Огляд преси: чи повернеться в Росію українська сіль?

Копирайт изображения UNIAN

19 травня українські газети пишуть про вшанування жертв депортації кримських татар, переговори в Мінську, складнощі великої приватизації та торгівлю з Росією.

Новий зміст трагедії

Про те, як Україна вшанувала жертв депортації кримських татар, розповідає "День".

По всій країні пройшла низка заходів і акцій, а найвищі посадові особи держави висловили співчуття.

Коментуючи заборону кримської влади на організацію неофіційних траурних заходів на півострові, газета наводить заяву Євросоюзу, який назвав такі кроки "неприйнятними". Через цю заборону, продовжує видання, меджліс радив мешканцям півострова помолитися біля пам'ятних місць за жертв депортації. За інформацією газети, такі нетривалі акції відбулися в Судаку, Бахчисараї та селищі Буюк Онлар (Октябрське).

"День" також розповідає про акції, що пройшли в багатьох регіонах України, зокрема в Києві, де пам'ять депортованих вшанували, наприклад, і студенти КНУ ім. Тараса Шевченка.

"Враховуючи анексію Криму та страшенний тиск на кримських татар, ця трагедія набуває нового змісту. Ми хочемо досягти максимального розголосу, аби ті, хто не знали – почули, а ті, хто хочуть, щоб ми забули про депортацію татар, не змогли досягти своєї мети", – цитує "День" голову студентського парламенту Тетяну Федорчук.

Потенціал "Мінська" вичерпаний?

"КП в Украине" розмірковує про перспективи домовленостей у рамках Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

Як зазначає газета, головним очевидним результатом перемовин є режим відносної тиші в АТО. З іншого боку, немає прогресу з питань обміну заручниками та не вдається домовитися про контроль над кордоном. Як припускає видання, за такої диспозиції очікувати прогресу у розв'язанні ключової проблеми – проведення місцевих виборів - просто не доводиться, а відтак вимальовується перспектива "замороження" конфлікту.

Своєю чергою експерт Павло Рудяков вважає, що без фази загострення такі конфлікти в "заморожені" не переводяться. Але, за його словами, є невеликий шанс такої ситуації уникнути – для цього повинні запрацювати Мінські угоди.

А за словами експерта Володимира Цибулька, міжнародна обстановка змінюється, і наразі потенціал "Мінська" виявився вичерпаним: "Знаком до цього була відмова противника від обміну полоненими у форматі "всіх на всіх".

"КМ в Украине" додає, що після загалом безрезультатної зустрічі 18 травня перемовники планують зібратися 1 червня.

Копирайт изображения EPA

Приватизація на старті?

Які державні підприємства найближчим часом можуть бути реально приватизовані? Відповідь шукає "Сегодня". За інформацією газети, в парламенті з'явився законопроект, який пропонує дозволити продати 391 об'єкт транспортного і сільськогосподарського секторів економіки.

У списку на приватизацію, як пише газета, є підприємства, які складають цілі галузі економіки: це морські порти, елеватори, а також спиртові, кінні і виноробні заводи.

Але, як зазначає газета, багато підприємств із цього списку існують тільки на папері. Так, у пояснювальній записці до законопроекту повідомляється, що із 391 об'єктів 116 повністю не функціональні. "Наприклад, багато спиртових заводів уже перетворилися на купи металобрухту і відновленню не підлягають", – зауважує керівник секретаріату Ради підприємців при уряді Андрій Забловський.

Видання повідомляє, що цьогоріч уряд заклав у бюджет доходи від великої приватизації на рівні 17,1 мільярда гривень і левову частку має забезпечити продаж Одеського припортового заводу (хімічне підприємство).

Вартість цього об'єкта голова Фонду держмайна Ігор Білоус оцінив у 13 мільярдів 175 мільйонів гривень. При цьому урядовець додав, що новому власнику доведеться розв'язувати питання з боргів заводу за газ, яких накопичилось 5 мільярдів гривень.

Газета також припускає, що в разі ухвалення закону велика приватизація навряд чи стартує в лічені дні.

Росіяни хочуть солі

Чи можливі зрушення в торговельних стосунках між Росією та Україною – над цим розмірковує "Україна молода".

Як повідомляє газета, Росспоживнагляд дозволив українському підприємству "Артемсіль" відновити постачання солі до Росії: йдеться про 170 тисяч тон щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск цієї продукції від 10 травня.

Проте у прес-службі "Артемсолі" кажуть, що досі не отримували офіційного повідомлення від російського відомства про це. "Нам не повідомляли. Але торік, коли була введена заборона, ми теж не отримували офіційної інформації", – зазначили у прес-службі.

Газета нагадує, що Росія заборонила ввезення харчової солі українських виробників у січні 2015 року. У серпні "Артемсіль" надіслало в Росспоживнагляд всі необхідні документи і проби солі, потрібні для ухвалення рішення про відновлення постачань.

До запровадження заборони на імпорт "Артемсіль" була одним із найбільших постачальників на російському ринку харчової солі – її частка становила 21%. "Україна молода" також повідомляє, що повністю втративши торік російський ринок, Україна втричі збільшила постачання солі до Євросоюзу.

Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів