Чому спостерігачі до Криму не поїдуть - преса

Міжнародних спостерігачів тут не буде
Image caption Міжнародних спостерігачів тут не буде, вважає європейська преса

Чому до Криму не поїдуть спостерігачі, навіщо Ангела Меркель вирушила в "дипломатичне турне", як Реджеп Ердоган зустрів Джо Байдена в Анкарі та чи можна зробити архітектурну красу Італії менш убивчою. Про все це в суботу, 27 серпня, пишуть європейські газети.

Марні зусилля

Французька Figaro описує активну підготовку Росії до виборів до Державної Думи.

Видання нагадує, що від Криму до законодавчого органу РФ мають обратися чотири депутати. При цьому Москва намагається усіляко показати світові, наскільки вона "поважає права меншин", відзначає Figaro. Наприклад, написи в бюлетенях будуть дублюватися трьома "офіційними" мовами: російською, українською і кримськотатарською.

Тим не менш, неабиякі зусилля кримського секретаря виборчої комісії поки не знаходять розуміння й підтримки на Заході. В ОБСЄ вже заявили, що не відправлять жодного спостерігача на півострів, аби стежити за голосуванням, пише газета.

"Але Європа - не єдина серед тих, хто бойкотує вибори. У середу стало відомо, що спостерігачів від виконавчого комітету СНД також не буде", - підкреслює видання.

Москва вбачає в їхній відмові їхати на півострів тиск з боку України, але в СНД ці підозри спростовують, пише Figaro.

Дипломатія заради єдності

Перед "критично важливим" самітом ЄС у Братиславі німецький канцлер Ангела Меркель розпочала "дипломатичне турне", пише Financial Times.

За даними газети, за короткий проміжок часу Меркель має зустрітись із 15 європейськими лідерами, аби зрештою вийти на спільне розуміння того, куди рухатиметься Євросоюз після британського референдуму.

Копирайт изображения AFP
Image caption Дипломатичне турне Меркель має на меті врятувати ЄС

Саме рішення британців канцлер назвала "глибоким зламом в європейській історії інтеграції". Вона наголосила, що ЄС має надавати європейцям можливість забезпечувати свій добробут, інакше його просто не сприймуть.

Financial Times називає майбутній саміт "важливим тестом на єдність".

"Тоді як старші члени, такі як Франція й Італія, закликали ЄС посилювати інтеграцію після голосування у Британії, багато більш пізніх членів на сході на кшталт Польщі й Угорщини спробували покласти вину за результати референдуму на Брюссель і закликали федералістів блоку відмовитись від власних планів та надати більше повноважень країнам-членам", - пише газета.

Втім, Ангела Меркель залишається оптимістом. Як зазначає Financial Times, на зустрічі з лідерами Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини Меркель закликала їх "слухати один одного в різних форматах". Вона наголосила на тому, що саміт у Братиславі стане "не кінцем, а початком".

Замало солідарності

Про те, як президента Туреччини "не вразили" вибачення віце-президента США, пише Economist.

Копирайт изображения Reuters

Аналізуючи нещодавню зустріч Реджепа Таїпа Ердогана і Джо Байдена в Анкарі, видання звертає увагу на те, що останній доклав максимум зусиль, аби налагодити відносини між країнами.

"Він порівняв невдалу спробу перевороту із нападом на Америку 11 вересня 2001 року, висловив жаль через те, що не приїхав раніше, а також співчуття жертвам перевороту. Але Ердогана це, здається, не вразило", - відзначає Economist.

Натомість він пожалівся на те, що Фетхулла Гюлен, якого в Туреччині вважають винуватцем путчу, досі на волі у Сполучених Штатах.

Тижневик пише, що непрості відносини Анкари і Вашингтона зумовлені щонайменше трьома факторами. Окрім перебування Гюлена на волі, проблем додає критика західних країн на адресу Ердогана через масові арешти людей після невдалого заколоту, а також "недостатня солідарність західних лідерів з Анкарою". Зокрема, європейці не надто бажали "плескати Ердогана по плечу" після того, як 80 тисяч жителів Туреччини опинилися в епіцентрі "чисток", відзначає Economist.

Реакцією Туреччини на критику стали погрози порвати з Заходом і візит Ердогана до Росії. Тим не менш, видання вважає, що "стратегічно Росія не є для Туреччини альтернативою альянсу з Заходом", адже "НАТО має значно більшу цінність".

Убивча краса

Італію люблять за її багату архітектурну історію, але ця краса має високу ціну, пише New York Times.

Копирайт изображения Getty
Image caption Центральна Італія, де стався землетрус 24 серпня, один із наймальовничіших куточків країни

Газета зазначає, що на думку багатьох експертів, руйнувань після нещодавнього землетрусу могло бути менше, якби були дотримані антисейсмічні норми.

На папері країна вже давно запровадила одні з найкращих стандартів протидії сейсмічній активності, але в реальності все інакше. Причиною проблем є корупція, гроші, бюрократія та недостатнє виконання встановлених державою нормативів на місцевому рівні, пише видання.

Для багатьох навіть проведення аналізу вразливості будівлі до землетрусу є надто дорогим. Оцінка експерта може коштувати близько 10 тисяч євро, якщо йдеться про невеликий будинок. А ціна робіт, які зроблять будівлю більш стійкою і такою, що відповідає антисейсмічним стандартам, досягає 300 євро за квадратний метр. Крім того, для проведення робіт потрібна згода усіх власників квартир у будинку, а якщо декілька будівель поєднані, - то всього кварталу, цитує експертів New York Times.

Однак справа не лише у грошах, вважає газета. "Можливо, найголовнішою проблемою - і такою, від якої не втечеш, - є те, що Італія стара. Близько 60% будівель у країні були збудовані більш ніж 100 років тому", - констатує видання.

Огляд підготувала Служба моніторингу BBC

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів