Тижневики: Янукович не налаштований іти на поступки

Київ Копирайт изображения Getty
Image caption На барикадах не вірять в обіцянки не застосовувати силу

Українські тижневики аналізують причини і наслідки загострення ситуації в Києві і пропонують шляхи її розв’язання.

Про історичну відповідальність

Хто винен і що робити – відповіді на ці питання намагається знайти "Дзеркало тижня". Часопис звертає увагу на те, що попри декларації, всі сторони політичного протистояння перебувають у полоні взаємної недовіри, не маючи щирого бажання знайти вкрай необхідний країні компроміс.

Аналізуючи дії трійки опозиційних лідерів, тижневик ставить під сумнів те, що вони самі вірять у проголошувані ними гасла і обіцянки, що й стало однією з причин загострення ситуації минулої неділі.

"Вожді відверто не вірили, що доб'ються від Януковича дострокових президентських виборів або відставки уряду. А в домовленість про амністію й незастосування сили не вірили захисники барикад на Грушевського, де молодняк у масках замінили похмурі чоловіки, котрі не бояться оголювати обличчя і наміри. "Ми не підемо, якщо підемо — нас ловитимуть поодинці й забиватимуть до смерті", — сказав один із них.

"Дзеркало" змальовує настрої тих, хто стоїть на морозі: "Або ми вас будемо стріляти, або ви нас будете вішати", — так передав свою розмову з "космонавтом" під час перемир'я один із протестувальників.

Що ж до владних кабінетів, тижневик вважає, що тут усе зрозуміло. "Янукович не має наміру йти на серйозні поступки, та й призначення одіозного Клюєва головою адміністрації — це не тільки перемога партії війни (іншої там просто не залишилося), це плювок у Майдан і через західний кордон України".

Тижневик закликає і владу, і її опонентів зрозуміти їхню історичну відповідальність за долю країни. Трійка опозиційних лідерів повинна налагодити контакт із Майданом і вимагати від нього чіткості дій та дисципліни, а влада повинна утриматися від спроб просто обдурити своїх співгромадян і світову спільноту, вважає тижневик.

Розколу на Майдані нема

Події в Україні після прийняття парламентом законів 16 січня, які значно обмежують права і свободи громадян, змусили багатьох давати відповіді на непрості питання: скільки особистої свободи людині потрібно і наскільки людина бажає обмежити особисту свободу, пишуть "Комментарии".

"Раніше це питання не поставало настільки гостро, і багато хто просто не замислювався над тим, яку відповідь на нього давати. Зараз кожен зважує свої права та свободи, права та свободи інших людей, мирне життя у своєму місті й у всій країні", – розповідає видання.

Тижневик зазначає, що саме "продукти діяльності парламенту" 16 січня змусили частину українців вдаватися не лише до мирного протесту, а й відкритого опору, і це зовсім не означає розколу Майдану.

"Стався не розкол, а поділ ролей і відповідних їм завдань. Для тих, хто був готовий тільки на мирний опір, підтримувалася життєдіяльність містечка на столичному Майдані Незалежності та частині Хрещатика, зі стінами-барикадами, сценою, штабами, наметами та біотуалетами. Тим самим був забезпечений тил для тих, хто віддав перевагу висловлювати своє обурення у більш радикальній формі внизу вулиці Грушевського, перед міліцейським кордоном", - пишуть "Комментарии".

"Війна за мир"

Статтю під таким заголовком, яка аналізує причини і можливі наслідки подій на вулиці Грушевського у Києві, вміщує тижневик "Фокус".

"Активатором став пакет законів, який перетворив на майбутніх злочинців десятки, а то й сотні тисяч майданівців. Плюс бездіяльність трьох опозиційних партій", – пише видання.

Розмірковує "Фокус" й над тим, чим завершиться політичне протистояння в Україні, і робить невеселі висновки.

"Мирне вирішення протистояння влади і опозиції, судячи з перших днів боїв, малоймовірне. Влада обіцяє "використати передбачену законом силу для припинення порушень законодавства". Опозиція наполягає, що влада повинна йти на поступки", - пише тижневик.

"Влада налаштована на планомірне і жорстке придушення протестів", - веде далі "Фокус".

"Влада дає зрозуміти, що сподіватися на милосердя не варто – затриманим інкримінують саме статтю про участь у масовому безладі", резюмує тижневик.

Все просто

Своє бачення розв’язання ситуації, що склалася, викладає тижневик "Корреспондент". На думку часопису, аби направити розвиток подій у мирне русло, влада повинна пристати бодай на одну з пропозицій мітингувальників.

"На думку опозиціонерів, найлегше скасувати закони 16 січня, які викликали широкий резонанс. Опозиція вважає, що вони обмежують права українців і мають можливість карати тих, хто не згоден з діями влади".

"Корреспондент" цитує колишнього депутата і юриста Степана Гавриша, що зробити це цілком можливо. "На позачерговому засіданні Ради приймається закон про скасування документів, проголосованих 16 січня. За взаємною згодою його підписує президент. І ставиться крапка".

Але поки що влада на поступки не йде, не готова прибрати людей з вулиці й опозиція, зазначає тижневик. Видання додає, що це може призвести до запровадження надзвичайного стану, і влада серйозно розглядає такий варіант, пише "Корреспондент".

"Підтверджує таку інформацію і Гавриш. Підготовкою до цього можна вважати звернення Віктора Януковича до народу, в якому він закликав активістів Майдану повернутися додому. Наступний крок – уряд або РНБО повинні подати відповідне рішення президенту, а той звернеться до парламенту".

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба Моінторингу ВВС