Тижневики: Україна має лише рік на зміни

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Нинішня осінь має стати вирішальною в плані реформ, попереджає українську владу Іван Міклош, колишній міністр економіки Словаччини

Критика української "оборонки", наслідки невизнання російської Думи, критика нового плану врегулювання на Донбасі та поради Івана Міклоша українському урядові - в огляді тижневиків за 24 вересня.

"Оборонно-потемкінський комплекс"

Під таким заголовком "Дзеркало тижня" публікує на першій шпальті статтю відомого військового експерта Валентина Бадрака із жорсткою критикою ситуації в оборонному комплексі країни.

Коли на шальках терезів з одного боку - політичні та бізнесові інтереси, а з іншого - життя українських солдат, то перші впевнено переважають, каже експерт.

Під час війни в Кабміні немає людини, відповідальної за оборонну продукцію, нарікає він. В ОПК домінують непрозорі, неконкурентоспроможні умови для "ненаближених". Не використовуються розробки приватних українських компаній, не створюються умови для іноземних інвестицій в ОПК, а закупівлі з-за кордону проходять через посередників, каже експерт.

Копирайт изображения Ukrinform

Водночас кількість менеджерів у держкомпанії "Укроборонпром" пана Бадрака шокує. Він описує її як "управлінську надбудову, створену командою Януковича для витягування ресурсів з ОПК" і жалкує, що Петро Порошенко не сприйняв ідею ліквідувати її цього року.

Пан Бадрак називає "прожектами" та "фейками" багато досягнень, про які рапортує Міноборони та "Укроборонпром". Найшкідливішим таким "прожектом" він вважає розробку українського бойового літака.

Для виправлення ситуації експерт пропонує ліквідувати Укроборонпром та перенести функції координації та управління у Кабмін, замінити ручне управління галуззю реальною військово-технічною політикою, виключити посередників у імпорті зброї і створити рівні умови для приватних і державних оборонних компаній.

Наслідки невизнання Думи

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Рада не визнала вибори до російської Думи - можливо, таким чином Київ страхується від повної реалізації Мінська, припускають політологи

Верховна Рада вирішила не визнавати вибори до російської Думи, і "Корреспондент" аналізує можливі наслідки цього кроку.

Видання зазначає, що США, Великобританія, Німеччина та Франція зробили заяви лише про невизнання виборів на території Криму. Але не зрозуміло, як це реалізовуватиметься на практиці, пише видання.

За словами політолога Романа Бортника, таке рішення західних партнерів України принципово не позначиться на міжпарламентських відносинах.

"Ніхто також не буде відстежувати, як проголосували представники Криму у Держдумі за той чи інший законопроект, щоб потім оскаржити його", - пише видання з посиланням на пана Бортника.

Щодо відносин між українським та російським парламентами, політолог каже про "розрив всіх міжпарламентських зв'язків" з боку України.

Натомість його колега Володимир Фесенко вважає, що стосунки між країнами і до того були поганими, тому вони принципово не зміняться. На думку пана Фесенка, рішення Заходу та України щодо російських виборів важливі в першу чергу з огляду на свій зміст, а не наслідки.

Пан Бортника застерігає, що це рішення може призвести до проблем з реалізацією Мінських домовленостей, адже частину фінальних рішень має затвердити Держдума.

"Можливо, таким чином, Україна застрахувалася від повної реалізації Мінських домовленостей", - цитує видання політолога.

"Примус до миру"

Саме так "Фокус" описує новий план західних політиків щодо врегулювання конфлікту на Донбасі на умовах, які видання вважає невигідними для України.

Попри зрив календарних термінів реалізації плану, європейці продовжуватимуть "наполягати на своєму", адже незабаром на них чекають вибори. Тож вони хочуть розв'язати це питання до початку перегонів, пише видання.

Наразі ж переговорний процес залишається у глухому куті, адже Україна дала чітко зрозуміти, що не піде на жодні поступки, зазначає тижневик.

"Фокус" пропонує свій варіант стратегії, яку Київ має прийняти у переговорному процесі щодо Донбасу.

"З одного боку, варто підкреслювати свою прихильність до мирного шляху врегулювання ситуації на Донбасі (що перші особи держави регулярно роблять), а з іншого - не давати Парижу, Берліну чи Москві приводу звинуватити Київ у зриві Мінських домовленостей", - пише видання.

Водночас, Україна має підкреслювати, що наступний крок - за Москвою, та не забувати про необхідність проведення реформ, додає видання.

Один рік на зміни

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Владі треба зосередитися на впорядкуванні податково-бюджетної сфери, вважає Іван Міклош

Україна має лише рік для здійснення ключових змін у країні, вважає радник українського прем'єра Іван Міклош. Про це він заявив в інтерв'ю виданню "Новое время".

На думку колишнього міністра економіки та фінансів Словаччини, ця осінь має стати вирішальною для України у питанні проведення реформ.

Річ у тім, що країна постійно знаходиться під загрозою дострокових виборів, а навіть якщо вони не відбудуться, до початку передвиборчої кампанії 2018 року теж залишилося небагато часу, зазначає він. Пан Міклош додає, що перед виборами мотивація політиків до праці знижується.

Радник українського прем'єра переконаний, що пріоритетом уряду має стати "прискорення структурних реформ" в Україні.

"Ми досягли макроекономічної стабільності та часткової дерегуляції, вдалося стабілізувати валютний ринок, зупинити інфляцію, проте ці зміни все ще дуже нестійкі", - каже він.

Наразі необхідно зосередитися на впорядкуванні податково-бюджетної сфери, додає радник.

Найбільш "провальною" серед українських реформ пан Міклош називає приватизацію держмайна. За його словами, ця сфера слугує найбільшим джерелом корупції та "важкою ношею для держбюджету".

"І нічого, окрім приватизації, цю проблему не вирішить", - каже він.

Огляд підготували Сергій Арсентьєв та Тетяна Кирилюк

Новини на цю ж тему