Іноземна преса: втеча від "брекзиту" і "класика" європейських проблем

Копирайт изображения Getty
Image caption Нова Зеландія дозволяє британцям втекти достатньо далеко від Бориса Джонсона

Райські місця для розчарованих британців, "класична російська операція" в Румунії, символічна зустріч лідерів ЄС на авіаносці й амбітні плани Ніколя Саркозі на наступні п'ять років. Про це у вівторок, 23 серпня, пишуть європейські видання.

В пошуках кращої долі

Вона може похизуватися неймовірними краєвидами, помірним кліматом та нестачею працівників у ключових секторах економіки, але, як пише популярна місцева газета, мабуть найбільше приваблює в Новій Зеландії те, що вона знаходиться "за 18 тисяч кілометрів від Бориса Джонсона". Так британська Guardian розпочинає статтю про те, куди жителі Сполученого Королівства бажають податися після референдуму про вихід з ЄС.

За даними видання, понад 10 тисяч британців зацікавилися еміграцією до Нової Зеландії з часу проведення червневого голосування. За 49 днів 10.647 людей з Британії зареєструвалися на сайті, де можна перевірити, чи є попит на певні спеціальності та чи відповідає потенційний прохач вимогам. Це вдвічі більше, ніж за той самий період минулого року, відзначає Guardian.

Коли обговорюють переваги переїзду до Нової Зеландії, факт віддаленості Бориса Джонсона є не єдиною втіхою. Йдеться також про команду з регбі "яка власне грає у регбі", прийнятні ціни на житло та відсутність трафіку, пише газета.

За словами академіка з Окленда, результати референдуму стали поштовхом для середнього класу, який не готовий миритися з "недалеким націоналізмом".

"Класична російська операція"

В історії з нібито переміщенням ядерної зброї з Туреччини до Румунії чітко проглядається класична кампанія з дезінформації, пише експерт з питань нерозповсюдження ядерної зброї Джефрі Льюїс у виданні Foreign Policy.

Називаючи повідомлення про переміщення зброї до Румунії "маячнею", він звертає особливу увагу на те, звідки взагалі взялася ця інформація.

"Анонім приголомшив колишнього румунського президента питанням з формулюванням "джерела повідомляють", на яке він, не подумавши, відповів, і тим самим дозволив румунським ЗМІ взятися за тему, ніби джерела і справді так стверджують. А потім незрозумілий сайт EurActiv, що пише про ЄС, видав чутки за абсолютний факт, цитуючи не що інше, як "незалежні джерела", - пише Льюїс.

Автор статті відзначає, що на румунській військовій базі "Девеселу" немає інфраструктури, аби розмістити ядерну зброю. Крім того, домовленості НАТО й Росії передбачають, що НАТО зобов'язується не розміщувати ядерну зброю на території держав, що були членами Організації Варшавського договору. Навіть якби США вирішили порушити це зобов'язання, члени НАТО мали б проводити консультації, вважає експерт.

"Консультації означають ведення розмов, що НАТО справді вміє робити. Процес тривав би місяці, якщо не роки, і витоки інформації обов'язково сталися б", - пише Льюїс.

На його думку, вся історія "виглядає як класична російська операція з дезінформації".

"Декілька анонімних джерел про щось повідомляють маловідомій закордонній газеті. Це дозволяє російським федеральним ЗМІ розвивати історію, не беручи відповідальність за початкові твердження", - стверджує автор. Далі прес-служба міноборони заявляє, що "не може ані підтвердити, ані спростувати" повідомлення, і російські ЗМІ насолоджуються моментом, додає Льюїс.

Зустріч на авіаносці

Копирайт изображения AFP
Image caption Авіаносець "Джузеппе Гарібальді", на якому відбувся міні-саміт

Telegraph пише про символізм під час учорашньої зустрічі лідерів Франції, Німеччини й Італії.

Газета пише, що Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Матео Ренці мали нагоду поспілкуватись на палубі гігантського італійського авіаносця "Джузеппе Гарібальді".

"Це було дуже символічне місце, оскільки з "Гарібальді" координується операція ЄС з порятунку мігрантів у Середземному морі на тлі побоювань того, що терористи-ісламісти можуть проникнути в Європу, видаючи себе за біженців", - відзначає видання.

Міні-саміт на борту авіаносця став нагодою для трьох лідерів обговорити наслідки виходу Британії з ЄС та інші теми, які порушать на саміті ЄС у Братиславі наступного місяця. Однією з головних тем стали майбутні кроки щодо єдиної оборонної політики, пише Telegraph.

Раніше тема спільної армії навіть не порушувалась на подібних самітах, оскільки Лондон є рішучим противником оборонної інтеграції в Європі, цитує видання колишнього керівника італійського генштабу.

Однак низка опитаних газетою аналітиків вважають, що розмовами про спільну оборону лідери ЄС маскують відсутність консенсусу щодо шляхів розвитку економіки.

"Камбек" по-французьки

Копирайт изображения Getty
Image caption Саркозі хоче повернутися

Після того, як колишній президент Франції Ніколя Саркозі заявив про намір змагатися за головне крісло країни наступного року, газета Figaro вирішила проаналізувати арсенал ідей, з яким політик спробує зробити "камбек".

Пріоритети своєї нової політики Саркозі детально описав у програмній книзі під назвою "Все для Франції".

За його словами, французька економіка має пережити "фіскальний шок". За п'ять років президентства колишній глава держави планує скоротити 300 тисяч держслужбовців і знизити державні витрати на 100 мільярдів євро. Саркозі виступає за те, щоб уся економічна політика була зосереджена на сприянні бізнесу, відзначає Figaro.

В міграційній політиці політик також хотів би бачити докорінні зміни. Зокрема, він за різке зниження кількості іноземців, яких приймає Франція, і за зупинення протягом наступних п'яти років "економічної іміграції". Оскільки ці зміни зачіпають всю Європу, Саркозі виступає за нову Шенгенську угоду.

Також, на думку колишнього президента, варто заборонити носіння ознак приналежності до релігії на робочих місцях і у вищих навчальних закладах.

Figaro зазначає, що книга "Все для Франції" на є детальною програмою роботи потенційного уряду в разі президентства Саркозі. Попри це, в ній викладені його основні погляди і пріоритети.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів