Українська преса: скільки триватиме АТО

Дуло автомата Копирайт изображения AFP
Image caption АТО може тривати від кількох місяців до кількох років, кажуть політологи

Українські газети пишуть про хід антитерористичної операції на Донбасі, круглий стіл національної єдності та можливу заборону Компартії.

"Двовладдя" на Донбасі

"Поки "регіонали" втрачають контроль над регіонами, у лавах сепаратистів Сходу спостерігається фактичне двовладдя", - пише "Україна молода" у статті під назвою "Донбас жене "порожняк".

Свідченням цього, на думку видання, є те, що донецькі сепаратисти стверджують, ніби "невдовзі олігарх Рінат Ахметов платитиме податки їм", а їхні Луганські колеги закликають Київ розслідувати діяльність багаторічного "господаря" регіону та голови парламентської фракції Партії регіонів Олександра Єфремова.

Видання також повідомляє про "стрілянину та розборки" між різними таборами сепаратистів і про заяви "верховного головнокомандувача Донецької республіки", росіянина Ігоря Гіркіна, який "увів у регіоні режим контртерористичної операції".

"Отже, бунтівний рух на Донбасі все більше стає роз'єднаним та з різними центрами впливу. Що, звісно, на руку як офіційному Києву, так і бажанню патріотів відстояти єдність України загалом", - підсумовує "Україна молода".

Скільки триватиме АТО

"Комсомольская правда в Украине" намагалася з'ясувати, скільки триватиме антитерористична операція.

Експерт Микола Сунгуровський вважає, що тривалість АТО залежить від багатьох факторів, як-от ступеня рішучості української влади, дій Росії та поведінки прихильників самовизначення.

"Тому терміни спецоперації уявити важко. Якщо на всі три питання Україна отримає позитивну для себе відповідь, АТО може тривати ще 1-2 місяці. Якщо ж по одному з пунктів буде негативна відповідь, думаю, поточна ситуація триватиме на Сході до півроку", - каже експерт, додаючи, що після президентських виборів конфлікт можна буде вирішити шляхом перемовин.

Натомість політолог Володимир Небоженко не виключає, що АТО може розтягнутися на роки.

"Новий президент буде вимушений проявити твердість – або оголосити військовий стан, або наказати перемогти сепаратистів у будь-який спосіб", - каже політолог, додаючи, що протистояння триватиме мінімум до жовтня, коли розпочнеться підготовка до парламентських виборів.

"Донбас буде змушений визначитись: чи беруть вони участь з розрахунком на свою фракцію в парламенті чи ні. Якщо так, то конфлікт може затихнути. Якщо ні, то військові дії можуть тривати від двох до п'яти років, як свідчить світовий досвід", - цитує Небоженка "Комсомольская правда в Украине".

Чи допоможе круглий стіл

Чого очікувати від запланованого на середу "круглого столу національної єдності" у Верховній Раді, з'ясовував таблоїд "Сегодня".

Керівництво країни запросило до участі багатьох провідних політиків та експертів, сподіваючись знайти вихід з кризи на Донбасі. Щоправда, не запросили колишнього президента Віктора Ющенка, пише "Сегодня".

"Серед запрошених президентів я не побачила імені Ющенка. Це щось особисте у виконуючого обов'язки президента Турчинова? Дуже хотіла б помилятися", - сказала прес-секретарка Ющенка Ірина Ванникова.

На думку кандидата в президенти Сергія Тігіпка, такі зустрічі потрібно було організовувати раніше.

"Я братиму участь, але влада спізнилась з діалогом. Якщо раніше 3-5% мешканців Південного Сходу говорили про сепаратизм, а понад 95% підтримували єдину Україну, то після початку АТО настрої абсолютно інші. Люди припиняють вірити Києву, і багато хто його вже ненавидить", - цитує Тігіпка таблоїд.

В свою чергу, політолог Володимир Фесенко вважає круглий стіл "прелюдією" до подальших перемовин.

"Аби вийти хоча б на перемовини з населенням Сходу, потрібно не референдуми проводити, а місцеві вибори", - цитує Фесенка "Сегодня".

Копирайт изображения Reuters

Кінець комунізму в Україні?

Газета "День" цікавилася, "як правильно заборонити КПУ".

До цього видання підштовхнув спікер Олександр Турчинов, який закликав Міністерство юстиції розглянути матеріали щодо "співучасті КПУ в організації терористичної і сепаратистської діяльності".

"Регіоналка" Ганна Герман відразу розкритикувала ініціативу Турчинова, пише "День".

"Неможливо боротися з ідеологією шляхом заборон. Це більшовизм і шлях в нікуди", - вважає Герман.

Натомість юрист Володимир Василенко в коментарі "Дню" зазначив, що правових підстав для заборони КПУ є "більш, ніж достатньо".

"Починаючи із дослідження статутних положень партії і закінчуючи фактами щодо її діяльності зараз. Міністерству юстиції просто необхідно узагальнити всі матеріали, які свідчать про злочинну діяльність Комуністичної партії (їх давно наводили представники різних політичних партій та громадських організацій) і зробити відповідне подання до суду", - вважає Василенко.

В свою чергу, історик Андрій Плахонін вважає, що самої лише заборони КПУ буде недостатньо, пише видання.

"Заборона Комуністичної партії без нового Нюрнберга в цей раз для Леніна, Сталіна та їхніх спадкоємців, заборони комуністичної ідеології, повної люстрації колишніх партійних і комсомольських функціонерів всіх рівнів, - лише зіграє проти України, її політичних інститутів, її майбутнього", - цитує Плахоніна "День".

Огляд підготував Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС