ЗМІ: стратегія Заходу щодо Росії - перерозподіл впливу

прапор

Агресія Росії, реакція Заходу та підготовка до парламентських виборів в Україні – в огляді українських тижневих видань від 9 серпня.

Слідом за Кримом

Агресія Москви є не найгіршим розв'язанням ситуації на Сході – така думка, за словами Сергія Рахманіна, стає дедалі популярнішою серед можновладців.

Базується вона на усвідомленні того, що будь-яка операція зі звільнення східних мегаполісів призведе до значних втрат як серед військових, так і цивільного населення, а також того, що післявоєнна відбудова та соціалізація мешканців Донецької та Луганської області стануть тягарем для держави під час проведення реформ.

"Забрала Росія Крим – хай ще й забирає Донбас. Захід не буде проти. А ми позбавимо себе від депресивного, збиткового регіону зі зруйнованою інфраструктурою, і від сепаратистів, явних і прихованих. Від соціальної бази комуністів і "регіоналів". Від ризиків і втрат. Від смертей здорових чоловіків, чиїх рук і мізків потребує країна. Забирайте. Але далі не пустимо. Оборонятися простіше, не чекаючи пострілів в спину", - змальовує він у "Дзеркалі тижня" бачення, яке, як вважає журналіст, опановує думки можновладців, і застерігає їх від "торгівлі батьківщиною".

"Чорна мітка"

Санкції Заходу мають не лише пряму дію на російські компанії, пише "Фокус".

"З їхньою допомогою США та ЄС вручили Кремлю свого роду чорну мітку: через надто високі ризики кредитори втрачають інтерес до російських компаній, навіть тих, яких нема у санкційних списках", - пише журнал.

Мета санкцій – посилити економічний тиск на Росію, при чому наступні кроки мають бути ще серйознішими, аж до ембарго на російську нафту в довгостроковій перспективі.

"Мета стратегії, якої дотримується Захід відносно Росії, не тільки бажання допомогти Україні. Завдання США пов'язане з перерозподілом впливу на різних ринках, зокрема нафтогазовому", - зазначає видання.

Мета ж ЄС – нейтралізувати Росію як "непередбачуваного партнера" на політичній арені.

Парламентські торги

Президент поспішає з проведенням парламентських виборів та затвердженням нових "правил гри", розрахованих на збільшення його політичної присутності та впливу, стверджує "Корреспондент". Тому будь-які законодавчі зміни, якщо і будуть прийняті, слід очікувати 11-15 серпня, коли Рада востаннє збереться перед вересневою сесією.

За словами видання, президент згоден зберегти мажоритарку в обмін на дозвіл формувати партійні блоки, що має "заспокоїти" депутатські групи Анатолія Кінаха та Ігоря Єремеєва.

Він також згоден знизити бар'єр для проходження до Ради до 3%, що має втішити "Свободу", Партію регіонів, людей Сергія Тігіпка та "Фронт змін".

В обмін президент хоче скоротити кампанію на два тижні – до 45 днів.

"Перенесення виборів на більш ранній строк – з анонсованої дати 26 жовтня на 5-е або 12-е – може мінімізувати ризики падіння популярності пропрезидентської сили на виборах", - пише видання.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС