Тижневики: федералізація може врятувати Україну

Донецьк Копирайт изображения AFP GETTY
Image caption Донецька область - один з регіонів, які переживають сплеск сепаратистських настроїв

Російська інтервенція в Криму та спроби нової української влади зберегти цілісність держави – в огляді українських тижневиків.

Крим: що далі?

Про три сценарії розвитку подій в Криму зокрема та в Україні в цілому пише "Кореспондент". За першим з них, Кремль планує приєднання півострова до складу Російської Федерації. Не виключено, втім малоймовірно, що задля цього Росія піде на "сценарій війни", вважає експерт Віталій Бала.

Своєю чергою, депутат Віктор Балога каже, що розвиток подій в Криму не дав Путіну підстав застосовувати військову силу.

"Очевидно, що Путін дає задню за планом А, - каже пан Балога, але додає, що російський президент почав втілювати план Б. - Організацію референдумів на півдні та сході, посилення сепаратизму, прискорена видача російських паспортів, економічний тиск та ще більша підтримка проросійських сил".

Аби не допустити такого розвитку подій, експерти радять уряду розглянути другий сценарій – федералізацію держави.

"Потрібно децентралізувати владу, дати містам і регіонам стільки прав, скільки вони можуть на себе взяти. А Криму дати право власної законодавчої ініціативи та зробити його бюджет незалежним від центрального", - пропонує політолог Вадим Карасьов.

За третім сценарієм, конфлікт з Росією може "перетворитись на перманентну кризу", вважає експерт Віктор Небоженко.

"Проводиться провокація: вирізають татарську родину чи родину російського військовослужбовця - і Путін вводить до Криму напіввійськові сили", - коментує можливий розвиток подій пан Небоженко.

Крім того, експерт передбачає появу "реальних" політичних сил, які вимагатимуть захисту російського населення та мови в Донецькій, Луганській та Харківській областях. В такому разі відносини Києва та Москви будуть "поганими", вважає експерт.

Погоджується з колегою й Віталій Бала.

"У нас будуть погані стосунки, доки влада в Росії належить Путіну. Він робитиме все, щоб послабити країну. Успіх України – це неуспіх Путіна. Ми мусимо бути готовими до цього", - цитує експерта "Кореспондент".

Олігархічний патріотизм

"Учасники рейтингів найбагатших українців приєдналися до боротьби проти сепаратизму, рятуючи свій бізнес і свої території", - пише тижневик "Фокус".

Ігор Коломойський став губернатором Дніпропетровської області, Володимир Немировський – Одеської, Сергій Тарута став очільником Донецької, а найбагатша людина України – Рінат Ахметов закликав "консолідуватись заради збереження цілісності нашої держави". Так українські олігархи відреагували на інтервенцію в Криму та сепаратистські прояви у рідних для себе регіонах.

"Це прецедент. Найбільші бізнесмени об’єднались і вперше за всю історію незалежності відкрито виступили на захист геополітичних інтересів України", - пише "Фокус".

За інформацією видання, вищезгадані бізнесмени були не єдиними, до кого зверталася нова влада. Так, пропозицію очолити Одеську чи Запорізьку область отримував і Віктор Пінчук, але відмовився, пояснивши це тим, що ці регіони мають очолювати люди, які добре знають місцеву специфіку. Натомість пан Пінчук обіцяє допомагати через свої численні контакти у світі.

"Я готовий й надалі переконувати, "зістиковувати" та мотивувати", - каже Віктор Пінчук.

Що ж стосується новоспечених губернаторів, то роботи з подолання сепаратизму в них буде чимало. Наприклад, за опитуванням Київського міжнародного інститут соціології (КМІС) майже 14% мешканців Дніпропетровської області виступають за приєднання України до Росії. І хоча цей показник значно менший, ніж у Криму та Донецькій області (відповідно 41 і 33,2%), все ж таки для України це великі цифри, вважає директор КМІС Володимир Паніотто.

У нових очільників є як прихильники, так і ті, хто каже, що вони "просто рятують свій бізнес". Експерт Володимир Вахтіонов вважає, що відокремлення сходу є найгіршим сценарієм для всіх фінансово-промислових груп, адже разом із розділенням виникнуть різні правила – митні, податкові тощо, що значно ускладнять ведення бізнесу.

"Втім, усе вищезгадане не виключає й щирого патріотизму", - підсумовує "Фокус".

