Іноземні ЗМІ: після Сочі Кремль візьметься за Україну

Путін і Янукович Копирайт изображения Reuters
Image caption Путін вчергове поговорив із Януковичем в Сочі. Фото з архіву

Можливість "агресії" Росії щодо України після Олімпійських ігор, критика політики НБУ та некерованість українських силовиків - в огляді міжнародної преси.

"Олімпійський" спокій перед "битвою" за Україну

"Західні дипломати занепокоєні можливістю більш агресивних кроків Росії щодо України після Олімпійських ігор в Сочі", - пише New York Times.

Саме цим, на думку видання, пояснюється "гарячковий темп", з яким групи західних дипломатів, що постійно змінюються, намагаються "нашвидкоруч укласти фінансовий й політичний пакет, щоб витягти Україну з кризи".

"Що точно зробить Росія, коли пан Путін зніме хокейні краги, невідомо. Оскільки це, як й багато іншого, що робить російська дипломатія в близькому зарубіжжі, ховається десь в голові пана Путіна", - стверджує New York Times.

На думку аналітика Андерса Аслунда, Росія має чотири варіанти впливу на Україну: торгівельна війна, газова війна, приховані дії та загроза застосування армії. На думку аналітика, застосування військових і газова війна малоймовірні, а от решта варіантів вже "в дії", адже український бізнес почав скаржитися на затримки на кордоні з Росією.

"Після закінчення Олімпіади матч за майбутнє України триватиме. А що потім? Як лідери Росії та Заходу вирішать зіграти в ньому", - підсумовує New York Times.

Чи допоможуть заходи НБУ?

"Посилення Україною контролю за валютними та грошовими операціями зупинило падіння національної валюти, але суттєво не допомогло заспокоїти побоювання, що країна не зможе уникнути дефолту за своїми борговими зобов'язаннями без міжнародної допомоги на тлі поглиблення політичної кризи", - пише британська газета ділових кіл Financial Times.

Економіст Standard Bank Тім Еш називає заходи НБУ, серед яких обмеження на купівлю іноземної валюти, "ознакою відчаю". На його думку, це "призведе до браку іноземної валюти, підірве торгівельну та економічну діяльність й ускладнить ф так погане становище".

Видання також цитує аналітиків Bank of America та Merrill Lynch, які кажуть, що в України не лишилося часу на те, щоб "діяти без плану", адже рівень валютних резервів занадто низький, щоб виплатити борги та відсотки за кредитами, "а резерви можуть впасти нижче критичної позначки після виплати 1 млрд доларів в євробондах в червні".

"Головний ризик посилення контролю полягає в тому, що він призведе до появи паралельного ринку. Також він створить нову перешкоду, якщо Україна вирішить звернутися по допомогу до МВФ, однією з умов якого є лібералізація валютного курсу. У той час як допомога у 15 млрд доларів від Росії тимчасово призупинена, а лідери ЄС вирішують, чи допомагати Україні, чи вводити санкції, подальше зниження гривні може мати серйозний "ефект доміно" на українські банки, які переважно мають борги в іноземній валюті, та на спроможність країни сплатити свої зовнішні борги", - підсумовує Financial Times.

"Жорстка" Європа і "обурена" Росія

"Нечувано жорстка" резолюція Європарламенту викликала "роздратування" української влади, пише російська Независимая газета.

"На жаль, ціла низка оцінок, висловлених в резолюції Європейського парламенту, ставлять під сумнів неупередженість та ефективність діяльності запропонованої постійної спеціальної місії ЄП в Україну, доцільність створення якої потребує додаткового вивчення ", - цитує видання заяву українського МЗС.

Водночас, українська влада продовжує чинити тиск на протестувальників, веде далі видання.

"В Україні продовжують нападати на активістів. А затриманих, серед яких опинились абсолютно випадкові люди, звільняли з СІЗО під домашній арешт, але не закривали кримінальні справи. Постраждалі бояться звертатися до лікарень, оскільки там чергує міліція, яка затримує всіх, хто міг бути на Майдані. В МВС підозрюють, що дехто скористався такою можливістю й сам завдав собі поранення, аби виїхати до ЄС", - пише Независимая газета.

Видання називає українських чиновників "яструбами", які заборонили в'їзд до країни навіть члену Ради з прав людини при президенті РФ Андрію Юрову, що викликало обурення російських можновладців.

"Це є порушенням багатьох міжнародних зобов'язань, які Україна взяла на себе. В принципі це можна сприйняти як недружній крок по відношенню до російської держави", - прокоментував інцидент Юров.

Українські аналітики, веде далі видання, припускають, що це могло бути помилкою, але визнають, що силовики "вийшли з-під контролю й діють на власний розсуд", підсумовує Независимая газета.

Бібліотека на барикадах

Копирайт изображения AP
Image caption На Майдані не лише палять шини

Коли "кипіння пристрастей" дещо слабшає, багато протестувальників в Києві йдуть до імпровізованої бібліотеки, що розташована в одній з захоплених будівель, пише новозеландська New Zealand Herald.

"Її важко назвати ідеальною з точки зору вибагливих бібліофілів: ніхто не каже відвідувачам говорити тихіше, круті молодики з дубинками перевіряють незнайомців, але для тих, хто приходить почитати, це оаза для інтелекту й відпочинок від напруги Майдану", - пише видання.

"Бібліотека дуже важлива для Майдану, тому що вона прикольна, не екстремістська, не радикальна. Тут ви вивчаєте живопис, мистецтво, різні проекти", - цитує New Zealand Herald відвідувача Євгена Федірця.

За словами однієї з організаторів бібліотеки Анжеліки Зозулі, найбільшим попитом у 200-500 людей, які відвідують заклад щодня, користуються історичні книжки.

Що стосується користування бібліотечними фондами, то правила доволі прості, веде далі видання. В "дусі комуни" відвідувачі записують свої імена та прізвища та отримують винагороду у вигляді цукерки при поверненні книжки, пише New Zealand Herald.

Огляд підготував Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС