Тижневики: дефолту вже уникли, про газ ще домовляться

долари Копирайт изображения Getty
Image caption Мільярдна допомога Заходу дозволила Україні уникнути дефолту

Українські тижневики пишуть про допомогу Заходу, дієвість санкцій проти Росії, перспективи газових справ і долю біженців зі сходу України.

Проблему дефолту знято

Після формування в Україні нового уряду західні кредитори видали революційному Києву обіцянок на загальну суму понад 35 млрд доларів. "Дзеркало тижня" дослідило, як фінансує свої обіцянки міжнародне співтовариство.

На сьогодні міжнародні організації та ряд західних урядів надали Україні трохи більше 6 млрд доларів. У цій сумі трохи більше половини — кошти МВФ. Серед тих донорів, які заявили про готовність виділяти допомогу нашій країні, тільки Європейський Союз готовий виділити до 2020 року 1,565 млрд євро у вигляді безповоротної фінансової допомоги.

Цього року Європейська комісія вже перерахувала до українського бюджету уже 600 млн євро. Це макрофінансова допомога, що спрямовується на покриття дефіциту державного бюджету. Схожий крок зробив і Вашингтон, який виступив гарантом українських облігацій на 1 млрд доларів. Ці гроші пішли переважно на фінансування армії, зарплати бюджетникам і дотації Пенсійному фонду.

Світовий банк ухвалив рішення надати Україну найближчим часом на 1,7 млрд дол. Ця міжнародна організація багато уваги приділяє питанням інфраструктури, зазначає "Дзеркало тижня". Так, банк вирішив профінансувати реалізацію проектів з підвищення ефективності централізованого теплопостачання (382 млн дол.) і допомогти в розвитку міської інфраструктури, насамперед у галузі водопостачання, каналізації та утилізації сміття (350 млн дол.).

Про масштабні інфраструктурні плани дізналося "Дзеркало" і від Європейського банку реконструкції та розвитку. Україна в портфелі цього банку — №2 у Європі з проектами на загальну суму 8,9 млрд євро. Починаючи з березня 2014 року, ЄБРР уклав 12 великих угод з українськими контрагентами на загальну суму понад 500 млн євро.

На фінансування низки загальнодержавних проектів також готова надати кошти Японія. Цього року Японія поки що профінансувала невеликі проекти технічної допомоги, пов'язані з розвитком демократії в Україні. Також невелику суму технічної допомоги виділила Канада, чиє агентство міжнародного розвитку надало у квітні гранти на суму близько 12 млн дол. на реалізацію проектів з розвитку громадянського суспільства.

Підбиваючи проміжний підсумок, "Дзеркало тижня" зазначає, що завдяки допомозі західних партнерів питання дефолту України остаточно знято.

Санкції спрацювали

Сергій Гурієв, російський економіст, колишній ректор Російської економічної школи, який змушений був залишити Росію через загрозу власній свободі, розповів тижневику "Фокус" про дієвість економічних санкцій Заходу проти Росії, місце російської економіки у світовому фінансовому просторі, і про те, як Путін зекономив на Януковичі.

Попри заяви російських очільників, санкції США та Євросоюзу, запроваджені у відповідь на анексію Криму, таки завдали удару економіці Росії, переконаний російський економіст. Особливо чітким був сигнал із санкцями проти банку "Росія", вважає Гурієв.

"Це було попередження, що наступним може стати великий банк або й уся російська фінансова система", - цитує економіста "Фокус".

"Це стане великою проблемою для російської економіки. Загроза санкцій сильно налякала російську фінансову систему. В цьому сенсі даний сигнал спрацював: Росія не стала говорити, що президентські вибори в Україні нелегітимні і погодилася співробітничати з новим президентом", - переконаний Сергій Гурієв.

Економіст пояснив, чому загроза санкцій саме проти фінансових установ Росії може сильно дошкулити Кремлю. Росія - величезна економіка з точки зору енергетичного і споживчого ринків, а от з точки зору її фінансової системи – ні.