Чи зупинить Захід агресію Кремля?

Про реакцію світу на російську інтервенцією в Криму пише "Дзеркало тижня".

На думку видання, Захід "наляканий" діями Кремля, адже "небезпека повалення системи нерозповсюдження ядерної зброї, що вибудовувалася десятиліттями, очевидна для всіх".

"Україна, яка відмовилася від третього у світі за величиною ядерного арсеналу, через 20 років наштовхнулася не просто на відмову одного з гарантів її безпеки виконувати свої зобов'язання. Вона жорстоко страждає від збройної агресії цього "гаранта". А отже — це випробування не тільки для України. Це надзвичайно серйозний тест насамперед для США й Великої Британії. І якщо ці "важковаговики", котрі також зобов'язалися гарантувати українську безпеку, у стислий термін не відновлять статус-кво, в них більше не буде аргументів для стримування держав-виробників зброї масового ураження — як потенційних, так і реальних. На переговорах, наприклад, із Іраном про його ядерну програму можна буде ставити хрест", - пише видання.

Крім ядерної безпеки, Європу непокоять понад 50 об'єктів підвищеної небезпеки на території України: ядерні реактори, аміако- та газопроводи тощо, а також можливий великий потік біженців.

Саме тому світ об’єднується перед загрозами Росії, веде далі видання.

"Змінилася позиція величезної частини західного світу у бік значно жорсткішого підтвердження права українців на самовизначення і територіальну цілісність", — вважає польський президент Броніслав Коморовський.

Володимира Путіна не підтримали навіть Лукашенко та Назарбаєв, веде далі видання. Але допоки Захід не готовий чинити з Путіним так, "як чинять з терористами".

На думку видання, і ЄС до останнього намагатиметься уникати введення санкцій по відношенню до Росії, адже на переконання дипломатів Заходу "загроза санкцій ефективніша за їхнє застосування".

Видання також відзначає, що попри наближеність ЄС до України, головної допомоги проти агресії Росії слід чекати від США.

"Їм під силу організувати падіння російського ринку, девальвацію рубля, вплинути на ціну нафти або, скажімо, переконати Туреччину закрити Босфор для російських танкерів, прискорити заходження американського сланцевого газу на європейський ринок — з необоротними для російської економіки наслідками", - підсумовує "Дзеркало тижня".

Російська агресія підриває енергетику

"Спроби російської інтервенції в Криму допомогли Володимиру Путіну уповільнити більшість планів з видобутку нафтогазових запасів українського морського шельфу", - пишуть "Комментарии".

Видання нагадує, що на лютий цього року було заплановано підписання Угоди про розподіл продукції найбільшого на сьогодні в Україні нафтогазового проекту – використання Скіфського родовища.

"Ці терміни було зірвано через політичні причини", - пише видання та додає, що "короткострокові втрати українського держбюджету від переносу підписання угоди склали 325 млн доларів, які інвестори – всесвітньо відомі енергетичні компанії ExxonMobil, Shell та Petrom - мали перерахувати в якості бонусу". А в довгостроковій перспективі, нагадує видання, проект передбачав інвестиції в 10 млрд доларів.

Втім, інтервенція Росії зірвала не тільки цей проект, веде далі видання.

"Черговою жертвою стала угода, підписана влітку 2013 року з європейськими корпораціями ENI та EDF про використання чотирьох родовищ на південь від Керченського півострову: Суботине, Абіха, Маячна та Кавказська", - пишуть "Комментарии", додаючи, що загальна сума інвестицій у ці проекти оцінювалась у 4 млрд доларів.

Видання відзначає, що з початку березня самопроголошена влада Криму почала демонструвати "настійливе бажання експропріювати" майно державної компанії "Чорноморнафтогаз", адже її ресурси "за умов інтервенції грають ключову роль в планах забезпечення Криму електроенергією".

На думку видання, події навколо Криму можуть "відсунути на декілька років терміни початку розробки Україною нових морських родовищ". Втім, веде далі тижневик, є в цьому й позитивний момент.

"Київ вирішуватиме завдання переносу інфраструктури видобування нафти та газу в морі до інших, стабільніших приморських регіонів країни, і ймовірність повторення теперішньої ситуації в майбутньому буде зведена до нуля", - підсумовують "Комментарии".

Огляд підготував Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів