Іноземні ЗМІ: полювання за субмариною у Швеції нагадує фарс

Стокгольмський архіпелаг Копирайт изображения Reuters
Image caption Пошукові роботи біля острову Куллбалінг в районі Стокгольмського архіпелагу

Трагічна смерть у московському аеропорту, полювання за субмариною у Швеції, кораблі-гіганти у Британії та боротьба проти ісламських хусток у Франції - про це пише закордонна преса у вівторок, 21 жовтня.

Хто загинув у російському аеропорту?

Польська Gazeta пише про керівника французького нафтохімічного концерну Total Крістофа де Маржері, який загинув в московському аеропорту Внуково пізно ввечері 20 жовтня.

"Де Маржері був серед учасників зустрічі, присвяченій закордонним інвестиціям, яка у понеділок відбулася у Горькому, під Москвою. У ній брали участь представники закордонних фірм та російського уряду", - пише польська газета.

Керівник Total свого часу закінчив престижну французьку бізнес-школу. Компанію Total він очолив у 2007 році. Де Маржері вважався серйозним фахівцем у нафтовій галузі. Його фірма інвестувала у нафтовий сектор Бірми та Ірану, попри санкції, запроваджені США та іншими країнами.

Останнім часом він був рішучим захисником Росії та російської політики у галузі енергетики, незважаючи на конфлікт в Україні, який всіляко підтримує Москва, - пише Gazeta.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Президент французького нафтохімічного концерну Total Крістоф де Маржері загинув в авіакатастрофі в аеропорту Москви

"У липневому інтерв'ю з агентством Reuters Де Маржері говорив, що Європа повинна припинити думати про зменшення залежності від російського газу і сконцентруватися на безпеці доставки газу з Росії. Європа не може і не повинна функціонувати без газу з Росії", - цитує польська газета покійного пана де Маржері.

Комічне полювання

Для британської газети Guardian, полювання за підводним човном у районі Стокгольмського архіпелагу нагадує фарс.

"Упродовж 20 років різні уряди постійно урізали військовий бюджет країни. Це призвело до того, що сьогодні країна не має жодного вертольота для протичовнової розвідки. Багато шведських суден, на яких полюють за підводним човном, є надувними", - пише британська газета.

Іншим комічним елементом у полюванні за підводним човном є присутність російського нафтового танкера, що плаває туди-сюди у безпосередній близькості від шведських територіальних вод. Саме такий корабель може взяти на борт або випустити у плавання мініатюрний підводний човен. Так само гротескно звучать заяви російського військово-морського флоту: російські підводні човни, як і надводні сили, виконують свої обов'язки в океанах.

Копирайт изображения EPA
Image caption Збройні сили Швеції заявили, що є достовірні дані про "іноземну підводну діяльність" в районі Стокгольмського архіпелагу

"Заяви Кремля про те, що субмарина може бути голландською, іще смішніші. Це просто ще одна брехня, що ілюструє цілковиту зневагу до тих, кому вона скерована", - пише газета.

"Якщо шведам вдасться знайти та витягти з морського дна субмарину, росіяни виглядатимуть агресорами, які прагнуть залякати усіх довкола себе. Якщо ж шведи зазнають невдачі, то їм буде важко себе переконати, що їхня армія на щось здатна і спроможна захистити свою країну. Відтак, вразливе геостратегічне положення зробить членство країни в НАТО майже неминучим", - пише газета.

Контейнерна гігантоманія

Тим часом, Британія приймає у своїх портах найбільші контейнеровози у світі. У неділю у Темзу увійшов і взяв курс на Лондон контейнеровоз Edith Maersk завдовжки 397 метрів, пише британська Independent. Газета підрахувала, що гігантський корабель міг би за один рейс перевести понад 796 мільйонів 500 тисяч iPhone, однак їх ще стільки не виготовили. Утім, до Британії пливуть не лише гігантські контейнеровози.

"Минулого тижня у порту Саутгемптона пришвартувався круїзний лайнер Oasis of the Seas завдовжки 362 метри. Це майже розмір Edith Maersk і найбільший круїзний корабель у світі. Він може перевозити 6 300 пасажирів, тобто населення цілого англійського містечка", - пише газета.

Будівництво гігантських кораблів розпочалось після кризи на Близькому Сході у 1970-х роках і закриття Суецького каналу. Тоді було збудовано найбільший у світі супертанкер довжиною 460 метрів. Однак примхи світової економіки зробили експлуатацію таких суден невигідною. Навіть зараз замовлення гігантських суден є дуже ризикованою інвестицією для компаній, які займаються морськими перевезеннями.

Сучасна економіка обмежує їхню швидкість, однак судна можуть перевозити дуже багато вантажу - а перевізники воліють заощаджувати на дорогому паливі.

Копирайт изображения Getty
Image caption Минулого тижня у британському Саутгемптоні пришвартувався найбільший у світі круїзний лайнер Oasis of the Seas

"Суперкораблі пливуть повільно. У докризовий період вони ходили на швидкості 24 вузли, а зараз - лише 16. Хоча, з огляду на викиди СО2, це непогано", - пише газета.

Так чи інакше, незважаючи на усі економічні ризики, гігантські кораблі будуватимуть і далі, підсумовує Independent.

"Нетолерантна" Франція

Жінку, одягнену в ісламську хустку, попросили покинути оперний театр у Парижі, пише британська газета Telegraph. Туристка із країни Перської затоки сиділа у перших рядах на виставі "Травіата" у паризькій Opera Bastille, повідомив заступник директора паризької опери.

"Заступник директора опери пан Тіей повідомив, що артисти сказали йому під час антракту , що вони вийдуть на сцену у другому акті тільки за умови, що ця жінка вийде із залу. Працівник театру підійшов до неї і сказав, що вона може залишитися, якщо зніме хустину. Він сказав їй, що у Франції є така заборона і попросив зняти хустину або вийти. Чоловік, який сидів поруч, сказав жінці встати, і вона вийшла геть", - пише газета.

Заступник директора опери висловив жаль, що довелося так вчинити.

"Про інцидент, що трапився ще на початку цього місяця, стало відомо лише вчора. Представники уряду заявили, що будуть переглянуті правила відвідування театрів, музеїв та інших громадських місць, щоб допомогти адміністрації закладів культури дотримуватися заборони на носіння ісламських хусток", - пише газета.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк,Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів