ЗМІ: як у Тернополі заборонили "Москву" та "Росію"

Кремль Копирайт изображения UNIAN
Image caption У Тернополі заборонили згадувати у рекламі Росію та Москву

17 червня українські газети пишуть про пошуки компромісу щодо Донбасу, квоти для української пісні, звернення депутатів до Вселенського Патріарха, заборону російських назв у Тернополі та перевірки на детекторі брехні.

Донбас: компромісу немає

"Україна молода" пише, що через посилення агресії з боку сепаратистів для України важливим є питання закриття кордону з Росією.

За словами представника України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Ірини Геращенко, українська сторона вважає пріоритетним питання контролю українсько-російського кордону, а не політичне питання проведення виборів на Донбасі.

Видання зауважує стурбованість офіційного Києва тим, що сепаратисти повністю заблокували звільнення українських військових і цивільних: за даними СБУ, в заручниках утримується щонайменше 112 осіб.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Ірина Геращенко каже, що обмін полоненими заблокований

"Ми готові до компромісу в питанні заручників. Але ми не можемо витягнути людей, бо ключі від усіх камер і тюрем – у Кремлі. Лише Кремль і ФСБ дають дозвіл на звільнення тих чи інших людей", – цитує газета пані Геращенко.

Водночас, як пише газета, сепаратистів не влаштовує проведення місцевих виборів на Донбасі під українською юрисдикцією і за участю українських партій.

Під час виступу в російській Раді Федерації представник "ДНР" Денис Пушилін заявив, що вибори на непідконтрольній Києву території Донбасу в 2016 році навряд чи відбудуться.

"Є наша позиція, а є позиція України. Вони повністю і кардинально протилежні. Знайти якісь компромісні рішення, як і раніше, не виходить. Але попри такі настрої, Донбас готовий у будь-який момент провести вибори", – цитує газета пана Пушиліна.

Кожна третя українська

"КП в Украине" коментує проголосований парламентом закон, який встановлює 35% квоту для пісень українською мовою в радіоефірі.

Як пише газета, закон набуває чинності через чотири місяці з дня його публікації і впроваджується протягом трьох років: протягом першого року квота складатиме 25%, другого – 30%, і, спочатку третього – 35%.

Ухвалений закон газета називає скандальним і вбачає в ньому загрозу російському контенту. Своєю чергою, думки опитаних газетою експертів розділилися.

Image caption За три роки в ефірі радіостанцій 35% пісень мають бути українською мовою

За словами представника Незалежної асоціації телерадіомовників Катерини М’ясникової, стимулювати українську музику треба комплексно, а не тільки вводити квоти.

"У нас був діалог з представниками української музики, і квоти як метод не знайшли підтримки. Проти виступили такі люди, як Святослав Вакарчук і Руслана, яких важко назвати не патріотами. Держава має виробити інші методи підтримки українських музикантів", - каже експерт.

Фронтмен групи Mad Heads Вадим Красноокий нагадує, що досі на радіо половина пісень була російською мовою, решта англійською, а українська музика була скоріше альтернативною, яку слухали в інтернеті, а тепер вона буде і на радіо.

На думку музиканта, комерційні структури, яким держава передала радіоефір, хочуть заробляти, але при цьому мають бути певні умови користування цими ресурсами, які належать народу України.

Депутати звернулися до Варфоломія

Що означає для України ухвалене парламентом звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням надати автокефалію Українські православній церкві, з’ясовує "День".

Газета називає це рішення історичним кроком, який збільшує шанси країни на отримання Української Помісної Церкви.

Копирайт изображения president.gov.ua
Image caption Верховна Рада услід за президентом просить Патріарха про автокефалію українській церкві

Звернення парламенту з’явилося напередодні відкриття Всеправославного Собору на Криті – історичної зустрічі лідерів церков, першої за понад тисячоліття.

Релігієзнавець, депутат і співавтор згаданої постанови парламенту Віктор Єленський очікує, що Вселенський патріарх отримає можливість розпочати процедуру надання православній церкві в Україні автокефалії.

"Це буде складна, можливо тривала процедура, але її треба розпочинати в конструктивному ключі. Сподіваюся, що Патріарх Варфоломій піде на цей крок, хоча він перебуватиме під колосальним впливом", – цитує газета депутата.

"Московську" ковбасу заборонять?

"КП в Украине" розповідає, що стоїть за забороною Тернопільської міськради реклами і вивісок з назвами Росії, її столиці і похідних назв.

Газета пише, що вже за 10 днів у Тернополі повинні зникнути усі вивіски і реклама, які містять російські назви. За словами мера Сергія Надала, активісти запропонували заборонити рекламні оголошення, вивіски тощо зі словами "Росія", "Російська Федерація" будь-якою мовою. Депутати міськради підтримали ініціативу і додали до списку слово "Москва".

"А як же бути з "Московською" ковбасою? Вона також під забороною?", – поцікавилося видання у прес-служби Тернопільської міськради.

"Ковбасі варто дати іншу назву. Сподіваємося на відповідальне ставлення підприємців. Як пожартував наш мер - вона ж може бути "москальською", а не "московською", - відповіли у міськраді.

Видання також пише, що ще до рішення міськради "Сбербанк Росии" залишив на своїй вивісці тільки слово "Сбербанк".

Попит на правду

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Поліграф набуває в Україні все більшої популярності

Газета "Сегодня" звертає увагу на популярність цьогоріч перевірки на поліграфі при прийомі українських чиновників і силовиків на роботу.

Газета зазначає, що ця процедура необов’язкова – кандидат сам погоджується. При цьому поліграфологи повідомляють, що порівняно з минулим роком кількість звернень до них зросла на третину.

Представник Всеукраїнської асоціації поліграфологів Ігор Іщук повідомив, що раніше до перевірок вдавалися нечасто, але зараз цією послугою користуються і силові відомства, і приватні компанії.

Поширення нового способу перевірки підтверджують у МВС та Міністерстві оборони: сьогодні таку процедуру проходять кандидати до нового спецназу КОРД (МВС) та на керівні посади у відомствах.

"Серед кандидатів були і такі, хто чесно не відповів на жодне питання, яке стосувалося хабарів", – розповіли газеті у МВС.

Газета повідомляє, що вартість перевірки на детекторі складає від 1600 до 18000 гривень залежно від кількості, складності запитань та резонансу кримінальної справи. При цьому наголошується, що для українських судів поліграфічна експертиза не є повноцінним доказом.

Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів