Українська преса: чого чекати від Європи?

Merkel Копирайт изображения AFP

"Футбольна" дипломатія, росіяни-добровольці в батальйоні "Азов" та перспективи отримання наступного траншу від МВФ - в огляді української преси від вівторка, 15 липня.

Перешіптування

Газета "День" розмірковує з приводу нещодавніх заяв канцлера Німеччини Ангели Меркель щодо ситуації в Україні.

"Європою ми не повинні ні зачаровуватися, ні розчаровуватися. Наше завдання - відстоювання національних інтересів. А вони передбачають політичне єднання із Заходом, зокрема, Євросоюзом", - пише "День".

Однак національні інтереси України та тієї ж Німеччини у всьому збігатися не можуть.

"Візит Путіна на фінал Чемпіонату світу разом з Ангелою Меркель - це в жодному разі не легітимізація російської агресії в Україні. Можна лише підозрювати, що це чергова спроба знайти дипломатичне рішення і вести будь-які неформальні переговори щодо кінця протистояння на сході України. Я не знаю, наскільки теплим був прийом Путіна, але з ним намагаються вести переговори тому що, власне, іншого шляху немає", - коментує для "Дня" німецький політолог Андреас Умланд.

Усе ж, відзначає пан Умланд, Європі явно бракує послідовності.

"Я не знаю, наскільки просунувся процес щодо впровадження чергових секторальних санкцій, але я розчарований не дуже послідовною позицією Заходу - кілька разів не було виконано різного роду умов, а суттєвих санкцій усе ще немає", - говорить Андреас Умланд.

Велика гра

Західні країни вже давно закликають до переговорів між Петром Порошенком і Володимиром Путіним, шукаючи для цього "випадкових" нагод, пише "Комсомольская правда в Украине".

І ось така нагода з’явилася: Петра Порошенка запросили на фінал чемпіонату світу з футболу, туди ж поїхали Володимир Путін та Ангела Меркель.

"Однак в останню мить Порошенко відмовився від футбольного вечора. На перешкоді зустрічі стали російські танки та "Гради", які занадто часто почали з'являтися на сході, та десятки нових жертв неоголошеної війни", - пише газета.

З точки зори українського суспільства відмова Петра Порошенка від поїздки до Бразилії була правильною.

Такої ж думки дотримуються і експерти-політологи: Порошенкові варто було поїхати лише тоді, коли б існували реальні підстави для досягнення домовленостей. Після того, як футбольні переговори зірвалися, у Європі будуть думати про інші приводи, щоб зібрати разом президентів України та Росії.

"Тепер Порошенкові слід прийняти рішення: погоджуватися на таку розмову чи ні. Це буле непростим завданням. З одного боку - Захід, з яким він не хоче сваритися, а з іншого - український народ, який такі переговори не сприймає", - пише газета.

Росіяни в "Азові"

Російський опозиціонер Роман Желєзнов прилетів до Києва, щоб вступити до батальйону "Азов", повідомляє "Газета по-українськи".

Пан Желєзнов розповів, що 1 травня він та прихильники його політичної сили розгорнули під час демонстрації у Москві банери "Героям слава" та українські прапори.

Пізніше, перебуваючи в Італії, він дізнався, що в його квартирі триває обшук, тож вирішив до Росії вже не повертатися.

На батьківщині проти Желєзнова порушили кримінальну справу за групове хуліганство. Йому загрожує сім років за ґратами.

У "Азові" пан Желєзнов може очолити так званий руський корпус.

"У нас є два десятки росіян, які беруть участь у бойових діях на боці України. Руський корпус набереться швидко, охочих багато. Щодня мені пишуть десятки росіян, які бажають воювати за нас. Зараз і в Калузі, і в Москві, і в Пітері усі забори в графіті батальйону Азов. Тому Путін почав репресії проти них", - говорить голова Київської організації Соціал-Національної Асамблеї Ігор Криворучко.

Щоб брати участь у бойових діях на сході України у складі добровольчих батальйонів, охочим слід отримати громадянство України.

"Декілька росіян отримали українське громадянство і є повноцінними бійцями Азову. А доти людина входить до волонтерського корпусу й виконує функції, не пов’язані з бойовими діями", - говорить начальник мобілізаційного центру батальйону Ярослав Бабич.

Чекаємо на транш

Місія МВФ завершила роботу в Україні. Перемовини пройшли успішно, однак чітких заяв щодо отримання Україною наступного траншу не прозвучало, пише газета "Сегодня". Зрештою, жодних заяв і не передбачалося.

"Рада директорів МВФ засідатиме тільки в останній декаді липня, а місія в Україні не має права робити заяви до цього рішення", - коментує член ради НБУ Юрій Полунєєв.

Тим часом міжнародне рейтингове агентство Standart&Poor's підтвердило суверенний кредитний рейтинг Україні на рівні ССС, тобто підвищило прогноз із негативного до стабільного.

"Там повідомили, що надання повного пакету допомоги від МВФ та інших кредитів повинно стати достатнім для задоволення потреб України у зовнішньому фінансуванні", - пише газета.

З іншого боку, агентство також і не очікує швидкого покращення загальної економічної ситуації в Україні до 2016 року, пише "Сегодня".

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, служба моніторингу ВВС.