Огляд ЗМІ: як виглядає зрілий корупціонер?

Копирайт изображения www.gp.gov.ua
Image caption За словами експерта, український зрілий корупціонер, як правило, не може зупинитися і продовжує брати хабарі.

Українські газети пишуть про те, чого очікувати від нового прем’єра Британії, коментують роботу омбудсмена, розмірковують над образом зрілого корупціонера та життям в "ДНР".

Мей та Україна: чого очікувати?

Чи вплине призначення нового прем’єр-міністра Великої Британії Терези Мей на економічні та політичні відносини з Україною, "Сегодня" розпитала українських експертів.

Опитані газетою фахівці прогнозують стабільність і продовження співпраці у військовій та гуманітарній сферах між країнами. За словами політолога Тараса Березовця, позиція Терези Мей не буде впливати на європерспективи України, але думка керівництва цієї країни залишається вагомою в НАТО та інших союзах, програмах і кампаніях поза межами ЄС.

Image caption Що чекати Україні від прем'єра Терези Мей?

Експерт-міжнародник Андрій Бузаров каже, що, не дивлячись на те, що у нового прем’єра на першому плані будуть свої проблеми, а українське питання хоч і відійде на другий план, але попередні стосунки будуть збережені.

А ось в економічних стосунках між країнами може бути серйозний прорив, вважає експерт Василь Юрчишин. Причина – після виходу Британії з ЄС для України перестануть діяти торгівельні квоти і обмеження, прописані в договорі про зону вільної торгівлі.

"Головне, щоб наш бізнес знайшов, що запропонувати британцям. Це можуть бути насамперед продукти", – каже експерт і припускає, що є надія на отримання позик та інвестицій, оскільки Британія менше "спонсоруватиме" країни ЄС і стане самостійною.

Стратегії щодо переселенців

Про нові виклики, пов’язані з ситуацією в Криму та на Донбасі, "День" розпитує уповноважену Верховної Ради України з прав людини Валерію Лутковську.

Зокрема, видання зацікавилося, як омбудсмен оцінює урядову постанову № 365, яка ускладнює отримання переселенцями соціальних виплат та пенсій.

Копирайт изображения Getty
Image caption Омбудсмен визнає, що стратегії щодо переселенців в України немає

"Єдине, що можна зробити – змінити її. Мінсоцполітики підготувало документ, який заздалегідь неможливо виконати. Це стане проблемою і для соціальних інспекторів, які мають реалізовувати положення постанови, і для працівників СБУ і міграційної служби, які мають входити до комісій, що перевірятимуть місця проживання переселенців. І зрозуміло, що це буде величезною проблемою для внутрішньо переміщених осіб", – каже пані Лутковська.

На думку Омбудсмена, наразі у владі відсутня стратегія щодо переселенців на ближчу перспективу.

Видання також поцікавилося темою переговорів українського Омбудсмена з російським колегою. За словами пані Лутковської, йдеться про передачу засуджених з територій Донбасу непідконтрольних Україні. Вже відбулося п’ять таких передач, завдяки яким в Україну повернулося 87 осіб і незабаром буде чергова передача.

Валерія Лутковська розповіла також про те, як українська сторона порушує тему українців, які перебувають під вартою на території РФ.

"Це питання ефективного розслідування заяв Олега Сенцова, Миколи Карпюка і Станіслава Клиха щодо катувань, застосованих до них", – пояснює пані Лутковська.

Образ корупціонера

Разом з детективом Національного антикорупційного бюро "КП в Украине" з'ясовує, що є основою психології хабарника і крадія.

Детектив НАБУ Надія Полховська каже, що узагальнений портрет зрілого українського корупціонера такий: він є вихідцем із простих незаможних сімей, немає ніяких політичних уподобань, є патологічно хитрим і нещирим, оскільки цього вимагають стандарти подвійного життя, не заводить нових знайомств без матеріальної зацікавленості тощо.

Копирайт изображения sbu.gov.ua
Image caption СБУ звітує про затримання хабарників ось такими фото

Відповідаючи на запитання, чому корупціонери не припиняють злочинної діяльності, пані Полховська каже: "По-перше, з часом формується відчуття безпеки, мовляв, когось викриють, а мене – ні. По-друге, корупціонер не в змозі зупинитися, якщо розуміє, що може взяти ще і ще. Для нього багато не буває. По-третє, і це найголовніше, корупція системна. Люди, які перебувають у цій сфері тісно пов’язані між собою, Вони не дозволяють комусь випасти, щоб не розірвати ланцюг і не похитнути фундамент доходів".

Видання зазначає, що упевненості в собі корупціонерам додає те, що поки що жодна із справ не завершилася серйозним покаранням.

Життя в столиці "ДНР"

Журналіст газети "Факты и комментарии", побувавши у підконтрольному сепаратистам Донецьку, поділився своїми враженнями від побаченого та почутого: останні два роки дуже змінили столицю шахтарського краю.

Газета пише, що пропаганда, грошей на яку не шкодують російські телеканали, що цілодобово розповідають про трудові та бойові перемоги "молодої республіки" та неодмінний крах "хунти", дає про себе знати. На ринках та в транспорті люди говорять про "далекоглядного Путіна". На кожному кроці в Донецьку – ознаки культу особи ватажка сепаратистів Захарченка: його портрети на білбордах, в кабінетах місцевих чиновників, про нього зняли тисячі сюжетів та написали сотні статей.

Прикрасою життя в Донецьку стали мітинги. "То ми проти війни, то за Мінські домовленості, то чогось вимагаємо від України. Знаєте, як в нас називають бюджетників? Підставки для прапорців", – каже Лідія Суханова, бібліотекарка з Донецька.

Журналіст вважає, що слід викреслити з лексикону фразу "Донбас індустріальний": шахти затоплені, заводи порізані на метал або вивезені в Росію. Середні зарплата – біля 5 тисяч рублів, у шахтарів – трохи вища, але її видають частинами: минулої зими на одному з підприємств шахтарям заплатили ... російським пивом, термін придатності якого минув.

Приватна власність у Донецьку – це відносне, пише газета та додає, що всі розрахунки здійснюються в російських рублях, але гроші люди зберігають в гривнях і доларах.

Копирайт изображения epa

"Покупці надають перевагу українським продуктам, російську ковбасу та молочку їсти неможливо", – каже продавчиня Ніна Старовєрова.

Лікарі та вчителі жаліються, що навантаження зросло, при цьому фахівців не вистачає, в поліклініках черги, а в школах вчителі працюють над звітами.

"Від нас вимагають проводити уроки "громадськості". Повірте мені, як історику, "ці" історію спотворили так, що я не витримала та пішла у групу подовженого дня", – каже вчитель Ірина Мала.

Але найбільше бояться у Донецьку "МДБ ДНР" ("Міністерство державної безпеки"): після зустрічі з ними багатьом потрібна медична та психіатрична допомога, а деякі люди зникають, пише газета.

Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему