Іноземні ЗМІ: "гуманітарна колона" як елемент пропаганди

Convoy Копирайт изображения AP

Підозріла місія Росії, проблеми європейських виробників та зміна німецької політики - закордонна преса 14 серпня.

Незрозуміла місія

У історії рідко траплялося, щоб гуманітарні місії сприймали з такої підозрою, як теперішні намагання Росії надіслати допомогу до Луганська та Донецька, пише британська Guardian. Звичайно, російська колона напевне везе ковдри, спальні мішки та консерви, але не тільки це.

"Не варто сумніватися, що організатори гуманітарного конвою думали не лише про допомогу. Це хитра гра, що має на меті послабити тиск української армії на проросійських бойовиків, яким загрожує розгром, і дати змогу росіянам закріпитися на території України", - пише газета.

Британське видання радить Росії припинити пропагандистську війну у своїх ЗМІ та зайнятися реальним пошуком шляхів вирішення кризи.

"Гуманітарна колона є новим елементом у фіктивному медіа-просторі, у якому опинилася влада Росії, що створила чорно-білу байку для внутрішнього вжитку та для українців, прихильних до Росії. На Заході ми також свого часу мали справу з таким от чорно-білим висвітленням подій. Політика, що підпорядковується пропаганді, не здатна знайти вирішення реальних проблем. Україна потребує переговорів та дипломатії, а не медійних кампаній та гібридної війни. Реальні домовленості щодо гуманітарної допомоги для сходу країни можуть стати прелюдією до вирішення кризи. Однак поки що їх не видно", - пише Guardian.

Газ та персики

Прибутки енергетичної компанії E.On у Британії скоротилися на 10% через тепле літо, пише Daily Mail. Однак компанія зазнала збитків не лише через кліматичні причини.

"Через політику Кремля прибутки групи у Росії, що є її найбільшим ринком за межами Німеччини, зменшилися на 25%", - повідомляє Daily Mail.

Через Росію збитків зазнають і грецькі фермери. Після того, як Росія запровадила ембарго на ввезення фруктів та овочів з ЄС, по дорозі до Росії були зупинені і зіпсувались принаймні 3,5 млн кілограмів грецьких персиків, пише Guardian.

"Росія споживає понад 60% наших персиків і майже 90% полуниць. Тому дуже важливо, щоб ЄС надав нам допомогу. Без неї на наше сільське господарство чекає крах", - застерігає представник грецької асоціації сільгоспвиробників.

З цього приводу ЄС уже розглядає можливі варіанти дій.

"Чиновники не виключають фінансової компенсації. А європейський комісар з питань сільського господарства Дачіан Чіолос заявив, що сектор швидко переорієнтується на нові ринки", - пише Guardian.

Куди подіти польські яблука

Після російської заборони імпорту яблук з Польщі, місцеві виробники матимуть проблеми зі збутом. Польща продавала Росії близько 70% своїх яблук, пише Gazeta Wyborcza.

Заклики польських ЗМІ до співгромадян купувати більше яблук ситуацію радикально не покращили. Статистика свідчить, що споживання яблук у Польщі не зросло. Про це кажуть як самі виробники яблук, так і торгові мережі.

"Ми повинні подвоїти споживання яблук. Тобто замість теперішніх 14-15 кг на людину щороку, з'їдати треба буде близько 30 кг", - говорить віце-президент спілки виробників фруктів Славомир Кендзенскі.

Однак ситуація може змінитися. Сезон свіжих яблук починається у вересні. Зараз продають тогорічні або менш популярні ранні яблука. Лише після появи нового врожаю можна буде робити остаточні висновки.

Польські виробники також сподіваються на переорієнтацію на нові ринки - Китаю, Об'єднаних Арабських Еміратів та Північної Африки, пише газета.

Німців втрати не лякають

Німеччина продемонструвала тверду позицію у запровадженні санкцій проти Росії через кризу в Україні, незважаючи на втрати для німецького бізнесу. Німецька громадськість підтримала свій уряд, пише New York Times.

"За останні кілька місяців у Європі сталися великі зміни. Німеччина, яка раніше будь-що намагалася шукати порозуміння з Росією, зайняла тверду позицію на користь запровадження санкцій проти Москви, незважаючи на втрати для німецького бізнесу. Але ще важливіше - німці, які традиційно обстоювали комерційні, енергетичні та культурні стосунки зі східним сусідом, підтримали свій уряд", - пише газета.

За результатами нещодавнього опитування громадської думки, 70% німців підтримують жорсткіші санкції проти Росії, і лише 15%в вважають Росію надійним партнером.

Санкції в Німеччині підтримують навіть ті, хто раніше був категорично проти. Скажімо, голова комітету східноєвропейських економічних зв'язків Екерхард Кордс заявив, що запровадження Москвою санкцій у відповідь тільки погіршить загальну ситуацію. Зараз він вже нічого не говорить про ризики втрати сотень робочих місць у компаніях, що працюють з Росією, хоча активно наголошував на цьому місяць тому.

Ґернот Ерлер, німецький соціал-демократ та уповноважений уряду з питань Росії та країн колишнього СРСР, який упродовж десятиліть закликав до примирення з Росією, тепер гостро критикує Путіна.

"Політика Володимира Путіна руйнує резерви довіри із карколомною швидкістю. Росія не називає своїх цілей і раптово стала непередбачуваною. А непередбачуваність - найбільший ворог партнерства. Відновлення довіри потребуватиме часу", - говорить пан Ерлер.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС.