Преса України: звідки рейтинг у Порошенка?

Image caption На думку журналу "Кореспондент", секрет популярності Порошенка - в тому, що, беручи участь у Євромайдані, він зміг дистанціюватися від опозиційної "трійці"

Рейтинг Порошенка, проблема федералізації, режим жорсткої економії та провал "російської весни" на сході України – в огляді українських тижневиків від 5 квітня.

Чому він?

Як Петро Порошенко лише за кілька місяців зміг очолити рейтинг президентських кандидатів, намагається з'ясувати журнал "Корреспондент".

Одним з основних чинників експерти називають суспільну потребу у третій силі та сподівання щодо виведення країни з економічної кризи. Останнє, враховуючи фінансову успішність пана Порошенка, робить його досвід дуже актуальним.

Але головне, на думку журналу, це те, що "беручи участь у подіях на Майдані, Порошенко зміг уникнути долі трьох лідерів опозиції – Арсенія Яценюка, Віталія Кличка та Олега Тягнибока, - які підписали угоду з тодішнім президентом Віктором Януковичем після бійні на Інститутській 20 лютого".

Додатковою перевагою Порошенка є його безпосереднє знайомство з політиками Європи та США, а також Росії, та той факт, що він досить спокійно сприймається на південному сході Україні на відміну від своєї основної конкурентки Юлії Тимошенко.

Хто кого годує?

Ідея федералізації, яка активно педалюється Росією, не є популярною в Україні, як свідчать опитування, і серед політичних своїх прибічників має лише Партію регіонів та комуністів, пише "Фокус".

При чому обидві партії у просуванні цієї ідеї роблять акцент на вирішенні мовного питання шляхом федералізації, а також на тезі, що "Донбас "годує" Західну Україну" і віддає все зароблене до бюджету, залишаючись ні з чим.

Парадокс полягає в тому, що Донбас є вкрай дотаційним регіоном і його економічні успіхи, якщо вирахувати маржу між відрахуваннями до держказни і субвенціями з держбюджету, є дуже "скромними", тому він мав би скоріше бути зацікавленим в унітарній державі.

При цьому годувальниками України перш за все є Харківська, Дніпропетровська і Полтавська області, пише журнал.

Замість федералізації уряд проводитиме децентралізацію з посиленням прав регіонів, що буде передбачено адміністративною реформою, яка наразі розробляється, пише журнал.

В режимі економії

Українцям доведеться затягнути паски та навчитися економити, пишуть "Комментарии".

"На тлі заморожування зарплат, соціальних виплат та пенсій відчутніше за все по сімейному бюджету вдарить підвищення витрат на ЖКГ та продукти споживання", - зазначає тижневик.

При цьому доля грошових витрат на житлово-комунальні послуги зросте з 9,5-9,9% до 13-15%. Найбільше при цьому постраждають власники приватних будинків та великих квартир. Де-кому з власників доводиться також виплачувати кредит, прив'язаний до валютного курсу.

За словами експертів ресторанного бізнесу, люди вже намагаються скоротити витрати на їжу та випивку, а тому рідше відвідують кафе та ресторани.

За прогнозами Київського міжнародного інституту соціології, рівень так званої суб'єктивної бідності може подвоїтися – з 16 до 32-35%.

"Саме такій кількості громадян доведеться виживати в буквальному сенсі цього слова – їм буде не вистачати на їжу, житло, одяг та освіту", - прогнозує директор інституту Володимир Паніотто.

Донбас визначився

Уперше за останній місяць на тлі постійного потоку поганих новин з'явився привід проявити обережний оптимізм і констатувати, що "російська весна" на Донбасі провалилася, пише "Дзеркало тижня".

"Донеччани, яких багато хто звично сварив за аполітичність, надмірний прагматизм, скаредність та брак патріотизму, несподівано проголосували за Україну своїм гаманцем", - пише видання про допомогу місцевого населення військам, передислокованим до кордону.

Неабияким фактором єдності та міцного духу також знову стали фанати. Зокрема фани "Шахтаря" і "Металіста" - "двох футбольних клубів із того ж таки Південного Сходу, що, за версією російської пропаганди, мріє розділити долю Криму, — збагачують український фольклор нецензурною, але веселою й прилипливою пісенькою про Путіна та його моральне обличчя".

На думку газети, при визначенні політичних і патріотичних симпатій також чітко позначився соціальний вектор розподілу. "Більшість прихильників проросійських ідей — пенсіонери, безробітні й люмпен-пролетаріат із депресивних районів Донбасу", - зазначає видання.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС