Іноземні ЗМІ: чи бути Росії на Олімпійських іграх?

російська атлетка Копирайт изображения AFP
Image caption МОК закликав тимчасово відсторонити Росію від міжнародних змагань

Іноземні ЗМІ пишуть про загрозу повною дискваліфікації олімпійської збірної Росії, причини введення надзвичайного стану в Туреччині та можливість "третьої світової війни".

Чи покарає МОК Росію?

Рішення Спортивного арбітражного суду в Лозанні про підтримку заборони на участь російських легкоатлетів в Олімпіаді-2016 усуває "останнє виправдання" Міжнародного олімпійського комітету (МОК), пише британська Guardian.

Видання нагадує, що спекуляції на тему державної допінгової програми в Росії з'явилися ще 2013 року. Тоді ЗМІ "викрили гниле серце" московської лабораторії, яку звинувачують у численних махінаціях з тестами спортсменів.

"Замість того, щоб вести гру, МОК занадто часто виявлявся на два кроки позаду, чекаючи, чи не ляже карта так, щоб він і надалі залишався бездіяльним", - стверджує газета. Видання також наводить факти, які пов'язують очільника міжнародного Олімпійського руху Томаса Баха з Росією.

Видання пригадує, що чи не першим пана Баха привітав з обранням на керівну посаду Володимир Путін.

"Менше року по тому німець поруч із Путіним вихваляв "прекрасні Ігри" в Сочі, шоу непомірних витрат та успіху Росії вартістю у $51 млрд, яке, як ми зараз знаємо, організовано на досконалій афері", - веде далі Guardian.

Втім, під тиском "компрометуючих доказів та зростаючого суспільного гніву", МОК був вимушений відреагувати. "Короткострокова політика ризикує завдати довготривалої шкоди олімпійському бренду", - пояснює газета.

Що стосується доленосного рішення МОК стосовно усіх російських олімпійців, яке має бути оголошене найближчої неділі, то на думку газети, МОК найімовірніше залишить питання дискваліфікації міжнародним федераціям видів спорту, "розділеним внутрішньою боротьбою, потенційною корупцією та конфліктами інтересів". В такому випадку, вважає Guardian, до Ріо поїде небагато російських спортсменів.

Для чого Туреччині надзвичайний стан?

Після оголошення надзвичайного стану, яке дає пану Ердогану великі повноваження, "Туреччина увійшла до одного з найнебезпечніших періодів у своїй сучасній історії", - пише Financial Times.

Копирайт изображения Getty
Image caption Надзвичайний стан в Туреччині діє з середи

"Оголосивши надзвичайний стан пізно ввечері у середу, Ердоган керується метою, якої він прагнув роками: президентство з широкими виконавчими повноваженнями", - стверджує видання.

Опозиційна прокурдська Демократична партія народів, більшість депутатів якої були позбавлені недоторканості та звинувачені у "підтримці тероризму та образі пана Ердогана" ще до заколоту, вважають, що уряд збирається "зачистити всю опозицію та обмежити демократичні права та свободи".

Сам президент і уряд переконують громадськість та міжнародну спільноту, що займатимуться виключно пошуками прибічників клерика Ґулена, якого звинувачують в причетності до невдалого путчу, а також як виправдання використовують надзвичайний стан у Франції. Експерти ж висловлюють сумніви, особливо після того, як уряд "частково скасував" частини Європейської конвенції з прав людини, не пояснивши, щоправда, які саме.

"Надзвичайний стан у Франції не можна порівнювати з турецьким. Там не було таких масштабних арештів, не було масових чисток", - каже представник Емма Сінклер-Веб з американської організації із спостереження за дотриманням прав людини.

Водночас британсько-турецький експерт Зія Мераль попереджає, що перехід до президентської системи правління призведе до "повністю нової політичної кризи", - пише Financial Times.

Чи бути "третій світовій війні"?

Про "сім причин, які можуть наблизити світ до війни" на сторінках Canberra Times пише австралійський політолог Джон Блексленд.

Копирайт изображения AP

На його думку, першим чинником є зростання кількості населення, яке відбувається переважно в країнах "Третього світу" та яке загрожує порядку, до якого звик Захід.

Другою загрозою є екологічна катастрофа, спричинена закінченням ресурсів, проблем з водою та енергією.

Третя причина – повернення суперництва великих держав. Наприклад, Китай висуває територіальні претензії, а Росія "повертає" територію, яку втратила після розпаду СРСР.

Четверта загроза – можливість ядерної війни, оскільки існують занепокоєння, що надпотужна зброя може з'явитися не тільки в КНДР.

"Якщо наступний уряд США обере більш ізоляціоністський курс, як заявив Дональд Трамп, ймовірно, що отримати ядерну зброю намагатиметься Японія – крок, який може змусити Південну Корею зробити те саме. Такий ізоляціонізм є п’ятим фактором", - вважає Блексленд.

Шостою загрозою є надзвичайна вразливість сучасного світу до кібер-атак.

І нарешті, сьомим фактором є тероризм, пише експерт.

"Критики скажуть, що це песимістичний погляд. Однак за такої великої кількості викликів як ніколи актуальним видається безсмертний афоризм Платона: тільки мертві бачили кінець війни", - підсумовує своє передбачення Блексленд.

Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів