ЗМІ: про 35 реформ для України

Українська армія Копирайт изображения AFP
Image caption Українську армію сподіваються реформувати за швейцарським зразком

У вівторок, 30 вересня, українська преса пише про необхідні реформи, безвізовий режим, хитке перемир'я та критику ОБСЄ.

Реформи попереду

Після того, як в адміністрації президента заявили, що для вступу в ЄС в Україні потрібно провести 35 реформ, зокрема для забезпечення верховенства права, енергоефективності, соцзахисту та вдосконалення виборчого законодавства, газета "Сегодня" вирішила проаналізувати, які ж зміни очікують країну.

Пріоритетною наразі в адміністрації президента називають антикорупційну реформу. Її повинні втілити вже восени. Але зараз готова лише її стратегія, зізнається заступник голови АП Дмитро Шимків. Судова реформа - друга на черзі, враховуючи претензії Євросоюзу до прозорості українського правосуддя, пише видання. У рамках реформи МВС правоохоронні органи чекають скорочення, а також створення вузькоспеціалізованих підрозділів.

Українську армію сподіваються перебудувати за швейцарським зразком. У Швейцарії, на відміну від Ізраїлю, жінки не служать в армії, зате усі чоловіки від 18 до 35 років проходять армійську підготовку (260 днів), що поєднується з професійним цивільним навчанням. Внаслідок цього майже кожен громадянин країни може встати на її оборону, зазначає видання.

Також значні зміни очікують на малий бізнес, оподаткування та охорону здоров'я, пише газета.

Безвізові проблеми

На думку видання "Капитал", безвізовий режим з ЄС для українців знову відкладається.

Європейські експерти взялися за підготовку першого звіту про виконання Україною другої фази плану з візової лібералізації. Документ опублікують у найближчі кілька місяців, але вже зараз спеціалісти відзначають невиконання Києвом зобов'язань. Йдеться про зволікання із впровадженням біопаспортів, каже видання.

Наприкінці минулого тижня закінчився візит до України європейських експертів, які протягом десяти днів вивчали рівень виконання Києвом умов другої фази дій з візової лібералізації.

Копирайт изображения AFP
Image caption Європейські експерти готують звіт щодо готовності України

"Це була оціночна місія, її мета - вивчити ситуацію на місці. Вердикт європейців ми отримаємо у першому звіті щодо другої фази", - повідомив виданню науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Він не виключає, що у тому звіті європейських ревізорів можуть бути зауваження. Найболючішим для Києва питанням, як вважає експерт, залишаються терміни запровадження біометричних паспортів для українців.

"Думаю, в ЄС дивуються, чому виробництво паспортів ще не розпочато, хоча вже були затверджені зразки", - спрогнозував реакцію Євросоюзу пан Сушко.

На думку екс-спікера МЗС Олега Волошина, ситуація з біопаспортами буде у центрі звіту європейських експертів про виконання Києвом в цілому другої фази візової лібералізації.

"Це ключова проблема. Поки не буде біометричних паспортів - не буде нічого. Це для Європи гарантія, що не буде потоку нелегалів з Азії та Африки, наркоторговців, повій", - заявив пан Волошин.

Тиші немає

Видання "Україна молода" пише, що тиші на Донбасі немає.

Запеклі бої у зоні АТО і далі тривають за аеропорт Донецька та залізничний вузол Дебальцевого. Видання зазначає, що на думку губернатора Донеччини Сергія Тарути, досягнуті домовленості про перемир'я на Донбасі недопрацьовані, мають безліч вад і не змінюють ситуацію на краще. Створення буферної зони безпеки, передбаченої мінськими домовленостями, також критикує екс-секретар РНБО Андрій Парубій.

На його думку, "найбажаніші для Путіна цілі на Донбасі — Донецький аеропорт, Маріупольський порт і залізничний вузол у Дебальцевому", де перетинаються залізничні шляхи до Донецька і Луганська.

Воно й зрозуміло: той, хто володіє повітряними, морськими і залізничними воротами регіону, фактично, володіє і Донбасом, зазначає газета. Також видання пише, що хоч керівники українського та російського військових відомств разом із представниками ОБСЄ зустрічалися у місті Соледар на північ від Донецька для визначення меж буферної зони на Донбасі, МЗС РФ наполегливо спростовувало участь численної делегації російського військового керівництва (76 військових посадовців на чолі із заступником головнокомандувача сухопутних військ Росії генерал-лейтенантом Олександром Ленцовим) у тій зустрічі.

Мовляв, усі "питання пов'язані з реалізацією режиму припинення вогню, обговорюються між представниками української сторони і представниками окремих районів Донецької та Луганської областей", а росіяни лише сприяють цьому процесу разом із місією ОБСЄ. Але видання наполягає, що представники Спеціальної місії з моніторингу ОБСЄ в Україні підтвердили, що спостерігачами були лише їхні працівники, які "прийняли запрошення української сторони для спостереження за переговорами українських і російських офіцерів у Соледарі на попередніх переговорах".

Питання до неупередженості

Газета "День" виступає з критикою роботи ОБСЄ в Україні. За словами видання, від початку російської агресії у Криму і війни на Донбасі робота ОБСЄ з моніторингу ситуації в Україні видається щонайменше незрозумілою.

Копирайт изображения AFP
Image caption Українська преса критикує роботу місії ОБСЄ на Донбасі

Замість того, щоб засуджувати агресора, Організація з безпеки і співробітництва в Європі називає проросійських терористів та бойовиків з Росії "повстанцями", обурюється видання. Громадський активіст з Луганська Дмитро Снєгирьов взагалі звинуватив ОБСЄ у "відверто антиукраїнській позиції".

Пан Снєгирьов наводить факти, які нібито свідчать про заангажованість спостерігачів ОБСЄ. І загалом до діяльності представників ОБСЄ є дуже багато питань, зокрема щодо того, яку користь приносить ця організація у вирішенні конфлікту на Донбасі, пише "День".

На думку юриста-міжнародника, професора Володимира Василенка, ОБСЄ згідно зі своїми установчими актами та міжнародним правом, має зберігати неупереджену позицію.

"Їхнє завдання - сприяти припиненню конфлікту, створити умови, за яких неможлива подальша ескалація", - наголосив експерт.

Але, оскільки ОБСЄ ухвалює усі рішення консенсусом, то Росія впливає на них.

"По-друге, у складі місії ОБСЄ є громадяни Росії, які завжди діють упереджено. Виходячи з цього - місія ОБСЄ не виконує статуту", - заявив Володимир Василенко.

Організація ж відкидає усі звинувачення в упередженості.

"Ми повністю не погоджуємося з тим, що ОБСЄ "займає антиукраїнську позицію". Наші люди тут анонімно представлені з 57 країн-членів ОБСЄ, включаючи Росію, Україну, США, Канаду та інших. По-друге, наш мандат вимагає, щоб ми об'єктивно доповідали тільки про факти. Ми доповідаємо лише про те, що бачили на власні очі. Як люди можуть розцінювати нас за проросійськи чи проукраїнськи налаштованих? Це нонсенс, оскільки наші звіти дуже об'єктивні та нейтральні — ви читаєте про те, що ми бачили", - каже спікер спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Майкл Боцюрків.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів