"100 непомітних днів" уряду - огляд ЗМІ

кабмін Копирайт изображения epa
Image caption Новому уряду виповнилося 100 днів

Українські газети пишуть про роботу уряду Гройсмана, вбивство Павла Шеремета, проблеми кримських торговців сувенірами та про озброєних українських фермерів.

100 днів уряду

"100 непомітних днів" - таким заголовком "День" оцінює діяльність уряду Володимира Гройсмана. При цьому газета називає головною заслугою нового кабміну факт його появи.

Видання додає, що успіхів небагато, а задекларований урядом так званий новий курс - макроекономічна стабілізація, протидія корупції, підвищення якості державних послуг, відновлення безпеки держави, створення сприятливих умов для бізнесу – просувається настільки тихо і повільно, що його результати залишаються непомітними для громадян.

Посилаючись на результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", газета зазначає, що повністю схвалює роботу уряду лише 1% українців, а повністю незадоволених – майже третина громадян (30%).

Видання пише, що загалом експерти характеризують 100 днів нового кабміну як період обнадійливих обіцянок та браку реальних результатів.

За підрахунками порталу "Слово і діло", за період від 16 квітня до 21 липня 2016 року уряд дав 231 обіцянку, а виконати спромігся менше 10% з них (21).

За словами експерта Олександра Панченка, уряд обіцяв розвивати інфраструктуру, але конкретні проекти так і не з'явилися. Простіше згадати що уряд не робив, аніж те, що зробив, вважає він.

Водночас експерт вказує на обнадійливі сигнали про те, що уряд повернувся обличчям до реального сектору економіки.

"Частково вже за прем'єрства Гройсмана в Україні вперше за кілька років промисловий сектор почав рухатися у плюсовій динаміці", - цитує газета експерта.

Копирайт изображения AP
Image caption Павло Шеремет загинув 20 липня від вибуху в авто, яким він керував

Справа Шеремета

"КП в Украине" розпитує експертів про наслідки резонансного вбивства журналіста Павла Шеремета для України.

Газета зазначає, що на головне запитання - кому була вигідна смерть журналіста - немає чіткої відповіді. Якщо у вбивстві Георгія Гонгадзе одразу було зрозуміло, на кого спускати собак, то зараз політики невпевнено намагаються намацати слід – російський, білоруський чи український, пише видання.

"Вбивство Павла Шеремета, який добре відомий в Україні, Росії, Білорусі, може викликати ефект доміно", – каже екс-урядовець Олег Рибачук.

За його словами, місце злочину обране невипадково, адже це дипломатичний квартал. "Упевнений, що крім власне вбивства, злочинці мали інші цілі", - вважає він.

Політолог Вадим Карасьов пропонує не розширювати кількість версій, а звужувати і не політизувати справу.

"Говорити, що Павла Шеремета вбили для дестабілізації державності України чи підриву влади – перебільшення. Це жахливий, цинічний злочин, але він немає стратегічного сценарію, як це було з убивством Гонгадзе", – цитує газета експерта.

Але ймовірність того, що політики спробують використати загибель журналіста у своїх цілях, залишається, вважає політолог Володимир Бондаренко.

На його думку, в майбутньому може з'явитися щось на зразок "плівок Мельниченка". "Павло Шеремет міг бути невигідним усім, тому кожна із сил може використати його смерть як зброю проти противника", - сказав політолог.

"КП в Украине" також припускає, що вбивство російського опозиціонера Бориса Нємцова та Павла Шеремета можуть бути ланками одного ланцюга.

Українські сувеніри в Криму

Копирайт изображения Getty
Image caption У Криму поліція бореться з продажем української символіки

Справжньою війною називає "Україна молода" акцію поліцейських проти продавців українських сувенірів і вишиванок у Севастополі.

Як пише газета, поліцейські за допомогою ломів розгромили кіоски пенсіонерів, інвалідів, матерів-одиначок, опікунів дітей-сиріт та силоміць відібрали їхнє майно.

Продукцію з українською національною символікою вилучали в людей, які не один рік працювали на історичному бульварі в районі панорами "Оборона Севастополя".

"Тільки в мене відібрали товару на 100 тис. рублів, це не враховуючи розмінну касу", – розповів один із постраждалих Дмитро К. Він додав, що документи на ведення торгівлі у нього і в колег були в порядку.

Потерпілі кажуть, що єдиний вихід з ситуації – оскаржити дії поліцейських у прокуратурі та слідчому комітеті Росії.

Видання пише, що поліцейські вже анонсували, що проведуть наступний "рейд" проти продажу українських сувенірів на Сапун горі.

Бойові фермери

Копирайт изображения UNIAN

Газета "Сегодня" пише про історію фермерів на Кіровоградщині, які взялися за зброю, щоб захистити свої землі.

Газета повідомляє, що місцеві аграрії зареєстрували громадське формування, озброїлися карабінами, налаштували систему комунікацій і оголосили збройну війну рейдерам. Так люди захищають свій врожай.

"Були випадки, коли на поле заходить чужий комбайн, збирає врожай та тікає", - пояснює Іван Андрійчук з Асоціації фермерів та приватних землевласників у Кіровоградській області.

На відчайдушний крок фермерів підштовхнули непоодинокі спроби захопити їхній бізнес та крадіжки. Фермери розповідають, що їхня зброя – це мисливські карабіни "Сайга". В місцевій поліції про бойових селян знають і ситуацію зі зброєю тримають під контролем, пише "Сегодня".

"Фермери закупили невелику кількість зброї з дотриманням усіх правил і поки що збройних сутичок не зареєстровано. Але в разі конфлікту поліція готова виїхати на місце і розібратися в ситуації", – розповіла газеті спікер Нацполіції у Кіровоградській області Віталіна Березенко.

Газета зазначає, що навичкам стрільби та тактиці фермерів навчає спецназ. У селян і військових давні стосунки: перші активно допомагають військовим харчами, ремонтом автомобілів та надають у користування джипи, а другі взялися навчати самообороні.

Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів