Західні ЗМІ про РФ: "Велика, але не така вже й страшна"

Матрьошка Копирайт изображения AFP
Image caption "Росія надто велика, щоб її ігнорувати, але не така вже й страшна", - пише Globe and Mail

Чого не хоче Володимир Путін, наближення НАТО до російських кордонів і чому Захід може "зрадити Україну" – в огляді західної преси.

Як примусити Росію до компромісу?

Зрозуміти, чого Путін не хоче, коли йдеться про Україну, набагато легше, ніж те, чого він хоче, пише канадська газета Globe and Mail. Путін не хоче, щоб Україна вступала до НАТО та до ЄС. Для цього він ладен використовувати всі доступні засоби, включно з військовими погрозами, політичним саботажем та економічним тиском.

"Путін хоче, щоб Україна залежала від Росії, у всякому разі була прихильною до неї. Росія та Україна пов'язані історично та географічно. В інтересах України мати за змогою конструктивні стосунки з Росією", - пише газета.

Однак кожен конструктив має свою ціну. Важко говорити про якусь співпрацю між двома країнами, коли російські агенти підбурюють до відокремлення східної України, російські військові проводять навчання біля самого українського кордону, а російські ЗМІ стали пропагандистською зброєю Кремля, додає видання.

Відтак, рецепт дуже простий.

"Західна Європа повинна мати довготривалий план зменшення залежності від російського палива. Економічні зв'язки з Росією треба послаблювати. Слід розмістити сили НАТО ближче до кордонів з Росією. Росія надто велика, щоб її ігнорувати цілком, але не така вже й страшна, щоб її боятися з огляду на її крихку економіку, старіюче населення та брак справжніх союзників", - підсумовує Globe and Mail.

Час посилити оборону

Європейські країни повинні збільшити видатки на оборону в світлі російської агресії проти України, пише британська Daily Telegraph. Про це заявив міністр оборони США Чак Хейґл.

"Чак Хейґл заявив, що останні дії Росії в Україні повинні нагадати НАТО про мету його заснування та відмовитися від міфічних уявлень про те, що ризик військового конфлікту з Росією радикально знизився із закінченням холодної війни", - пише газета.

Зі своїм американським колегою цілком погоджується британський міністр оборони Філіп Хаммонд. Він каже, що оскільки Росія не сприймає норм міжнародної політики, Британія буде змушена послати додаткові військові підрозділи до східної Європи. На авіабазі у Литві, за 50 кілометрів від російського кордону, вже розміщено британські винищувачі, які несуть чергування разом із польськими МіГ-29.

"Я думаю, що пан Путін чує і бачить, що відбувається, та стежить за реакцією. Відповідь НАТО та розміщення додаткових сил для патрулювання повітряного простору у країнах Балтії і проведення додаткових військових навчань посилають дуже чіткий сигнал, що червону лінію довкола країн НАТО переходити не можна", - говорить британський міністр оборони.

Зрада України?

Основною причиною українського протистояння, яке люблять зображати як велику геополітичну гру, насправді лежить бажання народу України здійснити мрію про європейські свободу та процвітання. Люди просто хочуть кращого життя, пише британська Guardian.

"Навіть зараз, коли криза руйнує країну, якою керує недосвідчений уряд, опитування громадської думки свідчать, що українці оптимістично дивляться у майбутнє. Кількість людей, які вважають, що країна рухається у правильному напрямку, подвоїлася з лютого місяця, суттєво зросла підтримка вступу до ЄС. Інтервенція Москви лише консолідує демократичні устремління та ідентичність українців", - пише газета.

У світлі неприхованої агресії Росії, Захід повинен надати Україні реальну допомогу.

"Останні санкції ЄС були настільки слабкими, що навіть спричинили зростання показників на московській біржі. Британці переживають, що буде з лондонським Сіті, французи - за свої військові контракти, а німці про постачання енергоносіїв. Усе це зрозуміло, особливо у часи економічного відновлення. Але не так вже важко уявити, що історія назве усе це великою зрадою України", - пише Guardian.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів