ЗМІ: скільки заводів Донбасу вивезли до Росії?

Авдіївка Копирайт изображения UNIAN

Чи можуть посваритися Польща й Україна, як реформуватиме економіку Володимир Гройсман, чому небезпечно змінювати конституцію та, яку частку промисловості Донбасу не контролює Київ - в суботньому огляді тижневиків.

"Тіні загиблих предків"

Як давноминулі і теперішні події можуть поставити під загрозу союз України і Польщі, розповідає "Дзеркало тижня" в статті "Тіні загиблих предків".

Видання пише, що в польському законодавчому органі є два законопроекти про вшанування пам'яті кресов'ян - поляків, які проживали на території сучасних західних областей України, Білорусі й так званої Віленської області Литви.

В цих документах події Волинської трагедії 1943-1944 років кваліфікуються як "геноцид поляків українськими націоналістами", пише газета.

Копирайт изображения Reuters

Очікується, що в червні один з документів схвалять польські парламентарі.

У Києві з цього приводу зростає тривога, адже для українців є неприйнятним "і визначення терміна 'геноцид', який використовується у двох законопроектах, і те, що поляки покладають однозначну колективну відповідальність за трагічні події 1943-1944 років виключно на українців - ОУН і УПА", відзначає "Дзеркало тижня".

Серед можливих наслідків ухвалення законопроектів - зростання антиукраїнських настроїв у польському суспільстві і посилення антипольських настроїв в Західній Україні, пише газета.

"Як показує досвід Боснії і Герцеговини в 1990-х роках минулого століття, постійні безпідставні звинувачення політиками з різних етнічних груп одне одного в геноциді можуть спричинити реальний, а не вигаданий геноцид", - підкреслює видання.

План Гройсмана

Тижневик "Новое время страны" аналізує програму дій уряду на 2016 рік, презентовану прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом в середині травня.

За словами експертів, попри суттєві переваги плану, він "далеко не досконалий" та виглядає позитивно лише у порівнянні з відповідними документами попередніх урядів.

Копирайт изображения UNIAN

Так, у плані Гройсмана, з одного боку, перелічені не лише цілі та ті, хто несе відповідальність за їх досягнення, а й результат, якого очікують. Та з іншого боку, у деяких випадках немає чіткого виміру результативності.

"Показником ефективності не можуть бути слова покращити, поглибити та розширити", - цитує видання координатора громадянської платформи "Нова країна" Тараса Козака.

Пан Козак переконаний, що в документі немає жодних новацій, принаймні у галузі податків, реформи Державної фінансової служби та інвестиціях.

"Плани в них не дуже реформаторські", - каже він.

Схожу думку висловлює і міністр агрополітики України Тарас Кутовий, за словами якого, у програмі відсутній ряд важливих для країни нововведень. Зокрема, посадовець зазначає, що у документі не згадують про повноцінний ринок землі.

А виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що у документі "залишилося багато води, безглуздих та неконкретних цілей або умов".

Проте, автори програми, здається задоволені своєю роботою. "Начебто вийшло непогано", - цитує видання одного з розробників плану Павла Кухту.

Зміни до Конституції: небезпечні ігри

Над "небезпечними іграми" зі змінами до Конституції під час збройного конфлікту на сході країни розмірковує "Корреспондент".

Видання нагадує про запуск судової реформи, яку минулого тижня український парламент таки схвалив необхідною конституційною більшістю, та застерігає щодо можливих наслідків процесу.

"Таким чином опосередковано дали відповідь на питання: чи можна змінювати Основний закон в умовах війни чи ні. Тепер на черзі інші зміни, зокрема, надання особливого статусу 'окремим регіонам Донбасу'. Проте є підстави вважати, що таким чином сепаратизм узаконять, шляхом внесення його до Конституції", - пише тижневик.

Видання переконане, що зміни в частині децентралізації ухвалять найближчим часом, особливо, з огляду на те, що на цьому наполягають і в Москві, і в Брюсселі, і в Вашингтоні.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Спікер Ради Андрій Парубій вважає, що ухвалювати конституційні зміни з положенням про Донбас поки не будуть

І ці зміни відбуватимуться саме у "мінському форматі", тобто відбуватиметься децентралізація з урахуванням особливостей Донецької та Луганської областей. Проте, яких саме особливостей, не уточнюють.

На думку експертів, децентралізація для України "неминуча", вона є "запорукою виживання держави". Однак є питання щодо того, в якому вигляді ці зміни втілять у життя, зазначає видання.

"Адже ми неодноразово ставали свідками того, як необхідне, важливе і корисне не втілювалося у життя або втілювалося у такому вигляді, що краще б ніхто нічого не робив", - підсумовує "Корреспондент".

Натомість спікер парламенту Андрій Парубій заявив у п’ятницю, що у Раді немає голосів за зміни до Конституції зі згадкою про особливості Донбасу.

Нові реалії Донбасу

Про нові реалії індустріального життя на Донбасі пише "Фокус". Видання пропонує увазі читачів декілька точок зору на становище, в якому опинилися українські підприємства на непідконтрольних територіях.

"Особливість ситуації полягає в тому, що насправді ніхто не знає, котрий з Донбасів є справжнім. Істину доводиться шукати на перетині цих реальностей, які нерідко суперечать одна одній", - пише тижневик.

Копирайт изображения UNIAN

За даними головного управління розвідки українського міністерства оборони, протягом останніх двох років сепаратисти взяли під контроль половину промислового потенціалу Донецької та 80 % Луганської областей. Окрім цього, обладнання 23-х "найбільш прибуткових та стратегічно важливих підприємств Донбасу" повністю або частково вивезли до Росії, переконує відомство.

Група "Інформаційний спротив" запевняє, що багато заводів Донбасу перетворилися на військові бази або майстерні з ремонту бойової техніки сепаратистів.

У групі компаній українського бізнесмена Рената Ахметова зазначають, що робота багатьох підприємств на сході України ускладнена через "колосальні пошкодження".

А от згідно з інформацією проекту "Донбас: повний доступ", який збирає дані з сепаратистських джерел, ситуація не настільки погана і "Донбас далекий від загибелі".

"Ситуація в економіці окупованих територій не настільки катастрофічна, як її часто-густо представляють українські ЗМІ. Жителі 'ДНР-ЛНР' фактично сам на сам з собою та змушені якось виживати", - цитує видання автора проекту Олексія Мацуку.

Огляд підготувала Служба моніторингу BBC.

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів