Преса про Євромайдан: фінанси, Беркут та виходи з кризи

Євромайдан Копирайт изображения Reuters

Про що думають бійці "Беркуту", як вийти із політичної кризи, голос протесту в рядах опозиції та чому зникли долари - українська преса 5 грудня.

Із "Беркуту" - в монахи

"Комсомольская правда в Украине" відвідала у шпиталі бійців "Беркуту", які постраждали під час зіткнень із протестувальниками. Один із бійців відрізняється від інших релігійністю і бажанням говорити з пресою. Він брав участь у розгоні "Майдану" вночі 30 листопада. Його версія подій схожа з офіційною.

"Усе це хитрі політичні ігри. Комусь це було вигідно. У суботу Майдан вже був готовий саморозпуститися, і потрібна була провокація. Їм треба було нас витягнути, а далі багато не треба - підняти галас, накрутити паніку. При цьому "Беркут" залишиться крайнім", - говорить сержант київського "Беркуту" Дмитро Перинський.

За словами Дмитра Перинського, життя бійця "Беркуту" не таке вже й солодке. Під час чергування у резерві бійців годували два рази на день сухим пайком. Доводилося навіть збирати по 20-30 гривень, щоб купити собі трохи хліба і сала.

На запитання газети, чи не хоче Дмитро помститися мітингувальникам, той відповідає так:

"Послухайте, ми всі нормальні люди. Ми не звірі. Навіщо мені бити дітей, жінок? Навіщо лупити кого попало? У натовпі можуть виявитися мої знайомі... Якби керівництво дало наказ стріляти у натовп, я вам обіцяю, ми би просто перейшли на бік мітингувальників".

Після "Майдану" Дмитро збирається стати монахом. Мовляв, він і раніше думав про це, однак тепер його намір став остаточним.

Шляхи виходу

За останні дні Євромайдан суттєво порідів, пише газета "Сегодня". Після неділі, коли на вулиці вийшло сотні тисяч, у середу на "Майдані" залишалося до 20 тисяч протестувальників.

"Що ж ви хочете? Люди працюють. Бачите, опозицію не послухали із їхніми закликами до загального страйку", - цитує газета одного з них.

Тим часом, політологи розмірковують про шляхи виходу із ситуації.

"Перший варіант, що дозволить заспокоїти вихор пристрастей, це звільнення з посади голови МВС Віталія Захарченка. Він достатньо авторитетна людина, але згідно з європейською практикою, у даній ситуації він повинен сам піти у відставку. Другий варіант: ми розуміємо, що Азаров фактично отримав вотум довіри у парламенті. Отже, у нього може виникнути спокуса розправитися зі своїми опонентами, тими членами уряду, які виступали проти рішення про призупинення підготовки до підписання угоди про Асоціацію", - говорить експерт Кость Бондаренко.

З ними погоджується інший політолог Олександр Палій.

"Відставка Захарченка має заспокоїти суспільство, але питання в тому, хто прийде замість нього. Важливо, щоб цю посаду зайняла людина, яку будуть поважати і приймуть обидві сторони", - говорить він.

Проти ескалації

Поки триває Євромайдан, свій депутатський мандат вирішив скласти депутат-бютівець Роман Забзалюк. Як пише "Україна Молода", вчинок пана Забзалюка тим більше несподіваний, що свого часу він активно викривав "корупцію провладної депутатської групи", від якої він спочатку взяв гроші, а тоді відмовився туди переходити. Зараз же Роман Забзалюк закликає до переговорів із президентом та засуджує тактику опозиції.

Виступ Забзалюка став несподіванкою для колег-опозиціонерів.

"Час важкий зараз для всіх. Кожен свою участь у цьому процесі визначає сам", - цитує "Україна Молода" голову київської "Батьківщини" Юрія Одарченка.

Натомість політолог Сергій Таран висловився більш категорично.

"Зараз треба боротися, зараз дуже важкий час. Я думаю, що складати мандати можна в тому разі, якщо це злагоджена стратегія задля, наприклад, дострокових виборів. Іти з політики, звичайно, можна, це теж по-своєму моральний вчинок, але ефективніше було б залишатися в політиці і боротися за те, що потрібно країні", - вважає політолог.

Фінансова дестабілізація?

Поки в Україні тривають протести, курс національної валюти пішов униз, пише "Коммерсантъ Украина". З початку масових акцій протесту долар на міжбанку подорожчав на 6 копійок.

"Протести, які посилюються після того, як уряд подолав вотум недовіри, можуть перерости в адміністративну кризу. Це може спровокувати різке підвищення попиту на валюту і погіршити складну ситуацію із зовнішньою ліквідністю. Нинішні мітинги співвідносні за масштабами із Помаранчевою революцією 2004 року, але зараз коефіцієнт покриття зобов'язань України резервами гірше", - пише "Коммерсантъ".

Разом із підвищенням вартості долара відчувається його дефіцит у касах комерційних банків. Тим часом, Національний банк України не бачить проблем.

"Ми провели тендер із надання рефінансування, і виявилося, що попит з боку банків був суттєво нижчий за нашу пропозицію. Нацбанк оголосив про видачу рефінансування на 3 млрд. грн., а попит був тільки на 2 млрд. грн. Це свідчить про стабільність системи", - говорить заступник директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександр Арсенюк.

Іншої думки аналітики комерційних банків.

"Нервовість населення, скоріше за все, спровокували вперті чутки про введення обмежень на обсяг купівлі-продажу валюти, що може стати результатом спланованих валютних спекулятивних операцій, а також спровокувати ескалацію кризи через підрив банківської та фінансової системи", - говорить аналітик "Укрсоцбанку" Тантелі Ратувухері.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС.