'Мить істини' для Європи - ЗМІ про Brexit

ЗМІ про Brexit Копирайт изображения istock

Як британський референдум вплине на Європу, чому "скінчилась музика" в Азербайджані, яка країна може обрати першого в ЄС ультраправого президента та які очікування покладають власники зброї у США на Дональда Трампа. Про все це дізнавайтеся в сьогоднішньому огляді міжнародної преси.

Каталізатор розпаду?

New York Times присвячує розлогу статтю фактору, який може стати "передвісником розпаду європейського проекту". Йдеться про наслідки можливого виходу Великобританії з ЄС за підсумками референдуму, який відбудеться у червні.

"Ще ніколи з часів падіння Берлінської стіни Європа не поставала перед настільки серйозним питанням щодо її майбутнього курсу. Голосування порушує базові питання про межі регіональної влади та дух колективного інтересу, який панував з кінця Другої світової війни. Після війни з'явилося розуміння, що люди будуть менш схильними вбивати сусідів, якщо джерела їхнього існування залежатимуть від взаємної торгівлі товарами", - нагадує газета.

Голосуючи "за" чи "проти" виходу з ЄС, Британія "визначає власне місце у світі", вважає видання. Вибирати доведеться між тим, щоб "залишитися ключовим гравцем на найбільшому об'єднаному ринку світу" чи, натомість, перетворитися на "острів, відділений протокою від проблемного континенту", пише New York Times.

Копирайт изображения Getty
Image caption У червні британці святкуватимуть "офіційний" 90-й день народження королеви Єлизавети ІІ і голосуватимуть на референдумі про те, чи залишатися у ЄС

Газета відзначає, що прихильники виходу зображують Брюссель як "землю буркотунів, які не тримають нічого важчого за олівець" і повсякчас намагаються усе привести до норми, включно з "розміром бананів". При цьому рамки дискусії щодо місця Британії в ЄС "змістилися в оманливе середовище, де говорять гроші", тоді як насправді "натовп прихильників виходу" більше за все хоче отримати інструмент обмеження кількості мігрантів, пише видання.

New York Times вбачає корінь проблеми в тому, що прихильники виходу з ЄС намагаються видати "рух, який приносить емоційне полегшення", за економічно виправданий крок.

Однак назвати вихід з ЄС економічно правильним було б неправильно, вважає газета. І додає, що "Букінгемський палац можна було би повністю обліпити сторінками нещодавніх досліджень від МВФ, Організації економічного співробітництва та розвитку і ще півдесятка академічних установ, які дійшли висновку, що вихід з ЄС призведе до скорочення британської економіки".

"Музика скінчилася"

Economist розповідає, як президент Азербайджану Ільхам Алієв опинився перед непростим вибором: "модернізувати країну чи стати ще більш диктаторським".

Копирайт изображения Getty
Image caption Модернізація або диктатура - вибір Ільхама Алієва, на думку британського тижневика

Видання пише, що любителі Формули-1, які спостерігатимуть за гонкою в Баку цього року, навряд чи помітять "ознаки нестабільності" в колишній радянській республіці з населенням 10 млн. Тим не менш, Азербайджан переживає непростий період після того, як із 2003 по 2015 рік країна заробила на нафті й газі 119 мільярдів доларів, завдяки чому мала змогу витрачати гроші на "інфраструктуру, зброю та показні безумства".

"Коли ціни впали, музика скінчилася", - пише Economist. Нині таксисти в Баку розповідають про зростання цін і нерозумне витрачання грошей на Формулу-1. Після того, як центробанк країни витратив 10 мільярдів доларів на підтримку маната, влада була змушена серйозно послабити курс національної валюти, додає журнал.

"Політичні клани Азербайджану, які контролюють більшу частину економіки країни, опинилися поза зоною комфорту", - відзначає видання. До економічних проблем додалися політичні, оскільки керівництво країни було "налякане революцією на Майдані в Києві у 2014 році". Крім того, Ільхам Алієв хвилюється через війну на сході України, пише Economist.

В надії покращити відносини з Заходом президент Азербайджану "випустив на волю декількох політичних в'язнів", зазначає журнал, однак двоє відомих активістів досі залишаються за ґратами. Справжні ж реформи будуть набагато складнішими, вважає видання, оскільки в Азербайджані бракує "чиновництва, здатного реформуватися".

Праві на марші

В очікуванні другого туру виборів австрійського президента, де значні шанси перемогти має ультраправий політик Норберт Гофер, французька Figaro замислюється над тим, чому виборці в цілій низці європейських країн голосують за праворадикальні політичні сили.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Норберт Гофер може стати першим праворадикальним главою європейської держави

Видання зазначає, що європейський середній клас нині "дезорієнтований роками економічної кризи і посиленої глобалізації", а ультраправі політики "вміло грають" на темах втрати ідентичності, страху перед ісламом і напливом мігрантів.

"В результаті традиційні праві й особливо ліві партії по всій Європі відступають. Вони втрачають своїх виборців, а іноді й саму владу", - пише Figaro.

Газета відзначає, що Австрія - не та країна, від якої можна було очікувати "наступного удару". Тим не менш саме вона може стати першою країною в ЄС з ультраправим президентом.

"Австрія, країна, яка здавна має репутацію центристської і мирної держави, може приєднатися до таких членів ЄС, як Угорщина, Польща та Фінляндія, де правих - крайніх правих, 'антилібералів', ультраправих - пов'язують з урядом," - констатує газета.

Figaro нагадує, що партії, які тяжіють до ультраправих поглядів, також мають усе більшу підтримку у Франції, Італії, Нідерландах і навіть Німеччині, де партія AfD "викликає холодний піт" у коаліції, на яку опирається Ангела Меркель.

Трамп і зброя

Що пов'язує імовірного кандидата на пост американського президента Дональда Трампа і Національну стрілецьку асоціацію США? Перший заручився підтримкою останньої перед вирішальним етапом змагання за найвищий пост у Сполучених Штатах, пише британська Guardian.

Копирайт изображения Getty
Image caption Дональд Трамп заграє зі стрілецьким лобі США

Видання зазначає, що для самого Трампа підтримка з боку асоціації, яка об'єднує прихильників права громадян на зберігання і носіння вогнепальної зброї, стала несподіванкою. Тим не менш, звертаючись до членів асоціації, мільярдер пообіцяв не підвести їх і "спробував запевнити натовп у тому, що він - один із них".

Трамп навіть не надто вдало пожартував, що його сини мають стільки вогнепальної зброї, "що іноді навіть я стаю трохи занепокоєним". Крім цього, він вкотре пообіцяв позбавити Америку від "зон, вільних від зброї", і звинуватив свою імовірну суперницю на виборах Гілларі Клінтон у тому, що вона хоче скасувати другу поправку до Конституції США, відзначає газета. При цьому Guardian нагадує, що, незважаючи на критику Клінтон на адресу стрілецької індустрії США, вона ніколи не виступала за поправки до Конституції в цій сфері.

Між тим, саме острах того, що Клінтон змінить звичну для США практику у сфері носіння зброї, змусив Національну стрілецьку асоціацію виголосити підтримку Дональду Трампу, пише видання.

Члени асоціації розглядають Кандидата від республіканців як "єдину альтернативу" Клінтон, додає газета, нагадуючи, що раніше сам Трамп виступав за посилення контролю за носінням та зберіганням зброї.

Огляд підготував Юрій Мартиненко Служба моніторингу BBC

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів