістів-екологів в Іспанії.

Рішення в останню мить

Доля угоди про асоціацію між Україною та ЄС досі не вирішена, пише щоденне видання Europolitics. Саме це буде в центрі дискусії під час зустрічі Ради міністрів закордонних справ, що відбудеться в Брюсселі 18 листопада.

В ідеалі, треба було б приймати рішення щодо долі угоди вже сьогодні, пише видання. Але скоріш за все, 28 міністрів відкладуть остаточне рішення, сподіваючись на те, що Україна використає додатковий час, аби виконати усі вимоги.

Під час попереднього обговорення 14 листопада, дуже мало країн висловлювалися щодо України, оскільки, за словами газети, не було про що говорити, оскільки Україна досі не провела реформ, яких від неї вимагали, та не вирішила питання вибіркового правосуддя, зокрема не забезпечила умови для виїзду Юлії Тимошенко на лікування до Німеччини.

Остаточне рішення щодо того, чи підписувати угоду з Україною ЄС скоріш за все прийме 25-26 листопада, під час Ради з питань освіти, молоді, культури та спорту, за два дні до саміту у Вільнюсі, пише видання.

Заохочуйте грошима

У тому, що перемовини між Україною та ЄС зайшли в глухий кут, винні обидві сторони, каже польський депутат Європейського парламенту Павел Залевський в коментарі для газети Rzeczpospolita.

Багато хто звинувачує президента України Віктора Януковича в зриві перемовин, але головною проблемою є, скоріше, різниця в пріоритетах та підходах двох сторін, каже Залевський.

Для ЄС ця угода має цивілізаційне значення, пов’язане з демократичними стандартами, правами людини та верховенством права. Саме тому така увага приділяється долі ув’язненої Юлії Тимошенко. Для Януковича ж пріоритетом є подолання економічних труднощів країни, каже депутат. Тому саме по собі підписання угоди не є для нього вирішенням проблеми.

Вже два роки представники Януковича марно намагаються домовитися про зовнішнє фінансування з ЄС та МВФ. І якщо він підпише умову про асоціацію без жодних гарантій фінансування від цих організацій, це означатиме величезні фінансові втрати для країни, на що жоден розсудливий політик піти не може, каже автор.

Він згадує, що у відповідь на російський економічний тиск на Україну за її зближення з Європою, що в певному сенсі було викликом і для Брюсселя, ЄС не зробив нічого у відповідь, хоча мав усі можливості, як великий торговельний партнер Росії.

А отже, якщо Європейський парламент дійсно хоче конструктивно підійти до підписання угоди з Україною, він повинен змінити мандат місії Кокса-Квасневського, аби ті могли обговорювати з Україною механізм економічної підтримки українських реформ, пов’язаний, в свою чергу, з подоланням практики вибіркового правосуддя.

Кинув торт – до в’язниці

Чотири іспанських активісти-екологи можуть отримати тривалі терміни у в’язниці, за те, що обкидали тортами місцевого чиновника, пише Guardian.

Активісти атакували тортами Йоланду Бартіну Ангуло, президента північно-східного регіону Наварра, в жовтні 2001 року, протестуючи проти будівництва швидкісної залізничної колії, що на їх думку, завдасть шкоди лісам Іспанії.

Тепер одному з активістів з групи Мугіту, яка виступає за ненасильницький спротив планам збудувати швидкісну залізницю, загрожує дев’ять років у в’язниці, іншим трьом – до шести років.

Адвокат підсудних Гонзало Бойє висловив категоричний протест щодо термінів ув’язнення.

"Ця справа показує найгіршу сторону іспанського судочинства та повну відсутність його зв’язку з реальністю. Вона показує корумпований судовий та політичний клас, який готовий використовувати громадські ресурси, аби судити людей, які не зробили нічого, крім демонстрації своєї незгоди з руйнуванням лісів. Якщо цих людей буде засуджено, цей суд виглядатиме, як трибунал часів Інквізиції а не сучасний правовий суд", - заявив адвокат в коментарі для видання.

Непублічний контракт

Довільні цінові знижки та імпульсивні відмови Києва від закупівель російського газу говорять про те, що Москва та Київ фактично відмовилися від виконання базового контракту 2009 року, пише російська "Независимая газета".

На думку видання, замість цього публічного договору діють непрозорі домовленості, про які жителі Росії та України можуть тільки здогадуватися. Ситуація розвивається "під килимом", і громадянам залишається лише гадати, чого саме чекати від результатів переговорів між керівниками урядів і енергокомпаній.

На думку партнера консалтингової компанії RusEnergy Михайла Крутіхіна, швидше за все російська сторона пішла на деякі поступки, але, на які саме, поки незрозуміло.

"У "Газпромі" зрозуміли, що Україна може використовувати газ з підземних сховищ на своїй території для власних потреб. Тим часом у самого "Газпрому" своїх сховищ на території Європи практично немає, якщо не вважати такими резерви на 6 мільярдів кубометрів, так що виконати зобов'язання перед європейськими споживачами він взимку просто не зможе", - каже експерт.

Стосовно ж тіньових аспектів домовленостей, то вони були і є, вважає Крутіхін. "Говорити про те, що сторони міняють контракт, йдучи на відстрочення платежів, невірно - сам контракт складений так, що в ньому завжди є можливість його змінити, нехай навіть незначно, - уточнює він. - Тим більше що оскаржити цей документ сторони в міжнародному арбітражі не зможуть".

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.