"Якщо російська фінансова система зникне з поверхні землі, то світова економіка, грубо кажучи, не здивується і не зміниться", - вважає економіст.

На думку Гурієва, революційні події в Україні, який привели до повалення Віктора Януковича, зробили велику послугу Росії, чия економіка, за його словами, перебуває у стані рецесії.

"Росія вже зекономила на Януковичі, якого збиралася серйозно підтримувати", - вважає він, додаючи, що тепер Кремлю не треба буде давати Україні 15-мільярдну позику. Він також висловив припущення, що переговори щодо ціні на газ рано чи пізно закінчаться домовленостями, і Росія погодиться на ціну, запропоновану колись Януковичу, - 268 доларів за тисячу кубів газу.

Газ: все буде добре

Чи стане більше свіжого повітря у вкрай "загазованих" стосунках між Україною, Росією і Європою – таке питання ставить тижневик "Комментарии" і висловлює сподівання, що це таки станеться.

Попри заяви України і Росії про подання позовів до Стокгольмського арбітражу, сторони змушені будуть продовжувати переговори по виходу із "газового кута", аргументує свій оптримізм видання. "Причина цього не лише у відсутності стопроцентних гарантій виграшу у Стокгольмі, а й у значній взаємній залежності країн у питаннях поставок газу", - пишуть "Комментарии".

Суд триватиме довго і ,скоріш за все, ухвалить компромісне рішення. А відтак, вважає часопис, досудове врегулювання суперечки також можливе.

"Таким шляхом пішли всі європейські компанії, які позивалися проти "Газпрому". Вони добивалися 10-15% знижки на газ і можливості купувати до 15% об’ємів газу за спотовими цінами", - розповідають "Комментарии".

Тижневик переконаний, що після "третьої газової війни" неодмінно настане "черговий газовий мир".

"Причина банальна – труба з’єднує Росію, Україну і ЄС. І домовлятися доведеться доти, поки в її використанні зацікавленні і Москва, і Київ, і Брюссель", - підсумовують "Комментарии".

Українські біженці в Росії: не так сталося, як бажалося

Про те, як облаштовуються і з якими проблемами стикаються мешканці Луганщини, які вирішили просити притулку в Росії через воєнні дії на батьківщині, розповідає тижневик "Корреспондент".

Видання пише, що за даними Федеральної міграційної служби Росії, зараз на території сусідньої Воронезької області перебувають 630 українців, з них 567 – жінки і діти. Чи зможе область надалі приймати біженців - наразі питання.

"Регіон готувався прийняти 2 тисячі біженців, а почав захлинатися вже від трьохсот", - цитує тижневик представника російського МНС Ігоря Кобзєва.

Не справджуються і сподівання луганчан-втікачів.

"Багато хто з прибулих були переконані, що в Росії їм відразу нададуть житло, причому не тимчасове, а повноцінні квартири, і громадянство поза чергою. Але поки що з них ніхто не зміг отримати навіть статусу біженця", - пише "Корреспондент". Часопис цитує представницю ФМС Наталію Чернікову, яка пояснила:

"Отримання громадянства Росії – це довготривала процедура, а дозвіл на тимчасове проживання – лише за квотою".

Як пише "Корреспондент", ще одна "новина", з якою стикаються біженці з України, - це те, що в них відбиратимуть українські паспорти під час отримання російського громадянства.

"Натомість їм видадуть тимчасовий документ, за яким залишити територію РФ вони не зможуть. Це їх шокує, тому що більшість з них планують повернутися в Україну за будь-що – там домівки, майно, сім’ї, родичі, діти", - пише тижневик.

Своє рішення тікати від війни в Росію, а не в безпечні області України луганчани-біженці пояснюють по-різному, пише "Корреспондент". Хтось схопився на першу-ліпшу можливість втекти від пострілів, хтось "купився на обіцянки російської сторони відразу надати їм громадянство", а частина жінок побоялися залишатися в Україні, бо їхні чоловіки воюють на боці сепаратистів. А відтак багато з них покладають надію на небеса. "Бог нас не залишить", - сказала тижневику українка Вікторія.

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів