ЗМІ: Савченко поки не у своїй тарілці

Савченко Копирайт изображения UNIAN

Перший день у парламенті Надії Савченко, хто отримував кошти з "чорної каси" регіоналів, трагедія на сміттєзвалищі біля Львова та квотування української пісні - у на сторінках українських газет 1 червня.

Перше засідання

Про перший робочий день депутата парламенту Надії Савченко розповідає "Сегодня". Газета , зокрема , пише, що вона приїхала на роботу за три години до початку пленарного засідання. А також цитує короткий і стриманий виступ з трибуни. Туди пані Савченко вийшла з українським і кримськотатарським прапорами.

"Я повернулась і не дам вам забути - тим, хто сидить у цих кріслах Верховної Ради - про тих хлопців, які починали лягати за Україну на Майдані і продовжують лягати за неї на Донбасі", – цитує газета перші слова пані Савченко в парламенті.

Першим законопроектом, за який голосувала депутат Савченко став нормативний документ про обов'язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій.

Прокоментувати перший виступ Надії Савченко журналісти "Сегодня" запросили фізіономіста.

За словами Леоніда Золіна, "Надія хоче бути щирою, але відчуває себе не в своїй тарілці. Говорить з паузами – ознака того, що вона володіє певними прийомами і цілком зважена у свої діях".

Приєдналися до обговорення депутатської кар'єри Надії Савченко навіть астрологи. За словами Влада Росса, який нібито передбачив її звільнення наприкінці весни, протягом двох років кар'єра пані Савченко йтиме вгору, якщо вдасться уникнути фізичної загрози.

"Воювати на Донбас вона не повернеться, і найближчим час багато зробить для країни на міжнародній арені", – ділиться прогнозами астролог.

Скандал з "чорною касою"

Копирайт изображения AFP

Про можливі наслідки скандалу з "чорною касою" Партії регіонів на 66 млн доларів, розмірковує "КП в Украине".

"Це гроші на політику, на хабарі депутатам із інших фракцій. Це гроші на голосування депутатами інших фракцій в інтересах Партії регіонів. Це гроші, які були виплачені третім силам...", – заявив депутат Сергій Лещенко.

У відповідь, як пише газета, більшість фігурантів нового корупційного скандалу відхрещуються від фінансування "регіоналів".

Зокрема, чинний депутат "Опозиційного блоку" Євген Гєллєр назвав оприлюднені копії розписок вміло зробленою фальшивкою. Він заперечив, що брав гроші з партійної каси.

Чи не єдиний, хто, як пише газета, зізнався в отриманні коштів - експерт Кость Бондаренко. Він відзначає, що ніколи не приховував свою співпрацю з Партією регіонів. Бо надавав їй інтелектуальні послуги, які оплачувалися.

На думку опитаних газетою експертів, історію з "чорною касою" будуть використовувати під час голосувань у парламенті.

"Це хороший політтехнологічний хід напередодні важливих голосувань", – цитує газета політолога Максима Кицюка.

Загинули під сміттям

Копирайт изображения mns.gov.ua

Надзвичайну подію на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом, яка призвела до людських жертв, "День" називає ефектом міни сповільненої дії.

Там загинули рятувальники через раптовий зсув сміття.

Як з'ясувала газета, уже понад десять років говорять про закриття полігону. Ще 2004-го місцеві жителі перекривали трасу, аби привернути увагу до проблеми, але справа з місця не зрушила.

Тим часом львівський міський голова Андрій Садовий, зазначив, що вже спілкувався з урядом щодо співпраці Львова та Європейського інвестиційного банку. Останній готовий фінансувати проект рекультивації полігону та будівництва сучасного сміттєпереробного заводу.

Водночас, народний депутат Ганна Гопко підготувала звернення до мера Львова, у якому йдеться про те, що значна частина відповідальності за трагедію лежить на міській владі, яка впродовж багатьох років не вирішила питання цивілізованого вивезення, зберігання та переробки сміття з міста.

На думку депутата, проблема твердих побутових відходів актуальна для більшості міст та сіл України, часто вона не вирішується саме через відсутність політичної волі та корупцію.

Видання також наводить думку науковця зі Львова Звенислави Мамчур-Калинець, яка каже, що попереджень про екологічні катастрофи не чує ні влада, ні народ.

"Музичний Майдан"

Копирайт изображения Ukrinform

Чому українські артисти співали під стінами Верховної Ради, з'ясовувала "Україна молода". Газета пише, що представники української музичної індустрії таким чином виступили за квотування української пісні в радіоефірі: після обговорення законопроекту, його нова версія пропонує поетапне введення квот від 25% до 35%, починаючи з третього року вступу в дію закону.

Видання зазначає, що через можливі спекуляції навколо законопроекту митці у своєму зверненні зазначають: "попри перемогу Майдану, українські радіочастоти залишилися під контролем... українофобів, які не бажають помічати української музики і запитів слухачів на неї".

Газета нагадує, що ситуація не скидає обертів зокрема через те, що до Ради подано ще один законопроект, в якому враховано практично всі вимоги радіоіндустрії. Музиканти обурені такими спекуляціями і тим, що цього року україномовна музика з'являється лише протягом 5% ефірів. Тому, власне, й організували музичний марафон "Пісня – це зброя: підтримай №3822" під стінами парламенту.

На концерті, який назвали "Музичним Майданом", виступали знані українські виконавці. Один з організаторів заходу послався на вдалий польській досвід такого квотування та зазначив: "Якщо сьогодні програємо радіоефір – завтра програємо Україну. 2016 рік – 25%, зупинили агресора. 2017 рік – 30%, повернули Донбас, 2018 рік – 35%, повернули Крим".

Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів