Тижневики: Кремль випробовує межі допустимого

Кремль Копирайт изображения AP

Причини невизнання війни де-юре, судові справи проти Росії, проблеми газопостачання та система виборів – у огляді тижневиків від 16 серпня.

Гібрид під конвоєм

Вся історія з російським гуманітарним конвоєм спричинена тим, що українська влада формально не визнала Росію агресором та не запровадила воєнний стан у східних областях, пише Сергій Рахманін у тижневику "Дзеркало тижня".

Незважаючи на те, що українські політики у своїх заявах визнають, що події на Донбасі є гібридною війною і Росія де-факто є її стороною, що підтверджують численні розвіддані, Україна де-юре не вважає північного сусіда агресором. Ні після захоплення Криму, ні зараз, коли російська військова техніка відкрито на очах іноземних журналістів перетинає кордон з Україною.

"Кремль випробовує межі допустимого. Спробуйте, відмовтеся. Спробуйте, не пустіть наш конвой. А ось ми, причепом, ще й бронетехніку заведемо, не криючись. Ваші дії? Будете стріляти? Спробуйте… Кремль розраховує, що подібне, не гібридне, а зовсім відверте хамство підвищить і нашу зговірливість, і поступливість Заходу. Який, як і раніше, і в нашу стійкість до кінця не вірить, і повномасштабної війни не хоче", - пише пан Рахманін.

Аналізуючи причини небажання офіційно визнати війну, автор каже, що цього не хочуть західні партнери, які в теперішній ситуації можуть спокійно продовжувати відмовляти Україні у військовій допомозі, адже армія озброєна краще, ніж сепаратисти.

З приводу того, чому українська влада не вводить воєнний стан, є версія, що вона хоче спочатку провести парламентські вибори, пише пан Рахманін. У випадку введення такого стану, 83 стаття Конституції Україні робить Раду недоторканою.

"Те, що цей склад парламенту повинен понести політичну відповідальність, не викликає ні найменших сумнівів. Але сумно, якщо політична кон'юнктура взяла гору над державною доцільністю. Вибори в умовах війни можуть виявитися гібридними. Що може (вкупі зі старим виборчим законом) привести до появи гібридного парламенту. Де відвертих ворогів замінять гібридні колабораціоністи", - вважає автор.

Покарати Путіна

Міністр юстиції Павло Петренко в інтерв’ю тижневику "Фокус" обіцяє карну справу проти Володимира Путіна у міжнародному суді.

"Я впевнений, що карна справа проти Путіна буде. Це моя персональна громадянська позиція, навіть не як міністра юстиції. Ця справа повинна бути у міжнародних судах", - каже він.

Міністр розповів про три справи проти Росії, які зараз розглядаються у Європейському суді з прав людини.

Перша з них, найбільша, пов’язана із анексією Криму. В цій справі вже є і перше рішення, яке зобов’язує Росію вивести війська з території півострову. Зараз розглядаються претензії України до Росії, які вже досягли 1,2 трлн гривень, і ця цифра постійно зростає.

Друга справа пов’язана із викраденням дітей, яких сепаратисти вивезли на територію Росії. Суд прийняв рішення повернути дітей до України.

"В рамках цієї справи ми будемо доводити причетність Росії до дій терористичних організацій на території України", - каже пан Петренко.

Третя справа була ініційована в інтересах Мустафи Джемільова, якому заборонили в’їзд на територію Криму.

Ще одна справа – газовий договір із Росією.

"Ми хочемо досягти економічно обґрунтованої ціни. Наполягаємо на 268 доларах за тисячу кубометрів, на визнанні частини положень контракту "бери або плати" та обмежень щодо реверсу газу необґрунтованими та дискримінаційними. Ще хочемо отримати компенсацію переплачених сум з 2010 року до цього часу в розмірі близько 6 млрд. доларів", - каже пан Петренко.

Україна також виставила Росії рахунок на 300 млн. гривень за порушення повітряного простору над Кримом, що порушує Чиказьку конвенцію, каже міністр.

"Готуємось до зими без газу"

Енергохолдинг Ріната Ахметова ДТЕК готується провести цю зиму без газопостачання, каже гендиректор ДТЕК Максим Тимченко в інтерв’ю тижневику "Новое время страны".

"Ми готуємось до зими без газу, ризикуємо увійти в неї без вугілля, і якщо ситуація не нормалізується найближчим часом, то взагалі буде важко щось прогнозувати", - каже він.

Два місяці тому холдинг був готовий вести переговори про імпорт газу, але уряд сказав, що це монопольне право "Нафтогазу". Зараз позиція змінюється, але в Європі вже зросла ціна газу через події в Україні.

"Якщо до початку активних бойових дій можна було говорити про довгострокові 6-9-місячні контракти на прийнятних умовах, то зараз багато втрачено", - каже пан Тимченко.

Відповідаючи на висловлювання Ігоря Коломойського, яких запропонував націоналізувати частину активів Ріната Ахметова, Максим Тимченко заявив, що від заяв до дій треба пройти дуже великий шлях.

"А ми маємо багато аргументів, щоб на такі слова відповідати фактами, а не контрзаявами", - каже він.

Магера - за пропорційні вибори

Заступник голови центральної виборчої комісії Андрій Магера в інтерв’ю тижневику "Кореспондент" наводить аргументи на користь пропорційної системи парламентських виборів із відкритими списками партій.

"Мажоритарна складова виборів дуже корумпована", - каже він. На виборах 2012 року у центральній Україні за пропорційною системою перемогла одна політична сила, а у мажоритарних округах – інша.

"Таке враження, що обирав народ, який не знає, що робить", - каже він.

В сьогоднішніх умовах неможливо провести вибори у мажоритарних округах у Криму, Севастополі та деяких районах Донецької та Луганської областей.

Ще один момент – це перехід до парламентсько-президентської форми правління навесні цього року. Вона передбачає формування уряду парламентом, для чого потрібні стійкі фракції та стабільна коаліція.

"Тобто питання потрібно розглядати в комплексі: або парламентсько-президентська модель разом із пропорційною системою, або мажоритарна система і повернення до президентсько-парламентської моделі, за якою президент формує уряд", - каже пан Магера.

Огляд підготував Сергій Арсентьєв, Служба моніторингу ВВС.