Огляд преси: називати війну війною

новини Копирайт изображения AP

Визнання військової агресії Росії та протидія їй в інфопросторі – в огляді українських тижневиків від 30 серпня.

Це - війна

Україна не наблизиться до вирішення ситуації на Сході, поки не визнає відкрито, що йде війна з Росією, і не запровадить свої власні санкції проти неї, пише Сергій Рахманін в "Дзеркалі тижня".

"Ані Європа, ані США не готові воювати з Росією? Так. Вони, і насамперед ЄС, не дозволяють нашій владі називати війну війною і вести війну як війну. Так. Але це наша країна. І це наша війна. Здійснивши очевидне, ми примусимо світ визначитися. А поки що світ примушує нас використовувати визначення, зручні для них", - вважає він.

Визнання війни війною, на його думку, внесе кришталеву ясність в те, що відбувається, при цьому залежить це, в першу чергу, від президента.

Втім, як переконаний Рахманін, "поки що в системі пріоритетів президента вибори важать більше, ніж війна".

"Ми рухаємося до виборів. А перед нами стоїть вибір. Точніше, не так. У нас немає вибору — Україна повинна зупинити Путіна", - пише журналіст.

З щитом чи на ньому?

У протистоянні з Росією інформаційний щит України виявився дірявим, але цю війну ще не програно, розповів в інтерв'ю "Фокусу" віце-прем'єр з гуманітарних питань Олександр Сич.

За його словами, наразі основна увага приділяється координації всіх структур, які відповідають за інформполітику країни.

"На базі Укрінформу створений інформаційно-аналітичний центр "Єдина країна", який об'єднав зусилля Держкомтелерадіо, Нацради з телерадіомовлення, транслятора РРТ, Першого Національного, Українського радіо, "Голосу країни" тощо. Раніше кожен з них щось робив, але виходило як у байці про лебедя, рака і щуку. Тепер вони працюють в унісон", - зазначив Сич.

Серед запланованих заходів посилення контролю за дотриманням українського законодавства учасниками медіаринку, включно з відкликанням ліцензії; стимулювання виробництва власного культурного продукту та розвиток власної "м'якої сили"; іноземне мовлення для створення іміджу України та просунення спільних цінностей всередині країни.

"Легкість" порад

Легкість, з якою європейські політики часто радять Україні обрати шлях федералізації, за так званим німецьким типом, а також те, що вони не роблять великої різниці між термінами "федерація", "регіоналізація" чи "децентралізація" показують, що вони знайомі з українськими реаліями лише схематично, пише "Корреспондент".

"Якщо ліквідація обласних державних адміністрацій і постів губернаторів ще лежить в цій площині, то додаткові повноваження президента та його представників з впливу на роботу органів місцевого самоврядування та їхніх виконавчих комітетів мало схожі на згаданий "німецький тип", - пише журнал.

Розмірковуючи про федералізацію України, європейці ніколи не згадують інші ніж російськомовні етнічні групи, які б теж хотіли мати більше повноважень на місцевому рівні, або про місце у новій системі власне "українських" регіонів, зазначає видання.

Нова Рада

Майбутня Верховна Рада може статі або найбільш консолідованим навколо голови держави парламентом за всю історію незалежності, або воскресити забуте з часів Віктора Ющенка протистояння Юлії Тимошенко та президента, прогнозує "Новое время".

Згідно з опитуваннями, результати яких наводить журнал, до парламенту наступного скликання безсумнівно проходять політсила Петра Порошенка, Радикальна партія Олега Ляшка, "Батьківщина" Юлії Тимошенко та "УДАР" Віталія Кличка.

За прогнозами видання, об'єднані сили Порошенка та Кличка стануть основою майбутньої пропрезидентської коаліції і зможуть зібрати щонайменше 99 мандатів. Поточні рейтинги потенційно дають Ляшку близько 45 мандатів, а "Батьківщині" – 35.

"В результаті створиться дивна для української політісторії конфігурація, в якій не знайшлося місця комуністам і представникам фінансових груп Донбасу", - прогнозує видання.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів