Іноземна преса: анексія Криму - планована чи спонтанна?

Юлія Мамчура наразі не знайшли Копирайт изображения Reuters
Image caption Юлія Мамчура поки що не знайшли

У понеділок, 24 березня, західна преса пише про мужність українських військових в Криму, закликає Захід змінити стратегію поведінки із Кремлем, аналізує мотивацію Володимира Путіна у кримському питанні та наголошує на необхідності зменшити енергетичну залежність від Росії.

Справжній полковник

Британська Independent пише про полковника Юлія Мамчура, який, за її словами, став "символом опору українських військових проти російських окупантів". Останній раз пана Мамчура бачили у суботу ввечері після того, як його військову базу у Бельбеку захопили проросійські сили. Наразі він під арештом, його точне місце знаходження невідоме.

Доля командира викликає особливі побоювання, якщо згадати про величезний тиск, якого зазнавала його сім'я в останні тижні.

"В машині його родини "Рено Меган" обрізали гальма; він отримував погрози; у проросійському Севастополі з'явилися плакати із вимогою стратити його за зраду", - розповідає газета.

Подібних утисків в Криму зазнавали і інші українські військові. Зокрема, поки росіяни захоплювали базу у Бельбеку, натовп ледь не атакував житло військових. Їхні діти весь цей час зазнавали знущань у школах. Дружини також стикалися зі зневагою з боку місцевих мешканців, пише видання.

Проблеми військовослужбовців не закінчуються із захопленням бази у Бельбеку. "І я, і моя дружина народилися в Криму, тут наші сім'ї. Що нам робити в інших регіонах України?" – запитує один із офіцерів полковника Мамчура майор Владислав Коргич, якого цитує Independent.

Підтримка та ізоляція

Росія не має наміру ставати частиною західного світу в цивілізаційному сенсі, як на те сподівалися США та Європа, тож світовим лідерами варто замислитися над новою стратегією співпраці з Кремлем. Про це пише колишній американський посол у Москві Майкл Макфол у статті для The New York Times.

Ця стратегія має включати два основні пункти: захист сусідів Росії, зокрема України, а також ізоляцію Кремля. "Україна має стати успішною демократичною державою з ринковою економікою. Серед її пріоритетів мають бути енергоефективність та диверсифікація енергоресурсів, військова реформа та боротьба з корупцією", - пише пан Макфол, додаючи, що захисту в регіоні також потребують Молдова та Грузія.

Спілкування ж із самим Кремлем має відбуватися у зовсім іншому тоні, вважає екс-посол.

"Ніякого членства у G8, ніякого вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку, ніяких переговорів щодо протиракетної оборони", – закликає колишній посол. Він також нагадує про такий дієвий інструмент, як санкції – їх, на його думку, потрібно вводити як проти кремлівських "пропагандистів", так і проти наближених до президента банкірів.

Пан Макфол пише, що не сумнівається в тому, що демократія в Росії переможе. Тож головне завдання наразі – якнайшвидше пройти "трагічний період", в якому зараз перебуває світ, наголошує екс-посол.

Спонтанна анексія?

Дії Росії в Криму були не спланованою акцією, а радше спонтанним та імпульсивним рішенням президента Володимира Путіна, припускає британська Guardian. На думку газети, головною мотивацією російського лідера були побоювання щодо втрати впливу на Україну після приходу до влади нової команди.

"Путін ненавидить революцію. Він за своєю природою контрреволюціонер. Янукович був змушений втекти, і система російського впливу на Україну розвалилася. Путін зрозумів, що його ніхто не слухатиме, якщо він не підсилить свою позицію. От він її і підсилив", - цитує газета російського політолога Глеба Павловського.

Наближені до Кремля експерти кажуть, що планів анексувати Крим у пана Путіна не було, а рішення все ж таки приєднати півострів ухвалили лише два тижні тому. Політолог Сергій Марков пояснює це двома факторами: "Перший – вимоги кримської еліти, яка твердо наполягала на приєднанні до Росії, аби не опинитися у міжнародній ізоляції, як Абхазія. Другий – позиція Заходу, який не захотів чути про компроміс".

За даними газети, анексія Криму стала несподіванкою для багатьох російських посадовців. Однак загалом до цього рішення в Росії поставилися схвально. Питання лише в тому, як довго пану Путіну вдасться утримати цю прихильність, підсумовує Guardian.

"Дзвіночок" для Великої Британії

Ситуація в Криму має змусити Велику Британію замислитися над зменшенням енергетичної залежності від Росії, пише Daily Telegraph.

"Ми не можемо ставати все більш залежними від імпорту з нестабільних регіонів", - заявив газеті заступник міністра енергетики Британії Майкл Феллон.

Країна вже зараз частково залежить від російського газу, що постачається через європейську мережу трубопроводів. Росія домінує і серед постачальників газу до всієї Європи – минулого року туди надійшли 76% від усього російського експорту.

Про небезпеку, яку несе залежність від російського газу, попереджає й Україна. Так, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Володимир Путін може використовувати енергоносії як "нову ядерну зброю в своїх конфліктах із Заходом", пише видання.

На думку пана Феллона, вихід – це розвивати видобування сланцевого газу. Такий крок вже допоміг США покращити стан економіки та зменшити залежність від енергоресурсів на Близькому Сході, підсумовує Daily Telegraph.

Підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC.