Іноземні ЗМІ: що шукає Росія у Криму

Крим Копирайт изображения Reuters
Image caption Росіяни продовжують блокувати Крим

В четвер, 6 березня, іноземна преса пише про татарське питання у Криму, непрофесійність американських ЗМІ, економічну перевагу Росії перед Заходом та нафту, як можливу причину конфлікту.

Татарська проблема для Москви

На думку британського видання Guardian, кримські татари, які є мусульманами-сунітами, можуть виявитися найбільш організованою силою, що чинитиме супротив російським силам на півострові.

Можливо, поки що Росія і не зустрічала організованого опору в Криму, але вона досі прямо не стикалася з татарами, зазначає видання. Ті 266 тисяч татар, що проживають на півострові є традиційно проукраїнсько налаштованими, адже вони зазнали переслідувань у Радянському Союзі, та були депортовані з Криму в Сибір у 1944 році.

На татарських мітингах в Криму можна почути як вигуки "Аллах акбар!" арабською так і "Слава Україні!" українською. Поки що татарські лідери радять їм залишатися вдома та не втручатися в конфлікт, але вже є чутки про те, що формуються відділи татарської самооборони. І якщо татари повстануть, це буде величезною проблемою для Москви.

Аналіз та контекст

Під час української кризи американські засоби масової інформації виявили свою нездатність оперативно пояснювати події та надавати читачам інформацію про причини та історію конфлікту, пише Крістофер Харпер для видання Washington Times.

На його думку, медіа змогли оперативно висвітлити останні події, але надати контекст для певних новин виявилося для них складною задачею.

На думку автора, американським ЗМІ потрібно було занадто багато часу, аби зрозуміти та спробувати пояснити своїм читачам роль Москви у київському протистоянні. Також поза увагою американських читачів залишається історичний зв’язок Росії та Криму, причини зазіхань на цю територію.

За словами автора, його досвід роботи під час холодної війни змушує з великим подивом дивитися на те, як сучасні ЗМІ подають останні новини, навіть не намагаючись поставити їх у глобальний контекст.

Заручник Росії

Заручником Росії називає Захід Мартін Пясецький у своїй колонці для польської газети Rzeczpospolita.

Хоч Європа і ввела санкції проти колишніх українських урядовців. Які вже нічого не вирішують в країні, жодних рішучих кроків не було зроблено, аби призупинити спроби Росії анексувати Крим.

На думку автора, є мало шансів, що ЄС піде на справжній економічний тиск на Росію. За його словами, ми спостерігаємо один з найбільших парадоксів в історії.

Вже понад 20 років йдуть розмови про те, що найкращим способом забезпечити стабільність та політичну передбачуваність таких країн, як Росія, було б втягування їх в економічну орбіту Заходу. Гроші, мовляв, роблять дива. Але все виявилося якраз навпаки.

Тепер саме Захід став заручником російських грошей, російських економічних інтересів та російських природних ресурсів. Тепер Заходу буде дуже важко відмовитися від російського капіталу. А Москва знає, що санкцій не буде, підсумовує автор.

Знову нафта?

Російська авантюра в Криму може бути викликана простим бажанням збільшити ціни на нафту, заявив експерт Мачей Єнджейчак в коментарі польському військовому виданню Defence24.

За його словами, доходи від продажу нафти становлять половину прибутків російського бюджету, а отже Росії дуже важливо втримувати високі ціни на цей ресурс. В понеділок, один з найнапруженіших днів протистояння в Криму, ціна на нафту на лондонській біржі сягнула 112 доларів, найвищий рівень за багато місяців. "Звичайно ж, російська економіка потребує зростання. Як можна викликати таке зростання, в той час як світовий видобуток нафти постійно зростає? Саме просте розв’язання, хоч це і звучить дуже цинічно, це конфлікт", - зазначає Єнджейчак. Також, на його думку, економічні санкції в такій ситуації можуть мати зворотній ефект, адже від них постраждає також і Україна, а як наслідок – європейські банки та комерційні структури.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.