РНБО має стати непублічним органом - огляд тижневиків

РНБО Копирайт изображения rnbo.gov.ua
Image caption РНБО має знову стати політичною кухнею, пише "Дзеркало тижня"

Українські тижневики – про проблеми національної безпеки, залежність від російського газу, життя у Придністров’ї і початок президентської кампанії.

Про національну безпеку

Про невідкладні кроки зі зміцнення національної безпеки України пише тижневик "Дзеркало тижня".

"Україні доведеться жити й розвиватися в умовах, коли сусідом на сході є не стратегічний партнер (хоча й досить складний), а очевидний противник, - застерігає часопис. - І вже саме усвідомлення цього факту має стати поштовхом до глибокого переосмислення політики безпеки України".

Нова українська влада повинна відкинути "багаторічні мантри" про те, що в України немає зовнішньої загрози. "Сьогодні це в найкращому разі — відверта дурість, а в найгіршому — злочинна брехня", - вважає "Дзеркало тижня" і пропонує кілька практичних кроків у цьому напрямку.

Тижневик пише, що хоча вступ до НАТО не на часі, треба боротися не за підписання договорів, а за доступ до ресурсів, і не тільки матеріальних, а й організаційних, інформаційних, до досвіду НАТО, до процесу консультацій та ухвалення рішень.

Усвідомлення зовнішньої загрози ставить питання перегляду функцій ради безпеки України.

"РНБО України останні десятиліття займалася всім: від розвитку житлово-комунального господарства до забезпечення населення якісними і доступними лікарськими засобами. Безперечно, питання важливі й актуальні. Однак при цьому зовнішня політика, оборона, протидія іноземним спецслужбам якось відійшли на другий план. А займатися необхідно насамперед цими "нецікавими" і "негрошовими" проблемами", - закликає "Дзеркало тижня".

Рада національної безпеки та оборони повинна знову стати політичною кухнею, пішовши з авансцени й обмеживши публічність до необхідного мінімуму, переконує тижневик. Національною безпекою повинні займатися "дипломати, військові й розвідники з контррозвідниками, і все".

За умов активізації в Україні російських спецслужб особливу увагу необхідно приділити роботі вітчизняних контррозвідувальних і розвідувальних органів, пише "Дзеркало". Вони повинні дієво протидіяти розвідувально-підривній активності насамперед російських спецслужб, приділивши значну увагу війні, розгорнутій Росією в інформаційному і кібер просторах .

Знизити залежність

Про шляхи зменшення газової залежності України від Росії розмірковує "Корреспондент".

Видання повертається до цієї теми з огляду на "новий удар", який збирається завдати по Києву Москва – вже з 1 квітня ціна російського газу для України становитиме 387 доларів. Ще 100 доларів доведеться додати після заявленої Росією денонсації Харківських угод. Не виключено, що з часом ціна на газ може сягнути 500 доларів за тисячу кубометрів.

Що ж робити? Часопис нагадує, що прем’єр Арсеній Яценюк вже запропонував інвестувати у власний видобуток блакитного палива - потенційно Україна може видобувати сама 21 із необхідних 60 мільярдів кубометрів газу.

Необхідно також прискорити втілення проектів з видобутку сланцевого газу, розпочатих спільно із західними компаніями. Потенційно цей напрямок може взагалі звільнити Україну від газової залежності, але це не станеться найближчим часом, припускає журнал. Тож наразі великі сподівання покладаються на реверс з Європи. Польща і Угорщина готові постачати 5-8 мільярдів кубометрів газу на рік. Тривають перемовини з Словаччиною.

А тим часом, аби не мерзнути наступної зими, уряд планує підвищити вартість газу для населення, пише "Корреспондент". І нагадує, що чинні газові умови з Росією припинять дію у 2019 році .

Можливо, на той час Україна зробить достатньо, аби диверсифікувати джерела постачання газу, що посилить її позиції у нових перемовинах не лише про нову ціну на блакитне паливо, але і транзит та зберігання російського газу.

Як їм живеться

Про життя мешканців різних "квазідержавних утворень" на пострадянському просторі розповідає тижневик "Комментарии".

Сусідня з Україною так звана Придністровська Молдавська Республіка оголосила себе державою у 1990 році. Молдавани, росіяни й українці представлені в Придністров'ї практично порівну, найпоширенішою мовою є російська. Всього ж на території ПМР площею 4 тис. квадратних кілометрів проживає півмільйона людей.

Короткий, але доволі запеклий збройний конфлікт влітку 1992 року (з обох сторін загинуло понад 1 тис. осіб) на довгі роки відрізав шляхи до досягнення компромісу між Кишиневом і Тирасполем.

За понад 20 років на побутовому рівні ворожнеча між придністровцями і молдаванами практично зникла, і пересічні громадяни Придністров'я живуть, "диверсифікуючи ризики": в обігу і місцеві рублі, і російські, і гривня, і молдавські леї. Поширена й практика напівлегального отримання громадянства всіх суміжних країн.

"У соціокультурному плані Придністров'я міцно застрягло в суміші з "лихих 90-х", пізнього "совка" та елементів путінізму. В економічному - республіка являє собою значну "сіру зону" Кремля", - пишуть "Комментарии". Найцінніші економічні активи ПМР контролюють росіяни, додає видання.

В Придністров'ї кількість пенсіонерів перевищує кількість зайнятих майже на чверть. Місцевий пенсійний фонд безнадійно дефіцитний, і його регулярно поповнюють з "газового рахунку", на якому акумулюються платежі населення і підприємств для подальших розрахунків за російський газ.

При цьому газовий борг ПМР досяг астрономічної цифри 4,5 млрд доларів. Так що де-факто придністровських пенсіонерів всі ці роки годує російський "Газпром".

"При такому розкладі немає нічого дивного в тому, що побажання з Кремля, які озвучуються керівництву ПМР, носять пріоритетний характер", - підсумовує тижневик "Комментарии".

Перша пішла

Позиції Юлії Тимошенко на старті президентської кампанії оглядає "Фокус".

Часопис звертає увагу на те, що, давши чотиригодинне інтерв’ю Савіку Шустеру, колишня прем’єрка першою з усіх потенційних кандидатів розпочала активну фазу боротьби за крісло №1.

Image caption Тимошенко знову в хорошій формі, кажуть політологи

І навіть не надто втішні результати опитувань громадської думки не дуже її засмучують. "У тому, що Юлія Тимошенко буде битися за президентське крісло до останнього, сумнівів нема", - пише "Фокус".

Політологи, опитані тижневиком, вважають, що Тимошенко має шанс. І однією з рушійних сил, яка може привести її до бажаної мети, є політична ініціатива і спроможність формувати порядок денний.

На думку Володимира Фесенка, Тимошенко буде позиціонувати себе як миротворець, проводячи активний діалог з мешканцями Сходу і Півдня.

Тимошенко також доводитиме, що лише вона спроможна домовлятися з росіянами, оскільки є сильним менеджером із сильною командою.

"Це можливо, - каже Фесенко. – Вона вже зараз у хорошій формі".

Про хорошу форму Тимошенко згадав і політолог Тарас Березовець. Він пригадує, що після прямого ефіру у Савіка Шустера майже всі глядачі кинулися до екс-прем’єрки просити автограф і фотографуватись.

"Це виглядало душевно, адже глядачі у залі – вибірка з усієї України", - зазначив Березовець.

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів