ЗМІ: Україні слід повчитися у Румунії

Наручники Копирайт изображения Reuters
Image caption "Новое время" радить Україні придивитися до Румунії, де ведуть "справжню війну з корупціонерами вищих щаблів"

У суботу, 11 квітня, українські тижневики пишуть про кадрову політику, боротьбу з корупцією, добровольчі батальйони та безвізовий режим.

Румунський приклад

Видання "Новое время" наводить міркування редактора Андрія Юхименка, який вважає, що Україні варто брати приклад з Румунії, де ведуть "справжню війну з корупціонерами вищих щаблів".

У якості прикладу румунської війни з корупцією, автор пише апеляційний суд Румунії, який днями відправив за ґрати найбагатшу людину країни - Іоана Нікулае - після того, як слідство встановило, що у 2009 році той фінансував виборчу кампанію кандидата у президенти Мірчу Джоане, в обмін вимагаючи для своїх людей місця у міністерстві економіки.

За румунськими мірками, масштабним злочином вважають хабар від 10 тисяч євро, або будь-яке зловживання посадовцем високого рангу - депутатом, сенатором чи членом уряду, незалежно від розміру хабара або шкоди.

Більше тисячі подібних справ завершилися обвинувачувальними вироками, пише автор. Він зазначає, що Національному антикорупційному директорату довіряють 55% громадян, тобто більше ніж будь-якому політику, а кількість звернень громадян щодо корупції минулого року зросла на 78%.

Зробити це дуже просто - вистачить заповнити відповідну форму на сайті відомства. Румунія нині - це ідеальне місце, аби переконатися, що будь-який міф можна зруйнували, підсумовує автор, та робить висновки, чому подібної системи досі не створили в Україні.

"Кадрова чехарда"

Видання "Комментарии" пише про кадрову політику у державі та висловлює думку, що політична доцільність у цьому питанні виявилася більш важливою за реальні досягнення керівників АТО на початковому етапі.

Видання вважає, що перебіг АТО по-різному впливав на кар'єри чиновників у різних відомствах. Так, на приклад, кар'єри двох урядовців, що мали найбільше стосунку до формального початку АТО – Андрія Парубія та Олександра Турчинова – не надто постраждали, пише видання. Один став першим віце-спікером. А інший - головою РНБО з розширеними повноваженнями.

Перипетії АТО також не вплинули на прем'єр-міністра Арсенія Яценюка та силовиків Арсена Авакова і Валентина Наливайченка, пише видання.

А ось міністерство оборони та Генпрокуратура, навпаки, зазнали низку змін керівників. На думку видання, така "кадрова чехарда" пояснюється політикою. Видання стверджує, що кадрові зміни торкалися тільки відомств, віднесених до компетенції Петра Порошенка, та вважає, що це є результатом домовленостей між Порошенком, Яценюком та Турчиновим.

Також видання натякає на те, що гарантом цих домовленостей та рушієм певних кадрових змін була "зовнішня сила".

Незручні добровольці

Питання добровольчих батальйонів досліджує для видання "Фокус" редактор Дмитро Фіоник. Автор вважає, що некеровані добровольчі підрозділи становлять проблему для держави.

Він зазначає, що незрозумілий масштаб цієї проблеми, адже достеменно невідомо, скільки таких підрозділів перебувають у зоні АТО.

Копирайт изображения oun.in.ua
Image caption У декого з добровольців мало шансів отримати посвідчення учасника бойових дій

Згідно з деякою інформацією таких підрозділів – приблизно 100. 50 з них підпорядковані ЗСУ, 30 входять до складу МВС, ще декілька належать Нацгвардії. А деякі мають невизначений юридичний статус, зазначає автор.

Він пише про те, що під час війни багато бійців переходили з одного батальйону до іншого з низки причин. Деякі люди втрачали документи, офіційно багатьох з них взагалі там немає. У них мало шансів отримати не те що нагороди, ай навіть посвідчення учасника бойових дій, пише автор.

На його думку, відсутність соціального захисту рано чи пізно призведе до того, що у країні з'явиться озброєна армія обездолених шукачів правди з реальним бойовим досвідом. Головний принцип, яким має керуватися держава у вирішенні цього питання – це принцип соціального захисту кожного бійця, підсумовує "Фокус".

Візові перспективи

Україні не варто розраховувати на отримання безвізового режиму на Ризькому саміті Східного партнерства у травні, пише науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко у своїй статті для видання "Дзеркало тижня".

Україна для отримання безвізового режиму з Євросоюзом повинна забезпечити реалізацію двох умов: виконати технічні умови з Плану дій з візової лібералізації і переконати країни ЄС, що україно-російський конфлікт і викликана ним війна на Донбасі не призведуть до подальшого наростання потоку біженців з України в ЄС, пише автор.

"Левова частка критеріїв плану дій перебуває у зоні відповідальності МВС, однак традиційно саме це міністерство найбільш легковажно ставиться до своєї ролі у цьому процесі. Експерти ЄС, які відвідували Україну з оціночними місіями, неформально вказували на недостатній рівень компетентності і зацікавленості співрозмовників у цьому відомстві", - ідеться у статті.

Також перетворення України з мирної у де-факто воюючу країну може вплинути на місце України на "міграційній карті" Європи, що використають "закляті друзі" Україна для гальмування її безвізових перспектив, пише пан Сушко.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів