Активісти хочуть декомунізувати "Могилянку" - преса

НаУКМА Копирайт изображения UNIAN
Image caption Активістам не сподобався напис радянських часів у НаУКМА, який залишили як пересторогу для нащадків

10 червня українські газети пишуть про початок футбольного чемпіонату Євро-2016, загрози київському Маршу рівності, проблеми українських сміттєзвалищ та декомунізації.

Євро-2016: гра починається

Газета "Сегодня" пише про початок футбольного чемпіонату Євро-2016 у Франції.

Видання на першій шпальті розміщує статтю під заголовком "Бонжур! Україна у Ліллі: Міледі чи кат" та проводить паралель з романом Олександра Дюма "Три мушкетери", за сюжетом якого кат з французького містечка Лілль стратив героїню твору.

Копирайт изображения Getty
Image caption Євро-2016 стартує матчем між Францією та Румунією

"Сегодня" розмірковує над тим, чи стане українська збірна "Міледі без голови чи катом для німців".

"Якщо ми скажемо, що збірна України буде катом Німеччини, то викличемо лише посмішку. Всі ми розуміємо, що це чемпіони світу, які можуть зібрати, на відміну від України, три перших збірних", - цитує видання експерта Олександра Сопко.

Проте, фахівець зазначає, що варто залишатися оптимістами, та навіть у випадку програшу з позитивом дивитися на наступні матчі.

Загрози Маршу рівності

Про ситуацію напередодні Маршу Рівності, що має відбутися в Києві, розповідає "КП в Украине".

Газета зазначає, що безпрецедентні заходи безпеки з боку правоохоронних органів можна пояснити тим, що до акції мають долучитися іноземні дипломати, а також є загрози з боку радикально налаштованих організацій.

Представник організаторів акції Богдан Глоба підтверджує газеті запрошення взяти участь в марші дипломатів і каже, що покладається не тільки на поліцію, а й на волонтерів, які погодилися охороняти ходу.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Подібні акції в Києві зазвичай закінчуються зіткненнями поліції та радикалів, які намагаються побити учасників

У свою чергу, представник однієї з частин "Правого сектору", громадянин Росії Артем Скоропадський каже, що не змінили намірів протидіяти параду. За його словами, організатори акції самі ризикують спровокувати зіткнення.

Свою позицію висловили і представники української влади та експерти. Як пише газета, вперше заяву на підтримку Маршу рівності зробив голова парламентського комітету з прав людини Григорій Немиря.

Увагу до акції західних дипломатів правозахисник Євген Захаров пояснює агресивним сприйняттям в українському суспільстві секс-меншин: "Конституція узаконює мирні мітинги, значить, всі мають на це право".

Погоджується з правозахисником політолог Вадим Карасьов, який каже, що українцям "треба пройти тест на європейськість". "Це не сексуальна, а соціальна, політична проблема... Нинішні події напряму пов’язані з безвізовим режимом", – цитує газета експерта.

"Львівське сміття": політика та екологія

У статті під заголовком "Сміття в головах і навколо", аналізуючи ситуацію довкола трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі на Львівщині, "День" пропонує розглядати захист довкілля як питання національної безпеки для влади і громадян.

Торкаючись трагедії на сміттєзвалищі, що певним чином спровокувала сутички у міській раді Львова, газета пише, що мер міста просить оголосити територію "зоною надзвичайної екологічної ситуації".

На що президент відповідає, що "сміття треба прибирати, а не робити на ньому велику політику".

Також, як пише видання, варто розібратись, чи є в Україні взагалі регіон, який можна назвати екологічно бездоганним.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Історія зі сміттям у Львові похитнула позиції мера Андрія Садового та його "Самопомочі"

За словами Оксани Станкевич-Волосянчук, науковця із Закарпаття, екологічно бездоганного населеного пункту в Україні немає.

"Сьогодні чільною проблемою у сфері довкілля для усіх без винятку населених пунктів країни є питання поводження з твердими побутовими відходами", - вважає експерт.

На її думку, утилізація та захоронення повинні стати компетенцією обласної влади. Слід також розробляти стратегії поводження з відходами на тривалий період.

Голова Любешівської районної ради з Волині Петро Нагорний проблему захисту екології називає питанням державної ваги, другим за значимістю після національної безпеки. За його словами, районна влада не має права на екологічні перевірки і тому законодавство на місцях не виконується.

Київ: незавершена декомунізація

"Україна молода" з’ясовує, чому у встановлений законом термін у Києві не завершили декомунізацію.

Як пише газета, попри те, що столиця лідирує за швидкістю перейменування вулиць, у результативності демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, вона суттєво відстає.

В інституті національної пам’яті нарахували у столиці більше 100 об’єктів, які не демонтували. За словами міського голови Віталія Кличка, основна причина, яка пригальмувала виконання закону – пошук місця, куди б перевезти всі демонтовані об’єкти та зробити там музей.

Копирайт изображения kiev.klichko.org
Image caption Віталію Кличку закидають не дуже активну декомунізацію Києва

У свою чергу, відсутність місця під музей активісти називають причиною другорядною.

"Головна причина – відсутність політичної волі на ліквідацію тих чи інших пам’ятників... Замість того, щоб стати взірцем для інших міст щодо виконання закону про декомунізацію, столиця цей закон провалила", – каже громадський активіст Дмитро.

Як пише газета, крім "недоторканого монумента Миколі Щорсу" , чи не найбільше суперечок викликає Арка Дружби народів, встановлена у 1982 році на честь об’єднання України з Росією. Попри те, що міністр культури неодноразово заявляв про демонтаж пам’ятки, у відомстві його слова спростовують.

Також газета повідомляє про радянську символіку, знайдену на території університетського містечка у Києво-Могилянській академії.

На одному зі старовинних корпусів залишилось зображення відкритої книги з написами "Учиться, учиться, учиться... В.И. Ленин" та "Партия – ум, честь и совесть нашей епохи. В.И. Ленин".

Раніше почесний президент НаУКМА В'ячеслав Брюховецький заявляв, що це зображення залишили як пересторогу для нащадків.

Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів