Тижневики: "День незалежності громадян від держави"

Maidan Копирайт изображения AFP

Українські тижневики пояснюють, чим в сучасних умовах є День незалежності, досліджують причини стрімкого падіння гривні та пояснюють переваги та недоліки української системи освіти

День Незалежності

Напередодні Дня Незалежності Україна зіткнулася із найбільшою для неї загрозою, пише на сторінках "Дзеркала тижня" Юлія Мостова.

На думку журналістки, це зумовлено не тільки агресією Росії, а й діями чинної влади, яку вона звинувачує в "мародерстві" та "зраді".

"Зрада – це непроведення реформ; це страх дій та невіра в розум і силу народу; це пріоритет майбутніх виборів над обороною країни; це відсутність у такий час послів у 23 країнах, включно із Німеччиною, Францією і Великою Британією, не кажучи вже про американське непорозуміння; це Єфремов у парламенті; це бізнес Ахметова в дорогому списку пріоритетів прем'єра; це безкарність усіх, хто розкрадав країну та оплатив квиток на вихід", - пише пані Мостова.

Крім того, на самовизначення нашої країни впливають зовнішні чинники, вважає журналістка.

"Це коли Путін в телефоні секретного зв'язку, це коли Меркель в мобілці, це коли МВФ у Скайпі. Це коли за твою країну намагаються вирішити, який варіант їй нав'язати - Хасав'юрт, Північну Ірландію чи Придністров'я з представництвом у Верховній Раді", - пише пані Мостова.

Вона сумнівається, що Майдан змінив країну, та закликає почекати на результати виборів, щоб побачити, "чи навчився народ відрізняти золото від блиску та не обмінювати голос на милостиню".

Саме тому журналістка та головний редактор "Дзеркала тижня" вважає цей День Незалежності "Днем незалежності громадян від держави".

Валютний ажіотаж

"Ажіотаж на валютному ринку, викликаний черговим провалом гривні, змінюється безпомічністю очікування", - пише "Кореспондент".

Різке зниження курсу національної валюти в серпні, коли ділова активність є низькою, "захопило зненацька", веде далі журнал.

"Настрої серед населення та бізнесменів зараз панічні. У нас три дні поспіль стояли черги до відділень. Люди за будь-які гроші хотіли придбати долари чи євро", - цитує тижневик одного банкіра.

Крім того, пише журнал, вкладники почали забирати депозити, а міжбанк не може задовольнити попит на валюту.

"Тому ніхто валюту не продає, всі прагнуть її купити", - цитує банкіра видання.

Багато учасників ринку та експертів переконані, що підстав для такого різкого знецінення гривні не існує, а деякі організації, що володіють інсайдерською інформацією, на цьому заробляють.

"За сім місяців поточного року падіння експорту продукції з України склало близько 7% в порівнянні з минулим роком. А де ж в такому випадку валюта на ринку? Наприклад, минулого року за день продавали 1,5 мільярда доларів. Зараз - 250-400 мільйонів. Виникає питання: чому експорт впав на 7%, а продажі валюти – в чотири-шість разів? Вони мали скоротитися на 20-30%, але не в рази. Тому мені здається, що валюту дійсно приховують. Виручка не доходить до ринку", - каже експерт Олександр Охріменко, закликаючи НБУ активніше впливати на ринок.

Що ж буде на валютному ринку восени?

"Робити прогноз курсу іноземних валют на осінь в такій ситуації не наважується ніхто. Але те, що з початком осені попит на валюту зростатиме, є очевидним для всіх", - пише "Кореспондент", називаючи головними чинниками тиску на курс попит населення та необхідність придбання блакитного палива "Нафтогазом".

Чому навчають в українській школі?

"Комментарии" дізнавалися, чому навчають в українській школі.

На думку видання, головною проблемою вітчизняної системи освіти є "відсутність комплексного підходу до розвитку дитини".

Опитані тижневиком фахівці стверджують, що українська школа займається виключно навчанням, ігноруючи виховання та розвиток особистості.

"Здається, лише в чотирьох школах та декількох дитячих садках країни, які працюють за вальдорфською педагогічною системою, практикують комплексний підхід до навчання та виховання дітей", - пишуть "Комментарии".

Існують великі проблеми з фізичним розвитком дітей, застерігають фахівці.

Кандидат педагогічних наук Віра Зоц пояснює це тим, що життєвий простір дитини скоротився з 3 км на початку ХХ століття до 15-20 метрів зараз.

Якість освіти дитини залежить від вчителів. Наразі 551 тисяча педагогів викладають в українських школах, але невідомо, хто з цих людей, середня зарплата яких складає 2600 грн, є "професіоналом і ентузіастом", а хто "ремісниками, які просто тягнуть лямку", підкреслює видання.

"У підсумку маємо дуже велику різницю педагогічної якості. І тут часто стикаємося із своєрідною українською рулеткою: якщо дитина потрапить до кваліфікованого вчителя, все буде добре, а якщо ні – то відповідно", - констатує тижневик.

Але не всі проблеми освіти пов'язані виключно зі школою, зазначає видання. Є претензії й до батьків, які не здатні розвивати емоційну компетентність власних дітей, сподіваючись на школу. Але перед школою зараз і не ставляться такі завдання, кажуть фахівці.

"Коли завдання школи полягає лише в навчанні дітей знанням, системно виникає дефіцит виховання почуттів", - каже психотерапевт Людмила Гребень.

В свою чергу, "Комментарии" наголошують, що жодна школа за будь-які гроші не дасть дітям того, що вони мають отримувати в родині - "любов, увагу, турботу, основні онтологічні уявлення".

Льовочкін у "Фокусі"

Колишній голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін розповів журналу "Фокус" про стосунки із губернатором Дніпропетровщини Ігорем Коломойським, провал реформ Януковича та політичне майбутнє Рината Ахметова.

Сергій Льовочкін заперечив будь-які конфлікти із паном Коломойським, тому що "коли в країні відбувається таке – це невиправдана розкіш". Втім, політик визнав, що діалог із очільником Дніпропетровської області "призупинився".

"У нас були приятельські стосунки. Коли люди спілкуються одне з одним, це набагато краще, ніж коли немає діалогу. Зараз постійний діалог, який в нас був раніше, через зрозумілі причини призупинився", - каже пан Льовочкін, додаючи, що в нього з Ігорем Коломойським немає «теми для спілкування».

Колишній очільник АП вважає, що реформи за його часів не відбулися через недотримання трьох головних умов для їхнього проведення: "професійного менеджменту, патріотизму та відсутності корупції".

Крім того, Льовочкін високо оцінив діяльність Рината Ахметова з підтримки мешканців Донецької та Луганської областей під час АТО, а у відповідь на запитання про політичне майбутнє донецького олігарха заявив: "Мені здається, що він продовжить займатися тим, що любить та вміє робити: бізнесом і футболом".

Політик уникнув прямої відповіді на питання про Радикальну партію Олега Ляшка, висловивши підтримку усім політичним силам, "які виступають за європейську інтеграцію, реформи, мир та економічний розвиток країни", пише "Фокус".

Огляд підготував Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС