Молоді українці не хочуть Путіна - іноземні ЗМІ

Євромайдан, студентські протести Копирайт изображения Reuters
Image caption Саме молоде покоління українців стало рушієм євромайданів по всій Україні

Відмінності між Майданами 2004 і 2013 року, дії української опозиції і Януковича та європейські прагнення молодих українців - на сторінках іноземних ЗМІ 7 грудня.

Інша історія

Хоча Майдани 2004 і 2013 року певною мірою подібні, відмінності між ними є дуже великими, пише британський Economist. Головна відмінність - лідери, причому з обох боків. На відміну від 2004 року, опозиція не має єдиного лідера. Керівники опозиційних партій мають менший вплив на протестувальників, ніж соцмережі. Навіть якби вони захотіли зупинити протест, їм би це не вдалося.

З іншого боку, влада також вже не та, веде далі Economist. На відміну від президента Кучми у 2004, президент Янукович у 2013 не має бажання іти на компроміси. У 2004 році Помаранчева революція стала провалом політики Путіна в Україні. З того часу він став жорсткішим, як геополітично, так і стосовно опозиції. Тим часом, США значною мірою втратили інтерес до регіону.

"Як наслідок, була застосована сила. Придушення протесту 30 листопада, який був сумішшю рок-фестивалю і політичної демонстрації, було набагато жорстокішим за будь-що під час Помаранчевої революції. У відповідь протестувальники заблокували вулиці та захопили муніципальні будівлі, спецзагони міліції побили демонстрантів і журналістів, а провокатори спробували дискредитували мітингувальників і виправдати застосування сили. Силові структури, що хиталися у 2004 році, цього разу цілком підконтрольні Януковичу", - пише видання.

Ситуація є дуже небезпечною, і Захід не має сидіти склавши руки. Конфлікт слід врегулювати, поки він не вийшов з-під контролю.

"Європейці мають дати зрозуміти Януковичу та його поплічникам, що ескалація матиме для них болючі наслідки - заборона на в'їзд до ЄС, замороження активів та банківських рахунків", - пропонує Economist.

Друга спроба

Українська опозиція скликає народне віче на неділю, 8 грудня, у Києві, пише польська Gazeta Wyborcza. "Усі з напругою очікують, яким буде відгук на цей заклик. Від масштабу та перебігу цієї демонстрації може залежати доля української єврореволюції", - пише газета.

Якщо демонстрація наступної неділі буде такою ж великою, як тиждень тому, єврореволюція отримає друге дихання. Якщо ні - Янукович виграє, вважає польський журналіст. Якщо на віче не прийде достатньо багато людей, це ослабить опозицію. Тоді Янукович почне вичікувати, поки протест на Майдані згасне.

Копирайт изображения AFP
Image caption Від віче 8 грудня може залежати доля української єврореволюції, пише Gazeta Wyborcza

Однак, якщо на вулиці Києва знову вийде 500 тисяч людей, президентові доведеться замислитися над вчинками. Треба буде щось робити, аби втамувати народний гнів.

"Якими можуть бути дії Януковича? Мабуть це відставка уряду Миколи Азарова, а тоді повернення до підготовки підписання угоди з ЄС", - вважає політолог Вадим Карасьов.

Тим часом, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський не підтримав своїх колег з ЄС, Гідо Вестервелле та Карла Більдта, і не прийшов на Майдан під час останнього візиту до Києва. "Не хочемо загострювати ситуацію", - сказав він.

Gazeta Wyborcza зазначає, що розвиток подій великою мірою залежить і від економічної ситуації у країні. "Зараз Київ має гроші на обслуговування боргів, але вони скінчаться, і Янукович щоразу активніше мусить шукати кредитів", - каже Вадим Карасьов.

У всіх на вустах

Важко не бути з українцями у дні Майдану. Коли вмикаєш телевізор, слухаєш радіо або читаєш інтернет-портали - Україна всюди, пише журналіст польської Rzeczpospolita.

"Україна у всіх на вустах. Світові телеканали майже не припиняють трансляцій з Майдану, площ та вулиць Києва та інших міст, де молода Україна насмілилася нагадати про себе, стати проти влади, як її ошукала", - пише газета.

Надто довго українців переконували, що альтернативи ЄС немає. Провели стільки нарад та конференцій, на які приїжджали західні політики, випили стільки кави та з'їли стільки канапок з червоною рибою. На всіх конференціях лунало: Янукович не має виходу, Росія - це не вихід. Україна прагне до ЄС.

Однак є ще й інша Україна. "Старше покоління сумує за Радянським Союзом. Колгоспники, працівники металургійних комбінатів та шахтарі не хочуть Європи. Вони її бояться. А бояться тому, що не розуміють. Вони ніколи не були на Заході, навіть у Польщі. Ще з дитячого садка їм вбивали в голови, що капіталізм - це зло. Там експлуатація людини людиною, там бездомні та жорстока поліція", - пише Rzeczpospolita.

Однак молоде покоління інше. Воно знає інземні мови, слухає Макартні чи Леді Гагу, їздить до Німеччини та Польщі. Воно знає, як смакує ірландське пиво і не хоче Путіна. "Росію вже знаємо. Радянського Союзу не хочемо. Азія - то не ми!" - цитує газета "маніфест" молодого покоління.

Британці лежачих не добивають

А ті, що добивають, йдуть під суд. Історію британського морського піхотинця, який застрелив пораненого бойовика Талібану, розповідає Guardian.

Сержант Александер Блекман відслужив три ротації в Іраку та дві в Афганістані. Під час одного з бойових епізодів він зіткнувся із бійцем Талібану, який на той момент вже був тяжко пораненим після повітряного удару, завданого британським вертольотом. Блекмен холоднокровно розстріляв його. Інцидент був зафіксований на відео, яке показували під час процесу.

Адвокати сержанта переконували суд, що їхній підзахисний перебував у стрессовому стані, адже події відбувалися у найнебезпечнішому районі Афганістану. Частина, де служив Блекман, зазнала великих втрат.

Однак суддя був іншої думки про вчинок морського піхотинця. "Ви поставилися до Афганця з ненавистю і холоднокровно вбили його. У такий спосіб ви зрадили свій корпус та британських військовослужбовців в Афганістані, ви заплямували їхню репуцтацію", - цитує Guardian суддю.

Ісламістські терористи використовуватимуть цей випадок для своєї пропаганди, що серйозно зашкодить репутації Британських сил, вважає суддя.

Вирок, який отримав Блекман став безпрецедентним - довічне ув'язнення без права на оскарження протягом 10 років, пише газета.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк,Служба моніторингу ВВС