Преса: Україна дратує Газпром реверсом

Газ Копирайт изображения AFP
Image caption "Газпром" погрожує взятися за вентиль

Українські тижневики пишуть про "нерви" "Газпрому", виклики президента Порошенка, "крила Фенікса" і соціальні новації уряду.

"Газпром" знервований

Російський "Газпром" надзвичайно дратує реверс газу з Європи в Україну, пише "Дзеркало тижня". Дійшло вже до заяв, що реверсних поставок газу в Україну "у природі бути не може". Якщо Росія так переконана у своїй газовій силі, то чому реверс газу так обурює її, запитує тижневик.

Обсяги реверсного постачання газу в Україну збільшуються, але поки ще не настільки, щоб обійтися без трубопровідного палива. На тлі цього очільники України намагаються домовитися про реальну ринкову ціну на імпортний газ з Росії.

"Цей факт несказанно дратує "Газпром" і РФ. Адже вони стільки сил і коштів вклали в енергетичну, включаючи газову, залежність від себе всіх найближчих сусідів та ЄС загалом. А вже Україну "Газпром" завжди вважав своїм ринком збуту природного газу. І тут реверсний конкурент...", - зазначає видання.

У ході тристоронніх зустрічей Україна-ЄС-РФ також обговорювали питання про реверс газу. Європейська комісія підтвердила, що власники газу в ЄС мають право розпоряджатися ним, зокрема експортувати в Україну. "

"Тому будь-які заяви "Газпрому" про неприпустимість реверсного постачання газу в Україну з держав-членів ЄС, щонайменше, некоректні", - пише "Дзеркало тижня".

Ну, а поки що "Газпром" вдається до погроз: "Наступний понеділок для України може стати безгазовим. "Газпром" має намір знову взятися за вентиль, якщо українська сторона не оплатить борг", - зазначає "Дзеркало тижня".

Сподіватися і не забувати

Про виклики, з якими зіткнеться новий президент України Петро Порошенко, пишуть "Коментарі". Часопис побоюється, що ситуація на сході країни, яку давно варто називати війною, затьмарить надзвичайно велику кількість інших, не менш важливих для виживання України, проблем.

"Головне побоювання, пов'язане з повоєнними діями президента, - аби у разі успіху на сході він не переплутав крісло з троном, а державну скарбницю із власною кишенею", - зауважують "Коментарі".

Очікують на президента Порошенка і надзвичайно складні виклики на міжнарожній арені, веде далі видання. Це не лише обіцяна в інаугураційній промові міжнародна угода про військову підтримку у разі зазіхань на територіальну цілісність України, а й "інтеграція з НАТО", адже кількість прихильників такого кроку постійно зростає. Що ж до Росії і Криму, то тижневик закликає українців бути реалістами – поки при владі на північному сході від України є Путін, навряд чи варто розраховувати на повернення півострова.

Згадують "Коментарі" і про стосунки влади і бізнесу, парламентські і місцеві вибори за новою системою, яка дасть можливість побачити нові обличчя у політиці, і про проблеми судової системи.

"Ще один гострий момент: для дуже багатьох українців важливо, аби попередня влада не залишилася непокараною. Нюрнберг не Нюрнберг, але лава підсудних зачекалася на своїх "героїв". Інакше відчуття, що справедливість не відновлена, так і залишиться у свідомості нації", - пишуть "Коментарі".

"Аби вчергове на стати на ті самі граблі, українцям доведеться постійно тримати у голові, чого ж вони хотіли від президента, окрім успіху на сході", - підсумовує видання.

"Крила Фенікса"

Бізнесмен Юрій Бірюков, відомий в Інтернет-спільноті як "Крила Фенікса", розповів тижневику "Фокус" про себе і про те, як він створив волонтерську групу, що купує для армії усе найнеобхідніше. За словами активіста, він родом з Миколаєва, а в Києві живе останніх 20 років. До початку подій на Майдані працював у туристичній сфері, але повертатися до цієї діяльності наміру не має.

За час своєї роботи група "Крил Фенікса" зібрала 4 мільйони гривень на потреби української армії – від бронежилетів і захисних касок, рацій і спальних мішків до медикаментів. Бірюков розповів тижневику, що найкращим подарунком для нього є кулі, вийняті із бронежилета його власником.

Головною рушійною силою, яка спонукає підприємця бути волонтером, є відчуття відповідальності за країну і те, що у ній відбувалося протягом 23 років.

"Не Янукович винний. Ми всі винні. Ми його створили, він продукт нашої безвідповідальності", - переконаний "Фенікс".

"Волонтерство -це борг, який я хочу віддати. І я розумію, що все це не заспокоїться найближчим часом", - додав він.

Вистояти соціально

Тижневик "Корреспондент" публікує інтерв'ю із міністром соціальної політики Людмидою Денисовою, яка розповіла про успіхи відомства на тлі анексії Кримe і конфронтації на сході України.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Знизити пенсійних вік жінок уряд поки що неспроможний

У розмові із виданням Денисова підкреслила, що попри важкий економічний стан країни і необхідність збільшення витрат на військову сферу, її міністерство зуміло фінансувати усі основні соціальні програми. Так, за її словами, після збільшення комунальних тарифів 4,5 мільйони сімей отримають компенсації. На це витратять майже 9 мільярдів гривень. Звідки ці гроші?

"Ми зменшили пільги для суддів і прокурорів. Тепер сім'я, де є суддя, може розраховувати на транспортні і житлові пільги, лише якщо доходи одного члена сім'ї сягають не більше 1710 гривень. Повірте, судді, прокурори і народні депутати отримують набагато більше", - пояснила міністр.

Гроші від таких заощаджень підуть і на покращення соціальних гарантій для тих, хто бере активну участь в антитерористичній операції "З 1 травня їм вдвічі збільшено грошову винагороду. Тобто було 3000 гривень, а стало 6000", - пояснила очільниця мінсоцполітики.

Розповіла Денисова і про збільшення допомоги при народженні дитини. З 1 липня ця сума зростає з 30 тисяч до понад 41 тисячі гривень. Стільки ж грошей отримають і ті, хто "наважиться" народжувати вдруге і третє, додала вона.

Міністр також висловилася пенсійної реформи, ухваленої урядом Януковича: "Поки що економічних можливостей, аби знизити пенсійних вік жінок (тепер він сягає 60 років), нема. Повинна визнати, що у нас він і так один з найнижчих в Європі. Ми хочемо продовжити право жінок раніше виходити на пенсію за їхнім бажанням. Дія цієї норми повинна була закінчитися у 2014 році", - цитує Денисову "Корреспондент".

Огляд підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС.