Преса: Україна може знову купувати газ в Росії

Газпром Копирайт изображения Reuters

8 червня українські газети пишуть про можливе поновлення закупівлі Україною російського газу, реформи в секторі безпеки, проблеми внутрішніх переселенців і перспективи курортного сезону в анексованому Криму.

Чи буде російський газ?

Чи відновить Україна постачання російського газу? В цьому намагалася розібратися "КП в Украине". Газета відзначає - якщо в минулому році Київ декларував бажання повністю відмовитися від російського газу, то цьогоріч "концепція змінилася".

За словами голови НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, український монополіст продовжує переговори з "Газпромом" про умови закупівлі природного газу й готовий відновити її за цінами, які були б нижче, ніж ціни імпорту з Європи, повідомляє газета.

Видання пише, що останнім часом ставка робилася на так званий реверсний європейський газ, який був дешевше російського. Водночас "Газпром" намагався стимулювати Україну закуповувати газ безпосередньо в нього, пропонуючи нижчу ціну, ніж у реверсному режимі.

Однак купувати європейський газ, як зазначають експерти, було рішенням політичним – щоб знизити енергетичну залежність від РФ.

Видання нагадує, що контракт з "Газпромом" у "Нафтогазу" підписаний до 2019 року. Як розвиватимуться події після цього залежатиме від того, чим завершиться суд у Стокгольмі між двома компаніями.

Україну "тягнуть" до НАТО

Копирайт изображения Petro.Poroshenko

Чим важливий для України Стратегічний оборонний бюлетень (СОБ), з'ясовували журналісти видання "День". Газета повідомляє, що нещодавно цей документ, у якому прописана чітка програма розвитку сектору оборони країни, ухвалив своїм указом глава держави.

На думку авторів, СОБ не випадково з'явився напередодні саміту НАТО у Варшаві, перед яким Україна отримала нові сигнали щодо тісного співробітництва з Північноатлантичним альянсом.

"Грубо кажучи – нас тягнуть за вуха до стандартів НАТО", - робить висновок журналіст.

Поділяє ці припущення й військовий експерт Валентин Бадрак. За його словами, варшавський саміт НАТО є однією з визначальних віх у відносинах із Заходом на новітньому етапі: "Меседжі були досить чіткі – якщо не буде кроків у реформуванні, зокрема в оборонному секторі, то ставлення до України може змінитися в бік охолодження".

Також експерт перераховує позитивні кроки в оборонному секторі країни: створення Сил спеціальних операцій і початок роботи над потенціалом України щодо завдання асиметричного удару.

У свою чергу адмірал Ігор Кабаненко каже про ризики в реалізації безпекових реформ. За його словами, "старі люди і старі принципи гальмуватимуть виконання цього документу, адже багато людей просто не розуміють, що таке стандарти НАТО".

"Виконувати СОБ має не лише одне Міністерство оборони - йдеться про зміну і розвиток всієї державної системи", – цитує газета експерта.

У гостях чи вдома?

Копирайт изображения AFP

Чому побільшало переселенців неконтрольованих Києвом територій? Відповідь шукала "Україна молода".

Газета стверджує, що ситуація з кількістю переселенців з цих районів набуває лавиноподібного характеру: на материкову Україну з Криму масово повертаються громадяни, незадоволені так званим "Русским миром", чимало з яких свого часу підтримували відокремлення.

Видання пише, що наразі більш як 1,7 млн осіб офіційно зареєстровано в Україні як тимчасово переміщені - з Криму та Донбасу. Газета нагадує, що рік тому Міністерство соціальної політики звітувало про 1,3 млн переселенців.

Цю ситуацію коментує Наталія Баб'як, адміністратор Ресурсного центру для допомоги переселенцям: "Останнім часом виїжджає багато людей, які незадоволені погіршенням побутових умов на неконтрольованих Україною територіях. У багатьох змінилися сімейні обставини. Активізація бойових дій також впливає на переселення, але треба зважати і на те, що багато людей виїхали раніше, але звернулися до органів соцзахисту тільки зараз".

Газета повідомляє, що з загальної кількості переселенців, а це на сьогодні 1,4 млн сімей, більше 843 тис. звернулися за призначенням грошової допомоги й 787 тис. її отримали: усього 1,3 млрд гривень.

Але, на думку видання, акцент слід робити не на матеріальну допомогу цим людям, а на їхню адаптацію на нових місцях і стимуляцію самостійно заробляти собі на хліб. Зокрема автори пропонують наполегливіше пропонувати оселятися у сільській місцевості.

Бідних туристів в Криму не треба

Газета "Сегодня" розбирається, що стоїть на заваді успішному курортному сезону в анексованому Росією Криму.

Видання аналізує ситуацію: попри дефіцит туристів влада півострова задекларувала бажання побити у цьому році всі рекорди – тут розраховують прийняти 7 мільйонів відпочивальників.

Журналісти називають таку цифру нереальною, й нагадує, що навіть у кращі часи Крим приймав не більше 6 мільйонів.

Самі кримчани визнають ці плани нездійсненними, активно публікуючи у соцмережах світлини порожніх пляжів. Картина вражає: знаменитий на весь світ дитячий пляж у Євпаторії російська влада закатала у бетон і перетворила на паркувальний майданчик.

Без роботи сидять продавці сувенірів, квартирні маклери, працівники їдалень, барів і ресторанів, пише "Сегодня".

У розпачі власники невеликий приватних готелів. "Кілька років тому першу виручку рахували у травні, а зараз, дай Боже, заробити щось у липні-серпні. Росіяни не хочуть їхати в Крим: то море холодне, то сервіс невибагливий, то ціни високі – заробити стає все складніше", – розповідає жителька Євпаторії Валентина.

Незадоволені й поодинокі російські туристи. "Ціни в Севастополі втричі вищі, ніж у Пітері!" - наводять автори слова туриста на ім'я Валентин.

За інформацією газети, у Севастополі кілограм помідорів коштує (на українські гроші) 94 грн, полуниці – 83 грн, огірків – 19 грн.

Тож відпочивальники, щоб зекономити, активно торгуються, чим дратують місцевих продавців: "Нам бідні москвичі й задарма не потрібні", – цитує видання продавчиню овочів Надію з Алушти.

Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів