Тижневики: "територія хаосу" у Донецькій області

Копирайт изображения AP
Image caption Ситуація зайшла на Донбасі в глухий кут, пише "Дзеркало тижня"

Українські тижневики пишуть про закони війни, стратегічно вразливі об’єкти і економію коштів уряду.

"Хроніки хоасу"

За законами війни

"На мушці"

Чи вдарили по чинах

"Хроніки хоасу"

Донецька область остаточно перетворилася на величезну "вакуумну" територію, де немає впорядкованих інститутів влади, а якась влада є тільки там, де є озброєні люди, пише тижневик "Дзеркало тижня " у статті "Хроніки хаосу ".

"Донецька область поступово перетворюється на величезний полігон. Де українські силовики вчаться воювати, сепаратисти продовжують терор, а мирні жителі прокладають власні маршрути евакуації на Захід України", - так змальовуєтсья у статті життя на Донеччині.

Є тут "ліхіє рєбята", підконтрольні Юрі Єнакіївському і Віктору Федоровичу, "який залялькувався в коконі ростовської печалі". А от так вони вирішують свої економічні питання: "В якоїсь групи бойовиків ДНР грошей не було. Потім вдало зупинили інкасаторський автомобіль — і тепер у них є півтора мільйона".

"Ситуація зайшла в глухий кут, з якого мирного виходу, здається, вже немає. І чимдалі меншає охочих його шукати. Місцеві українські патріоти теж поступово доходять висновку, що шукати порозуміння з таким супротивником — річ заздалегідь безперспективна ", - констатує "Дзеркало тижня ".

Тижневик критикує топ-менеджерів бізнесмена Ріната Ахметова й залежних від нього можновладців Донецької області, які закликають припинити антитерористичну операцію. "До якого "діалогу" закликають ці люди? З ким вони вимагають вести переговори — з тими, хто розстрілює колони української армії з засідки? З тими, хто б'є громадян за українську символіку? З тими, хто хапає заручників, убиває й катує?" - ставить реторичне питання тижневик.

За законами війни

У збройних конфліктів є своя невблаганна логіка. Її варто зрозуміти хоча б заради того, щоб вижити, пише тижневик "Комментарии". Тижневик робить спробу описати основні закономірності, за якими змушене жити суспільство, коли воно знаходиться у стані війни.

Один з головних законів війни – "закон ескалації насильства", переконують "Комментарии". Звучить він так: з кожною наступною жертвою насильства знижується ймовірність якнайшвидшого припинення конфлікту і збільшується ймовірність того, що кількість жертв зросте.

"Закон вразливості" стверджує, що у сучасних війнах найбільші втрати припадають на цивільне населення, а не на військових. За "законом основних інстинктів", під час війни люди частіше діють інстинктивно, ніж раціонально. А "закон виключеного третього" диктує чорно-біле сприйняття світу, виключно за принципом "добро - зло, свій - чужий, наші – вороги".

Пише тижневик і про "закон спотворення комунікації", "закон стайності", а також "закон незворотності", найоптимістичниший з-поміж. "Навіть у розпал збройного конфлікту людям властиво думати про повернення до нормального, довоєнного життя як про щось в принципі досяжне", - формулюють його "Комментарии", додаючи, що всі війни колись закінчуються.

"На мушці"

В Україні існує близько 200 об’єктів енергетичного сектору і 800 хімічно-промислового, які можуть стати потенційними цілями для терористичних атак, пише тижневик "Фокус". Після загострення конфлікту з Росією силові відомства посилюють їхню охорону, хоча в ситуації, що склалася, робити це не завжди легко.

Тижневик розповідає, що, наприклад, відомча воєнізована охорона Міністерства енергетики налічує 3,5 тисячі осіб, але цього недостатньо, аби цілком задовольнити потреби потенційно вразливих об’єктів. А відтак доводиться звертатися до внутрішніх військ МВС, людський ресурс яких також не безмежний, розповідає "Фокус".

Що ж до приватних підприємств, то вони на тлі загострення ситуації воліють тимчасово припиняти роботу. Тижневик наводить приклад об’єднання "Азот" у Сіверськодонецьку і концерну "Стирол" у Горлівці, які зупинилися після того, як на одному із заводів вкрали тонну вибухівки, і затримали людей, які фотографували місця зберігання аміаку.

"Фокус" пише, що з початку ескалації конфлікту з Росією жодна з погроз озброєних диверсантів захопити і підірвати стратегічні об’єкти поки не знайшли підтвердження, і ключове слово тут "поки", а тому силовики залишаються насторожі.

Чи вдарили по чинах

Після прийняття урядом рішення про скорочення чисельності чиновників на 10 процентів минув місяць. Тижневик "Кореспондент" перевірив, як в міністерствах виконують його - з реформаторським підходом чи по-старому.

Тижневик розповідає, що через скорочення 20-120 чиновників у кожному міністерстві уряд планував заощадити від 840 тисяч до 5 мільйонів гривень у кожному відомстві. Найпростішим кроком у цьому напрямку було скорочення вакансій. Інший спосіб – "переполовинювання" так званого персоналу підтримки – водіїв, програмістів, працівників канцелярій. Процес триває, підходи урізноманітнюються, веде далі "Кореспондент".

Екскрети ж вважають, що ця ініціатива уряду, як і подібна новація 2011 року, коли уряд Миколи Азарова оголосив про скорочення чиновництва на 20 процентів, не дасть бажаного результату.

"Сам по собі бюрократичний апарат схильний до самовідновлення, - каже радник міністра регіонального розвитку Юрій Ганущак. – Якщо йдеться про скорочення міністерств заради економії коштів, питання стоїть досить просто: чи потрібні нам міністерства як такі взагалі?" Він додає, що, аби оптимізувати держапарат, треба у системі державного керівництва запроваджувати підходи приватного бізнесу.

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба Моніторинга ВВС