Іноземні ЗМІ: чи знадобиться Британії український досвід?

Копирайт изображения AFP
Image caption Цього тижня у Лондоні відбувся мітинг противників виходу Британії з ЄС

Чи може Британія перейняти досвід Угоди про асоціацію, яку Київ підписав з Брюсселем, класові розбіжності як причина "брекзиту", роздратування політикою Ердогана - теми іноземної преси.

Український досвід для Британії

Financial Times публікує листа свого читача, який наполягає на тому, що Велика Британія має перейняти українську модель відносин з ЄС.

Читач зазначає, що через гучні дискусії щодо можливості наслідування Британією досвіду Норвегії чи Канади у відносинах з ЄС, ніхто не згадав про Угоду про асоціацію, яку Київ підписав з Брюсселем.

Автор підкреслює переваги угоди, яка включає скасування митних тарифів та повну інтеграцію до спільного ринку товарів та послуг. Окрім цього, документ передбачає можливість отримання статусу члена внутрішнього ринку для фінансових послуг. Проте угода не передбачає вільне пересування людей.

"Велика Британія, безумовно, відповідає вимогам внутрішнього ринку ЄС, проте прибічникам "брекзиту" хотілося б обговорити умови щодо обмеження чи контролю над рухом працівників", - зазначає автор.

Насамкінець, підписавши таку угоду з ЄС, Лондон зможе продовжувати брати участь у багатьох програмах ЄС та бути членом деяких його агентств, таких як Європейське оборонне агентство.

Латвія: нове відлуння "холодної війни"

Washington Post публікує статтю з циклу досліджень про нові фронти напруги між Росією та Заходом у дусі "холодної війни". Цього разу йдеться про Латвію.

"Конфлікт між Росією та Заходом розгортається не лише за участю танків та військ, що базуються по обидва боки кордону, а і за допомогою дуелей з минулого. Не у багатьох місцях це відчувається настільки ж сильно, як у Латвії", - пише видання.

Газета згадує радянське минуле країни та звертається до відлуння впливу Москви сьогодні. Зокрема йдеться про російське телебачення, яке, як зазначає Washington Post, присвячує значну частину ефірного часу дискредитації влади країн Балтії.

А у квітні країна заборонила трансляцію одного з державних російських каналів на півроку, звинувативши його у "популяризації військової пропаганди та розпалюванні ворожнечі".

"Вони (Росія. – Ред.) намагаються використати історію як черговий засіб для мобілізації суспільства, а також як частину інформаційної війни", - цитує видання міністра закордонних справ Латвії Едгара Рінкевича.

Деякі історики порівнюють підхід Росії та Німеччини до свого минулого.

"Однією з ключових розбіжностей між Німеччиною та Росією є те, що перша визнала, що вчинила неправильно. Росія не заявляла про те, що те, що вона зробила - неправильно", - цитує видання директора Музею окупації Латвії Гунарса Нейджелса.

Наразі у Латвії існують як ті, хто негативно ставиться до радянського минулого, так і ті, хто згадує про нього з ностальгією.

"Це значна кількість людей. Їх не можна ігнорувати. З цими людьми варто говорити", - цитує газета мера Риги Ніла Ушакова.

І це значно ускладнює роботу латвійських політиків.

"Брекзит" та класові розбіжності

Копирайт изображения AFP

Результат британського референдуму скоріше свідчить про класові розбіжності суспільства, ніж про різницю у поглядах поколінь. Такого висновку дійшов редактор Independent у своїй статті.

На його думку, теорія розбіжностей між поколіннями, яка була підхоплена ЗМІ, не пояснює глибинних причин результатів голосування.

"Непропорційно акцентуючи увагу на цих розбіжностях, ми можемо випустити з уваги більш складний розкол, що ґрунтується на класовому підході, на який дискусія навколо членства в ЄС пролила світло", – йдеться у статті.

Автор зазначає, що через зростання обсягів фінансових операцій, Лондон почав "відділятися" від решти країни. І замість того, щоб стати кращим місцем, "Британія стала більш несправедливим" місцем.

Тобто, коли справи йшли добре, заможні збагачувалися, а коли все стало погано – бідні постраждали більше усіх.

Через це, менш економічно забезпечені британці почали втрачати довіру до колишніх політичних еліт та вподобали гасла прибічників "брекзиту".

"Трагедія полягає в тому, що вихід з ЄС не зробить Велику Британію кращим місцем", - підсумовує автор.

Ердоган наживає ворогів?

Копирайт изображения AP

"Турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган починає дратувати старих союзників та наживає нових ворогів", – під таким заголовком вийшла стаття New York Times.

"Здається, що зараз пан Ердоган, який довго проводив зовнішню політику "відсутності проблем з сусідами", зав'язнув у конфліктах майже з усіма та усюди", – пише видання.

Газета нагадує, що протягом минулого року курди та сили угруповання "Ісламська держава" завдали 14 ударів по Туреччині, що призвело до загибелі 280 людей. Це позначилося і на економіці країни через зменшення потоку туристів.

Окрім цього, президент Туреччини потрапив в ізоляцію, "роздратувавши" давніх союзників США через недостатні заходи у боротьбі з "ІД". І цієї осені погіршилися відносини і з Москвою - через збитий російський бомбардувальник.

Газета зазначає, що ця ізоляція змусила пана Ердогана відновити відносини з Росією та Ізраїлем.

Газета також наголошує на "частих зазіханнях на демократичні інститути" з боку пана Ердогана, зокрема на свободу ЗМІ, а також його ініціативу з перетворення Туреччини на президентську республіку.

"Пан Ердоган і досі найпопулярніший політичний лідер, проте у суспільстві відчувається напруга", – цитує New York Times викладача турецького університету KHAS Солі Озела.

Видання називає пана Ердогана "найталановитішим лідером Туреччини" та додає, що наразі його слабким місцем залишається економіка, оскільки попри лояльність, його електорат більше переймається власним гаманцем.

Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів