ЗМІ: на Донбасі не вірять у перемир’я

Донбас Копирайт изображения AFP

15 вересня українські газети пишуть про візит європейських дипломатів до Києва, розмірковують над тим, чи довго протримається "тиша" на Донбасі та про те, чи катастрофічним є зовнішній борг України.

Про що сигналізує дипломатія

На тлі візиту до України голів МЗС європейських країн газета "День" поцікавилася в експертів, чи можна цей приїзд дипломатів пов’язувати з тиском на Україну для скорішого проштовхування змін до Конституції.

За словами Ганни Гопко, голови парламентського комітету у закордонних справах, візит Штайнмаєра не потрібно сприймати саме так: "Я раджу не піддаватися на російську пропаганду, яка розкручує думку, мовляв, до нас їдуть з Європи, щоб диктувати умови".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Після Києва європейські дипломати вирушать на схід України

"Окрім того, Штайнмаєр їде на схід України. Дуже важливо, щоб він на власні очі побачив обстріли нашої території бойовиками. Бажано, щоб дипломати потрапили якомога ближче до лінії зіткнення, щоби всі сумніви у них розвіялися", – додає депутат.

Візит партнерів України з "нормандського формату" експерт Сергій Солодкий інтерпретує як спроби відновити діалог між Україною та Росією і через це досягти прогресу у переговорному процесі.

За словами експерта, німці дуже адекватно сприймають аргументи України: "Німеччина поки що на правильному боці історії. Тому, хоч що б нам пропонували, все залежатиме лише від нас. Допоки не буде припинено вогонь, говорити про реалізацію будь-якого політичного етапу зарано".

На Донбасі запанує тиша?

"Сегодня" з'ясовує, чи довго на Донбасі триватиме режим тиші, встановлений з 15 вересня. При цьому, як нагадує газета, з 1 вересня тут вже діє ще один режим тиші, погоджений Контактною групою у Мінську 26 серпня.

Жителі Донбасу, втомлені за два з половиною роки практично безупинної стрілянини, в чергове перемир’я не вірять, зазначає газета.

"Добре, що тихо, але невідомо, що нам готують", – каже донеччанин Павло Алєксєєв.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Чи надовго запанує тиша на Донбасі, наразі сказати складно

А жителька селища шахти "Трудівська", що біля Мар’їнки, Ірина Кардаш зізнається, що за два роки не пам’ятає жодної спокійної ночі: "Навіть коли оголошували чергове перемир’я, у нас все одно стріляли. Для нас припинення вогню – це можливість підремонтувати дім на зиму".

Не побачили оптимізму у намірах бойовиків і експерти. За словами Георгія Салманішвілі, це не оголошення миру і не припинення війни: "Це режим тиші для того, щоби провести зміну контингенту на бойових позиціях. Адже тишу, по суті, запросила Росія. Скоріше за все, на зміну тим, хто діяли тут під виглядом "ополченців", приходять професійні солдати... Частина Донбасу стала полігоном для обкатки людей і озброєння, і на кордоні все це озброєння стоїть в очікуванні свого часу".

Погоджується з колегою експерт Павло Жовніренко, який вважає, що говорити про повну тишу не можна, і припускає, що скоріше за все будуть провокаційні обстріли з боку сепаратистів і їхні заяви про те, що обстрілює Україна, пише газета.

Росія заперечує звинувачення Києва, західних держав та НАТО у причетності до бойових дій на Донбасі. Натомість у Москві визнають, що участь у боях на сході України беруть російські добровольці.

Життя в борг

"КП в Украине" з'ясовує, чи справді ситуація з зовнішніми запозиченнями країни почала поліпшуватися.

Експерт Олег Устенко у своєму коментарі для газети каже, що тут треба враховувати як мінімум три фактори: співвідношення зовнішнього боргу до ВВП, вартість обслуговування кредитів та економічну динаміку країни.

При цьому борг України, що перебуває на позначці 90% ВВП експерт називає катастрофічним, оскільки, згідно з критеріями ЄС, нормою вважається цифра у 60% ВВП.

Копирайт изображения AFP
Image caption У ніч на четвер МВФ виділив Україні черговий транш

Водночас, експерт зауважує, що після кризи багато що змінилося і деякі країни дозволяють собі борги в 100% ВВП і вище.

Видання також зазначає, що оцінок зовнішніх боргів країни існує чимало. Приміром, борги співвідносять не тільки з ВВП, але і перераховують розмір боргу на душу населення. В Україні цей показник складає менше від трьох тисяч доларів, в той час, як у США – понад 50 тисяч. Але це не може втішати українців.

За словами експерта Василя Юрчишина, борг і справді може бути невеликим, але країна бідна і віддавати його зовсім нічим.

"Наприклад, в Україні багато пенсіонерів і мало молоді. Так що більш адекватною була б оцінка "борг в розрахунку на одного працюючого", – додає експерт.

Експерти також нагадують, що західний світ звик все життя набирати борги, а українці цьому тільки вчаться.

Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів